13560
Коли українцям не потрібна індивідуальна ліцензія НБУ - поради юриста
— Валюта
Резиденти України, що ведуть ділову активність за кордоном, як правило, стикаються з отриманням індивідуальної ліцензії НБУ.
У будь-якому українському банку вам скажуть, що цей документ потрібно отримати:
- Якщо ви переводите, вивозите, або пересилаєте валюту за межі України;
- При введенні, ввезенні та отриманні валюти в Україні;
- При наданні та отриманні кредитів в іноземній валюті, якщо їх терміни і суми перевищують встановлені законодавством норми;
- При використанні валюти на території України як оплати, або застави;
- При розміщенні валюти за кордоном на рахунках і у вкладеннях;
- При інвестуванні коштів за кордон.
Але не варто поспішати дотримуватися порад працівника вашого банку. Адже крім випадків, що передбачають отримання індивідуальної ліцензії, законодавство України уточнює масу винятків, при яких отримувати ліцензію не потрібно. Але як показує практика, банки не завжди радять клієнтам оптимальний варіант вирішення завдання. Тому, перед тим, як приступати до процедури збору документів, перевірте, можливо, банк за законом зобов’язаний провести вашу фінансову операцію без наявності ліцензії, або вибрати її більш відповідний вигляд. Що в кінцевому підсумку позбавить вас від зайвої витрати грошей і часу.
ВИБІР ЛІЦЕНЗІЇ
Список винятків я наведу в кінці статті, їх досить багато, а поки що розповім іще про одну помилку співробітників банків, які консультують клієнтів, що часто зустрічається.
Виходячи з ваших цілей, у банку можуть порадити отримати індивідуальну ліцензію з наступного списку:
- Індивідуальна ліцензія НБУ на здійснення інвестицій;
- Індивідуальна ліцензія НБУ на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України;
- Індивідуальна ліцензія НБУ на переказування іноземної валюти за межі України для оплати банківських металів та проведення окремих валютних операцій;
- Індивідуальна ліцензія НБУ на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.
Перші дві з них зараз користуються підвищеною популярністю. Ліцензію на здійснення інвестицій потрібно отримувати, якщо резидент відкриває компанію за кордоном і хоче інвестувати в її статутний капітал валютні цінності, або для інвестування в закордонну нерухомість.
Прикладом використання ліцензії на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України може бути перерахування валюти юридичними особами резидентами для утримання своїх представництв за кордоном, а для фізичних осіб – перерахування валютних коштів на закордонний рахунок, для подальшого використання під час перебування за кордоном.
Але якщо вам знадобиться здійснити разову валютну операцію за межі України, наприклад, для сплати державного мита за реєстрацію представництва юридичної особи, у багатьох банківських установах вам порадять робити це за допомогою відкриття рахунку за кордоном і отримання індивідуальної ліцензії на розміщення резидентом валютних цінностей. При цьому ви витратите зайвий час і гроші на відкриття рахунку замість того, щоб вирішити завдання, отримавши індивідуальну ліцензію НБУ на переказування іноземної валюти для оплати банківських металів та проведення окремих валютних операцій.
КОЛИ ІНДИВІДУАЛЬНА ЛІЦЕНЗІЯ НЕ ПОТРІБНА
Повернемося до випадків, які є винятками, при яких отримання індивідуальної ліцензії НБУ не потрібно. Викладу основні з них простою мовою і в стислому вигляді:
- Валютні операції фізичних осіб в обмежених НБУ обсягах;
- Переміщення фізичними особами за кордон валюти, раніше законно ввезеної в Україну;
- Валютні платежі за кордон, для оплати продукції, послуг, робіт, майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та платежів за договорами страхування життя;
- Валютні платежі за кордон у вигляді відсотків за кредити і прибутку від зарубіжних інвестицій;
- Виведення за кордон валютної інвестиції, раніше здійсненої в Україні, якщо інвестиційна діяльність припиняється;
- Використання валютних рахунків фізичною особою, які перебуває за кордоном;
- Оплата за кордон вступних або членських внесків для забезпечення діяльності міжурядових організацій – без обмежень, та юридичних осіб – до 10000 євро на рік на користь однієї особи;
- Оплата послуг нерезидентів, що надають вам як підприємцю право брати участь у тендерах і різноманітних міжнародних заходах;
- Оплата навчання, стажування та лікування співробітників компанії за кордоном, а також оплата патентування та виплати нерезидентам за користування їх авторськими правами;
- Оплата витрат повноважним органам іноземних держав, відповідно до їхнього законодавства: податки, збори, держмита та інших обов’язкових платежів;
- Оплата витрат понесених нерезидентами за договором з резидентами, якщо вони стосуються витрат, пов’язаних з виконанням професійних обов’язків фізичних осіб, які тимчасово перебувають за кордоном;
- Переказ коштів резидентом поручителем нерезиденту кредитору, у відповідності з кредитним договором, зареєстрованим в НБУ;
- Оплата гарантійного забезпечення для участі в тендерах, якщо він не перевищує 10 000 євро в рік на користь однієї особи.
Слід розуміти, що інші нормативно-правові акти України можуть встановлювати певні обмеження на даний перелік, тому для вибору оптимального варіанту дій кожен випадок необхідно розглядати окремо.
Павло Федчук, юрист міжнародної юридичної компанії Campio Group
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
