1514
Кримський вчений вивів ультраскоростиглий соняшник, цукрову кукурудзу і сою без ГМО
— Аграрний ринок
Мало кому відомо, що в Сімферополі існує унікальний Кримський міжнародний інститут нетрадиційного рослинництва, екології та здоров’я, головою якого є академік, заслужений діяч науки 75-річний Віктор Головін. Інститут цей тримається на ентузіастах – без коштів з держбюджету тут виведено та селекційно вдосконалено понад півсотні сортів і гібридів. У результаті багаторічних авторських напрацювань, вченими створені нові сорти кормових, лікарських, пряно-ароматичних культур.
Вперше в практиці світового рослинництва районовано стійкі проти солі і гострої засухи сорти багаторічної клумбової трави «Надія Сходу», мальви кучерявої «Приазовська – 84», кохії віникової «Істок». Від екзотичних назв рослин, які тут проходять випробування, миготить в очах, це сорти амаранту, молокогонного тифону, оригінальної культури трифон, свербиги східної, астрагалів.
Перспективними для Криму в інституті вважають такі види, як сінсепалум, товматокок, кок-сагиз, гваюлу, бавовник, хохобу…
«До 1998 року я очолював перше в СРСР науково-виробниче госпрозрахункове селекційно-генетичне об’єднання «Гетерозис», потім, рішенням сесії ВР АРК, на базі НВО було реорганізовано інститут, – пояснює Віктор Петрович. – У Криму у нас працює 7 осіб, в Краснодарі – 14 і ще є люди в Лутугиному Луганської області».
АГРАРІЙ ГЕНЕТИКИ. Головін пишається, що є вихованцем найвідомішої в Союзі селекційно-генетичної школи – Науково-дослідного інституту рослинництва, селекції та генетики ім. академіка Юр’єва в Харкові. Вчений агроном, захопившись генетикою, стажувався у Москві й Новосибірську – у всіх тодішніх корифеїв науки.
«Я завжди задавався питанням: чому з відомих 300 тисяч видів рослин які прописані на планеті, ми використовуємо всього дві-три сотні, а інші сотні тисяч ні? – говорить він. – Мені здавалося, що це замало, і я почав розширювати». Довгий час жив і працював у Донецьку, де, власне, і народився. Потім доля занесла до Криму. «Навіть погодився бути депутатом в Алушті, наївно вважаючи, що виділять гектарів 5 землі на ПБК, щоб міг виводити види, не використовуючи теплиць і інших дорогих комплексів», – продовжує вчений.
На жаль, не вийшло. Експериментальні ділянки були також у Холмівці Бахчисарайського району, де закладали лікарські рослини і отримали оригінальну колекцію цукрової кукурудзи. «Я вів селекцію не тільки на продуктивність, але і на скоростиглість, – пояснює академік. – І це мої качани прекрасної солодкої кукурудзи продають на ПБК, а я з цього нічого не маю. Або, наприклад, цього року в Східному Криму вигоріла пшениця. Фермери звернулися до мене за допомогою. Я запропонував засіяти поля ультраскоростиглим соняшником: у липні посіяв і через два місяці – збирай урожай. За насіння заплатили – по 15 гривень за кілограм (інститут олійних культур в Запоріжжі продає 1 кг за 50-90 грн). Але, отримавши урожай, зі мною не розрахувалися».
ЛІНІЯ ТОПІНАМБУРУ. Червоною ниткою через усі наукові розробки Віктора Головіна проходить думка, що ринкові умови роблять проблему раціоналізації рослинних ресурсів все більш пріоритетною і в нашій країні. І все більш актуальним завданням сільськогосподарської науки і практики стає пошук додаткових джерел продовольства. Агроном повів селекцію топінамбура і отримав лінію сортів, які були більш вирівняні – майже такі ж, як картопля. Навіщо? А щоб можна було легше обробляти технологічно.
«По топінамбуру взяв одразу два напрями селекції: власне, на якість, на високий вихід цього замінника для діабетиків, щоб і продуктивність була більшою, і картоплини щоб були більшими, – розповідає він. – І антиселекцію – вибирав найбільш коряві, дерев’янисті і виводив ще більш коряві і дерев’янисті – на два-три метри у висоту, щоб стебло могло в майбутньому замінювати деревину».
Крім ультраскоростиглого соняшнику, сої без ГМО, топінамбуру і стевії, один грам сухої речовини якої замінює 150-200 грамів цукру, в інституті також є унікальна колекція амаранту. «По-простонародному це щириця, – пояснює академік. – Ласий продукт харчування для свиней. Взагалі, можна цілий інститут амаранту організувати, і він себе виправдає, тому що це високопродуктивна кормова культура. Крім того, є зерно – кормовий його напрямок – йде на лікувально-харчові цілі: борошно амаранту додають в дитяче харчування, при випічці кондитерських виробів. А є ще декоративний амарант – гарненький, для клумб».
Головін переконаний, що в умовах наростання температури, дефіциту прісної води і забруднення навколишнього середовища, домінантою має стати «переселення» засухо-солестійких рослин. «Ми запропонували альтернативну програму – суходільного рослинництва, яка передбачає перехід сільськогосподарського виробництва на богарні форми, – розповідає він. – Враховуючи той факт, що лише в Криму понад 100 тисяч гектарів припадає на засолені землі, активно ведемо селекцію на солестійкість, щоб забезпечити масове введення галофітів у культуру. Але, на жаль, фермери не поспішають налагоджувати контакт з селекціонерами, тому що їм треба виживати, вони впроваджують тільки те, що їм точно дасть урожай».
«ТРЕБА ХАРЧУВАТИСЯ І ЛІКУВАТИСЯ ТИМ, ЩО БЕЗ ГМО І РОСТЕ У НАС»
Ще 25 років тому Віктор Головін став автором першого в світі проекту зі створення генетичного банку рослин без використання ГМО. Вчений мріє втілити свою ідею в життя.
«Хтось каже, мовляв, те, що з ГМО – це продуктивно, але це також корисно, як американська демократія, – обурюється він. – Це – нове зло, екологічний злочин, не можна ґвалтувати природу і вводити в неї заради сьогочасної вигоди абсолютно чужі елементи. Так, ми допускаємо, наприклад, хімічний фотогенез, коли змінюємо структуру і прискорюємо генетичні зміни, ми навіть робимо різними дозами радіоактивне випромінювання, але відбувається це усередині свого геному. Ми не впроваджуємо чужий геном, та ще тваринного походження».
За словами селекціонера, свого часу саме його колектив ініціював отримання соєвого молока – схожого з молоком коров’ячим і навіть материнським. «Зараз же соя майже вся з ГМО, а моя «чиста» нікому не потрібна – за минулі чотири роки не замовити і кілограми», – нарікає науковець. Він переконаний, що сьогодні важливо зберегти зникаючі види і унікальний рослинний генофонд. Потрібно створювати потужні наукові центри щодо окультурення дикорослих рослин для багатоцільового використання. «Я був автором програми «Ліки України», – розповідає Головін. – І з повною відповідальністю заявляю: можна робити вітчизняні ліки, які будуть в рази дешевшими від закордонних. Треба харчуватися і лікуватися тим, що росте у нас, тому що організм еволюційно, протягом століть, пристосовується до цих видів продукту».
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
Також за темою
Як отримати 7−10 млн гривень грантової підтримки для розвитку садів та теплиць — подробиці
росія вивезла з ТОТ зерна у 2025 році на $400 мільйонів — розвідка
Яку сільгосптехніку купували українські аграрії у 2025 році (інфографіка)
Україна розподілила 100 тис. тонн квоти на експорт цукру до ЄС
Експорт української органічної продукції: скільки купує ЄС
Як платити за землю в 2026 році — роз’яснення ДПС
