1837
Встежити за мільйонами
— Особисті фінанси
Співробітники служби охорони харківських магазинів «Сільпо» третій місяць йдуть з роботи о 18:00. До цього вони засиджувалися на робочому місці допізна, спостерігаючи за відеотрансляцією з торгових залів. Одним із завдань моніторингу було управління чергами. Тепер частину цієї роботи робить комп’ютер. Програма оцінює завантаженість кожної каси і відправляє сигнал, якщо потрібно відкрити додатковий термінал. «Раніше ми робили це вручну», – пояснює начальник техвідділу Ігор Яковенко.
Руки технарям звільнила система під хитромудрою назвою «сервер об’єктової відеоаналітікі SOVA». Її розробила компанія FF, яку сім років тому заснували київські інженери Сергій Баранець та Олександр Осіпов. SOVA не тільки оцінює кількість покупців у супермаркетах, але і розпізнає автомобільні номери на АЗС, управляє терміналами в аеропортах і веде облік товару на складах. За три останні роки виручка FF, де працює близько 80 осіб, зросла втричі – до 30 млн гривень.
Про те, що в 1999-му Сполучені Штати почали готуватися до нової війни в Іраку, більшість українців дізналися з теленовин. Випускнику Київського національного університету імені Тараса Шевченка Осіпову про це повідомили особисто. Підрозділ американської компанії Limat Graphics запропонував молодому фізику розробити кілька електронних плат відеосистем для Lockheed Martin – великого підрядника армії США.
За кілька тижнів в офісі на околиці столиці підприємливий інженер зібрав вчених з Інституту кібернетики Національної академії наук України. «Ми розробляли друковані плати для крилатих ракет», – згадує Осіпов.
Потрапити тоді на роботу до групи Осіпова стало мрією будь-якого інженера. Зарплата близько $3000 на місяць була в рази вища, ніж у більшості київських IT фахівців у той час. Осіпов впевнений, що навіть з такими зарплатами ці замовлення були дуже вигідні, передусім для американців. «Наша робота коштувала їм у чотири рази дешевше, ніж аналогічна в Нью-Йорку», – говорить він.
Американські замовлення закінчилися в 2003 році одночасно з вторгненням армії США в Ірак. На плаву групу розробників втримали міжнародні контакти. Після американських військових її клієнтами стали такі компанії, як IBM, Intel і Nokia. Для них українці проектували схеми друкованих плат. Замовлення Осипов оформляв через компанію «Уліс Сістемс Україна», де працював його шкільний товариш Баранець.
Головним клієнтом «Уліс Сістемс» був Промінвестбанк. Фінансисти постійно закуповували британські пакетні комутатори для комп’ютерних мереж. Свічі дорого обходилися і часто ламалися. Осіпов запропонував Баранцю зробити свій варіант комутатора. На розробку більш дешевого і надійного виробу пішло кілька днів. Українські свічі вийшли дешевші британських на 10%, а перероблені плати перестали виходити з ладу.
У виробництво свого першого продукту Осипов і його група вклали $3500. Друковані плати замовили на Київському радіозаводі. У 2004 році «Уліс Сістемс» купила 150 комутаторів по $180. Прибуток групи Осипова перевищив 30% від виручки – близько $10 000. Після кількох успішних спільних проектів Осипов і Баранець в 2009 році заснували власну компанію.
Назву FF, за словами Осипова, придумали за першими літерами кнопки прискореного перемотування на касетних магнітофонах Fast Forward. «Це цілком відповідало нашій стратегії – швидко рухатися вперед», – зазначає Баранець. Він же привів до FF першого великого клієнта – переконав Промінвестбанк передати новій компанії частину замовлень «Уліс Сістемс». FF отримала підряд на підтримку комп’ютерної мережі банку.
SOVA на зльоті
SOVA на зльоті
Паралельно з мережевим бізнесом компанія продовжувала розробляти власне обладнання. Набивши руку на іноземних замовленнях, партнери зосередилися на виробництві передавачів для систем відео-спостереження. За перший рік FF заробила близько 8 млн гривень. «Довгий час відеоспостереження було основним трендом зростаючого ринку систем безпеки», – розповідає Баранець.
Співпраця з Промінвестбанком вийшла недовгою. Вже наприкінці 2008-го банк опинився на межі краху. Його тимчасова адміністрація заморозила всі діючі контракти. На більш дрібних замовниках, що залишилися, заробити було непросто. «Після втрати такого клієнта ми були змушені відмовитися від мережевого сегмента нашого бізнесу», – згадує Баранець.
Проблеми намітилися і у виробництві електроніки. Бізнес економив, а якщо і купував обладнання, то виключно іноземні бренди. Киянам довелося піти на хитрість. Вони придумали легенду, яка пояснювала таким клієнтам клеймо Київського радіозаводу – КРЗ, що стояло на платах, як «Кей пі три». «Ми так і говорили: це спеціальна розробка», – сміється Осіпов.
Чергові складності почалися в 2011 році. Великі компанії почали відмовлятися від аналогових відеосистем на користь цифрових. Продажі передавачів FF, які використовувалися в аналогових відеосистемах, завмерли на одному рівні. Осіпов не став чекати ще більшого просідання ринку. «Коли реклама перестала працювати, прийшло розуміння того, що потрібні нові продукти і нові підходи до бізнесу», – зазначає він.
На думку про нові продукти Осіпова наштовхнули партнери з компанії «Інком», найбільшого системного інтегратора України. «Інком» закуповував у FF передавачі для відеосистем своїх клієнтів, серед яких була мережа заправок WOG. На одній з наших зустрічей начальник відділу автоматизації мережі WOG Василь Хамула розповів Осіпову, що клієнти АЗС хотіли б контролювати використання корпоративних паливних карток. Осіпов запропонував написати програму, яка за допомогою камер відеоспостереження розпізнавала б автомобільні номери і роздруковувала їх на чеку.
Підприємець пішов второваним шляхом. До свого нового проекту він залучив учених з Донецького інституту проблем штучного інтелекту та Інституту математики НАН України. Софт писали десяток програмістів-фрілансерів з різних регіонів. На розробку софта FF витратила близько $500 000. Завдання компанія ставила за допомогою вчених Інституту кібернетики, що консультували один з найвідоміших українських стартапів – Viewdle (у 2012 році його поглинув пошуковий гігант Google). Сьогодні у FF є невеликий офіс з 15 розробників в Чернігові. Тестує готовий продукт спеціальна команда в Києві. «Ми навмисно розвели їх по різних містах, щоб не було цехового братства», – пояснює Баранець.
Сервери FF працюють під Linux. Відкрите програмне забезпечення дозволяє легко перебудувати систему під потреби клієнта. Систему FF можна підключити до рішень, якими користуються замовники. Софт компанії працює з програмою контролю касових апаратів SET Prisma Predict та бухгалтерським комплексом 1С. «Підключити SOVA можна до системи практично будь-якого підприємства, інші рішення, які ми намагалися впровадити своїм клієнтам, часто виявлялися заточені під якісь певні підприємства – тільки під АЗС або тільки під торговельні майданчики», – уточнює Віктор Квасов, технічний директор охоронного агентства «Сапсан» (продає і встановлює комплекси SOVA).
Сьогодні комплекси відео-аналітики SOVA працюють в 50 компаніях. Основні клієнти – АЗС і торговельні мережі. Виручка FF в 2011 році зросла на 58%, до 14,7 млн гривень. «Компанія створила новий тренд – безпека не заради безпеки, а заради бізнесу», – коментує директор медіагрупи «Сек’юріті юей» Олександр Краснопьоров.
Кожен день найбільший в Криму торгово-розважальний центр «Меганом» відвідують 10 000-15 000 людей. Знаючи потік покупців, маркетологи оцінюють ефективність рекламних кампаній. З минулого року в «Меганомі» можуть не тільки підрахувати покупців, а й визначити, яка саме реклама спрацювала. Система відео-аналітики від FF відстежує, який магазин найбільше цікавить відвідувачів.
У київському ТРЦ ART Mall і в магазинах «Епіцентр» теж використовують комплекс FF. Софт через відеокамери контролює роботу персоналу і стежить за потоками покупців у торгових залах. «Сапсан» встановив систему від FF в елеватори. Оператор отримує дані про вагу, номери і час заїзду вантажних машин. На самому елеваторі система контролює температурні показники в шарі зерна, автоматично регулює температуру, що збільшує термін зберігання сировини. «Доводиться залазити в бізнес наших потенційних клієнтів і шукати їхні проблеми, які можна було вирішити за допомогою наших розробок», – ділиться Баранець.
У 2013 році компанія FF встановила свою систему моніторингу в Бакинському аеропорту, а в кінці 2012-го SOVA запрацювала на найбільшому в Центральній Азії складі компанії DHL в Казахстані. Українці вирішили головну проблему терміналу – їхня програма знаходила зниклі посилки. При скануванні штрихкоду посилки інформація про неї прив’язувалася до певного моменту в записи камер спостереження. «Тепер не потрібно було переглядати багатогодинні відеозаписи сотень камер», – говорить Осипов.
Вийти на міжнародний рівень FF допомогли ті ж партнери з компанії «Інком». «По суті, вони тоді були єдиними на вітчизняному ринку, хто розробляв системи відеоаналітики», – пояснює вибір своєї компанії директор департаменту по роботі з підприємствами середнього та малого бізнесу «Інкому» Олександр Пилипчук. «Ми поставляли софт, вони встановлювали обладнання», – зазначає Осіпов.
За підрахунками Асоціації підприємств промислової автоматизації України, FF сьогодні займає близько 10% ринку систем відеоаналітики в країні. Решта гравців – компанії з Європи та Росії, які освоюють український ринок зі схожими розробками. Переваги FF – ціна, сервіс і функціональність. Наприклад, російська система Set Prisma від компанії «Кристал Сервіс» розрахована лише на підключення до касового апарату в магазинах, що звужує її застосування на ринку. А програма від лідера російського ринку відеоаналітики компанії «Сінезіс» в чотири рази дорожче продукту FF. «Крім того, налагодження такого складного обладнання можливе тільки, якщо спеціалісти знаходяться поруч. Не з Москви ж їм літати», – міркує Яковенко.
Конкуренти визнають лідерство FF. «Вони встигли побудувати збутову і сервісну мережу швидше за інших і тепер заслужено утримують свою частку ринку», – говорить Юлія Хромова, директор по роботі з клієнтами російської компанії «Елвіс Неотек», яка також розробляє системи відеоаналітики.
Там, де FF складно витримувати конкуренцію, допомагає законодавство. У 2012 році австрійська компанія Activ Solar почала пошук розробника системи охорони своїх сонячних батарей у Криму. Кошторис проекту – 400 000 євро – зацікавив одразу кілька іноземних підприємств. Але доступ до проекту отримали тільки українські розробники: передавачі системи охорони батарей використовують військові частоти. Підрядником Activ Solar стали українці з FF.
Новий рік у Осіпова почнеться на Сході. У 2014-му в Казахстані планується відкриття найбільшої в країні медичної клініки, охоронне устаткування якої також працюватиме на програмному забезпеченні від FF. «Контракт на 4 млн гривень виграла наша тамтешній філія», – повідомляє Осіпов.
В Україні головним проектом наступного року стане модернізація мереж безпеки торговельної мережі «Нова Лінія». Наприкінці 2013-го цю мережу купив давній партнер FF – «Епіцентр». За оцінками Осипова, проект принесе його компанії близько 15 млн гривень.
Зміцнивши позиції на корпоративному ринку, FF почала освоювати роздріб. У 2013-му компанія випустила софт для розпізнавання автомобільних номерів, який продається на звичайних флешках. Головна перевага програми «Номерок» – доступність. Для її використання не потрібно купувати спеціальний сервер та ліцензію на базу даних номерів. «По суті, це шматочок SOVA для невеликого бізнесу, наприклад для автостоянок, де потрібно розпізнати номер автомобіля і автоматично підняти шлагбаум», – розповідає Осипов.
«Номерок» вже продається в Росії, молдавські дистриб’ютори купили партію флешок з софтом просто на стенді виставки «Безпека 2013», де пройшла презентація програми. У 2014 році FF почне продажі нового продукту в Австрії. «Ринку для такого товару тут ще немає, але ми готові його створити самі», – ділиться планами Баранець.
Максим Біроваш
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
