1152
Чи стане реальністю Керченський транспортний перехід
— Казна та Політика
У Сочі повним ходом йде зимова Олімпіада. Однак наймасштабніший інфраструктурний проект, який повинен бути зведений і пущений в експлуатацію до початку Ігор, так і не був побудований. Мостовий перехід між Кримом і Кубанню поки що залишається лише на папері.
Перед відкриттям Олімпіади представники двох країн вкотре повернулися до переговорів про будівництво переходу. На початку лютого в Києві в.о. віце-прем’єр-міністра Олександр Вілкул та заступник міністра транспорту Російської Федерації Олег Бєлозьоров затвердили завдання на проведення інженерних вишукувань і розробку техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) будівництва транспортного переходу через Керченську протоку.
Будівництво керченського мосту коштуватиме $,5-2,5 млрд, заявив Олег Бєлозьоров. Таке значне коливання цін пояснюється тим, що техніко-економічне обгрунтування проекту ще не розроблено. Документ сторони розраховують отримати в кінці цього року, а для його розробки вже знайдено фінансування. Близько $20 млн має намір виділити російський ВТБ Банк.
Джерела фінансування будівельних робіт поки що не визначені. Але вже точно відомо, що сторони мають намір створити спільне підприємство, до складу якого увійде Міністерство інфраструктури України та Міністерство транспорту РФ. Для фінансування проекту російська сторона запропонувала взяти кредит, можливо, в російському банку, за низькою відсотковою ставкою, розповіли в Мінінфраструктури. «Проїзд дорогою буде платний, що дозволить повернути кошти протягом 5-10 років», – говорить чиновник міністерства. Реалізацією проекту зацікавилися власники автозаправних станцій, кафе, мотелів та ін., які готові інвестувати в будівництво моста, а натомість – відкрити свої об’єкти на під’їзді до переходу.
Яким буде міст
Це буде тунель або міст, який може бути автомобільного або залізнично-автомобільного типу, пояснює Олександр Вілкул. Зараз розглядаються чотири найбільш ймовірних варіанти будівництва переходу.
Одним з них є Північний варіант (у створі мис Ліхтар – мис Малий Кут) протяжністю 10,3 км. До нього потрібно буде також побудувати 49 км автомобільних під’їздів і 24 км – залізничних.
Протяжність другого варіанту – Жуковського (в районі селища Жуковка в напрямку коси Чушка) – буде менша і становитиме 6,3 км. Для його втілення в життя необхідно 46 км автомобільних під’їздів і 13 км залізничних.
Мостовий перехід при виборі Єнікальського варіанта (від мису Синягин до коси Чушка) буде найкоротший – 5,7 км. Близько 5 км становитиме протяжність залізничних під’їзних шляхів і 46 км – автомобільних.
Довжина переходу Тузлинського варіанта (в створі мису Ак-Бурун – коса Тузла) становитиме 11,7 км, автомобільних під’їзних шляхів – 38 км, а залізничних – 36 км.
Коли все розпочалося
Прийнято вважати, що одним їх перших, кому прийшла в голову ідея будівництва моста через Керченську протоку на початку 1943 року, був особистий архітектор Адольфа Гітлера – Альберт Шпеєр. Однак це не зовсім так. Як вказується у книзі «100 великих таємниць Третього рейху», набагато раніше, ще на початку XX століття, міст через Керченську протоку збиралася побудувати Британська імперія. Керівники цієї держави планували, що міст стане однією з ланок залізничного сполучення між Лондоном і Делі – найбільшим містом підвладної британцям Індії.
Проте ані англійцям, ані німцям так і не вдалося реалізувати свої плани. Перші змогли тільки прокласти дном протоки телефонний кабель, а другі – підготувати будівельні матеріали.
Наприкінці 1990-х років ідею будівництва моста підтримав мер Москви Юрій Лужков. Було створено відкрите акціонерне товариство «Керченський міст» за участю російських і українських партнерів. Тоді зібрали десятки пропозицій і проектів майбутнього моста. Найдорожчий проект оцінювався в $900 млн, а найдешевший – в $232 млн. Але далі складання кошторисів в реалізації проекту так і не просунулися.
Наприкінці 1990-х років ідею будівництва моста підтримав мер Москви Юрій Лужков. Було створено відкрите акціонерне товариство «Керченський міст» за участю російських і українських партнерів. Тоді зібрали десятки пропозицій і проектів майбутнього моста. Найдорожчий проект оцінювався в $900 млн, а найдешевший – в $232 млн. Але далі складання кошторисів в реалізації проекту так і не просунулися.
У 2000-х роках інтерес до будівництва моста поновлювався кілька разів, але лише в квітні 2010 року була досягнута базова домовленість між президентом України Віктором Януковичем і президентом Росії Дмитром Медведєвим під час підписання «харківських угод». Тоді Янукович заявив, що міст між Кавказом і Керчю «бажано побудувати до 2012 року». Проте Медведєв уточнив, що оскільки міст – це високотехнологічна споруда, то реалістичніше виглядають терміни здачі в експлуатацію до Олімпіади в Сочі 2014 року. Була створена робоча група за участю російських і українських фахівців, яка провела п’ять робочих зустрічей. Остання з них відбулася восени 2011 року, і після цього в реалізації проекту настала дворічна пауза.
Навіщо потрібний міст?
Проект дозволить розвинути інфраструктуру всього Чорноморського регіону. «Це буде надсучасна споруда. Наприкінці року чекаємо отримання ТЕО, і наступного року перейдемо до реалізації наступного етапу проекту», – сказано в заяві заступника міністра транспорту Росії Олега Бєлозьорова, розміщеній на сайті російського Мінтрансу. Експерт транспортного ринку Олександр Кава говорить, що будівництво керченського моста – найкращий інвестиційний проект серед тих, які реалізовувалися в Україні за останні п’ять років. «Вигод від реалізації цього проекту дійсно дуже багато», – упевнений він.
Після введення моста в експлуатацію значно збільшиться приплив в Україну туристів з Росії, вважає міністр курортів і туризму Автономної Республіки Крим Олександр Лієв. За його даними, щороку Крим відвідує близько 6 млн відпочиваючих, з яких 4 млн осіб – українці, а 1,4 млн – росіяни. Лієв запевняє, що на сьогодні багатьох туристів відлякує необхідність добиратися до Криму на поромі, який курсує всього двічі на день. Можна об’їхати переправу, але ця відстань становить близько 450 км, тобто 6-7 годин в дорозі. Перехід дозволить збільшити пропускну здатність порівняно з нинішньою в чотири рази – до 1 млн осіб на рік.
Ще одна перевага моста – збільшення транспортного потоку через Крим. Зараз перевізники змушені переміщувати вантажі уздовж узбережжя Азовського моря, що призводить до додаткових тимчасових витрат, говорить Олександр Кава. «Напевно, свої вигоди в цьому є, але все залежить від вартості палива та проїзду. Якщо ціна буде такою ж, як на європейських тунелях – від 5 до 15 євро, то вона цілком посильна. Якщо плата буде обчислюватися, виходячи з кілометражу і вантажопідйомності автомобіля, кожен вирішуватиме для себе», – зазначає приватний перевізник Роман Миджін.
Директор консалтингової компанії FAS Олександр Ланецький вважає, що стягувати плату за проїзд мостом цілком припустимо, оскільки це загальноприйнята світова практика. «Іноді в світі стягується плата за проїзд подібними мостами. Нічого незвичайного в цьому немає», – підкреслює він. На його думку, щоб окупити будівництво моста, плата за проїзд повинна буде знаходитися на рівні нинішніх цін за переправу на поромі (за даними «Керченської поромної переправи», для вантажного транспорту вона становить від 539 гривень. – Forbes).
Андрій Кривицький
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
