4181
Коливаємося разом з курсом
— Валюта
Курс гривні до долара США на міжбанківському ринку на початку січня трохи перевищував 8,2 грн/долар. До кінця місяця співвідношення було вже 8,6 грн/долар, незважаючи на спроби НБУ стримувати його зростання. Ці спроби коштували Нацбанку приблизно $1,5 млрд.
У перший тиждень лютого розвиток подій прискорився. У середу торги закрилися на рівні 9 грн/долар, а протягом дня курс доходив до позначки 9,5. У четвер, втім, курс дещо знизився і закрився на 8,8.
У відповідь на незвично сильні для українського валютного ринку коливання, Нацбанк прийняв постанову № 49. Цей документ тимчасово, як запевняє сам НБУ, вводить додаткові обмеження на вільний рух капіталу. Нацбанк також встановив офіційний курс на рівні 8,7 гривень за долар.
Директор гендепартаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова повідомила, що НБУ переходить до гнучкого курсоутворення на валютному ринку, і тепер офіційний курс гривні до долара буде встановлюватися на підставі середньоринкового міжбанківського курсу.
У п’ятницю курс знизився майже до 8,5 гривень за долар.
Капітальні обмеження
Постанова НБУ № 49 складається з шести пунктів, два останніх мають технічний характер – оголошують дату набуття постановою чинності і покладають контроль за його виконанням на голову НБУ.
Першим пунктом НБУ зобов’язується, у разі необхідності, розширити обсяги підтримки ліквідності банків, виконуючи тим самим свою роль кредитора останньої інстанції. Другим пунктом знижується до нуля ставка резервування за договорами із залучення банками валютних коштів від нерезидентів, щоб полегшити надходження валюти в Україну. Обидва ці заходи покликані допомогти банкам уникнути проблем з ліквідністю – відтоку грошей з рахунків, неможливості залучити фінансування і тому подібних явищ кризового характеру.
Третій пункт постанови змушує банки забезпечити безперебійність і надійність видачі готівки населенню та проведення касових операцій, а також інформувати Нацбанк про пікові навантаження на каси і банкомати.
Ключовим пунктом, проте, є четвертий. У ньому НБУ вводить низку обмежень на операції банків, а саме:
- Дозволяє використовувати кошти, що надходять на поточні рахунки клієнтів банків, лише на наступний день після їх надходження;
- Тимчасово забороняє купівлю іноземної валюти на міжбанку для дострокового погашення резидентами валютних кредитів перед нерезидентами, покриття частини страхових резервів страховиками та здійснення резидентами інвестицій за кордон;
- Обмежує купівлю валюти банками для забезпечення валютних переказів фізосіб за кордон сумою 50 тисяч гривень, за винятком низки випадків, типу лікування та плати за навчання;
- Змушує банки тримати гривню, отриману від юросіб та фізосіб-підприємців для купівлі інвалюти, протягом 6 днів перед тим, як проводити такі операції.
- Тимчасово забороняє купівлю іноземної валюти на міжбанку для дострокового погашення резидентами валютних кредитів перед нерезидентами, покриття частини страхових резервів страховиками та здійснення резидентами інвестицій за кордон;
- Обмежує купівлю валюти банками для забезпечення валютних переказів фізосіб за кордон сумою 50 тисяч гривень, за винятком низки випадків, типу лікування та плати за навчання;
- Змушує банки тримати гривню, отриману від юросіб та фізосіб-підприємців для купівлі інвалюти, протягом 6 днів перед тим, як проводити такі операції.
Обмеження покликані ускладнити купівлю валюти і обмежити швидкість обороту грошей у фінансовій системі. Подібні обмеження, в тій чи іншій формі, застосовувалися в багатьох країнах, що зазнали валютні кризи, включаючи і Україну в 2008 році.
Як короткострокові заходи щодо гасіння ажіотажу вони, як правило, ефективні. Ймовірно, якщо НБУ не зіткнеться з ще більш потужним стрибком попиту на валюту, ці заходи спрацюють. Втім, всюдисуща корупція, характерна для нинішнього українського держапарату, напевно проявиться і тут. Можливо, для “особливо наближених” до контролюючої НБУ групи можновладців обмеження на валютні операції на практиці будуть діяти набагато м’якше, а то й не діяти взагалі.
Плаваючий курс валюти
Більш важливою, з довгострокової точки зору, є заява про перехід до плаваючого курсу валюти.
Гнучке курсоутворення – одна з умов отримання кредиту МВФ, після введення якого каменем спотикання між Україною та Фондом залишаться лише ціни на газ.
Втім, плаваючий курс корисний – і навіть необхідний – для України в першу чергу як спосіб вирішення хронічних зовнішньоекономічних дисбалансів, які створював НБУ, утримуючи фіксований курс валюти.
З 2011 року через уповільнення економіки Китаю і зниження цін на металургійну продукцію, що становила тоді майже половину українського експорту, міжнародна конкурентоспроможність української економіки погіршувалася. Девальвація була б природним і нормальним способом її відновлення, однак НБУ, під керівництвом нинішнього в.о. прем’єр-міністра Сергія Арбузова, намагався всіма силами утримувати гривню, гальмуючи тим самим економічне зростання в країні і розтрачуючи (як тепер з’ясувалося – абсолютно даремно) золотовалютні резерви Нацбанку.
У разі, якщо Нацбанк дійсно зважиться піти на гнучке курсоутворення, такої проблеми Україна більш не зазнає. На жаль, незважаючи на заяву Щербакової, говорити про це рано. Страх втрати контролю (багато в чому, ілюзорного) над ринковою стихією і схильність керівництва НБУ до командно-адміністративного стилю роботи будуть заважати переходу до вільного курсоутворення. Впевнено сказати, що валютна політика України змінилася, можна буде лише після декількох місяців за умов повноцінного плаваючого курсу. Можливо, це станеться вже за наступників нинішнього керівництва НБУ.
Чи завершена валютна криза
Незважаючи на зниження котирувань міжбанку, говорити про завершення процесу девальвації, мабуть, ще рано.
По-перше, падіння гривні відбувалося на тлі падіння валют інших країн, що розвиваються, викликаного згортанням програми купівлі фінансових активів (“кількісного пом’якшення”) ФРС США. Цей процес буде тривати ще кілька місяців і цілком може продовжувати чинити негативний вплив на світові валютні ринки.
По-друге, політична ситуація в Україні залишається вкрай напруженою і її загострення легко може спровокувати новий стрибок попиту на валюту і новий виток падіння гривні.
Однак, якщо ніяких катастрофічних сценаріїв не трапиться і НБУ не спробує штучно утримувати або зміцнювати курс (останнє, втім, малоймовірно), ближче до кінця року Україна відчує позитивні ефекти девальвації. Головний з них – зростання конкурентоспроможності місцевих виробників, який буде стимулювати зростання зайнятості та ВВП. Крім того, можуть знизитися відсоткові ставки по гривневих кредитах, оскільки банки перестануть закладати в них ризик падіння гривні.
Павло Кухта
За матеріалами: lb.ua
Поділитися новиною
