2454
Інвестори бояться повторення кризи 1997 року
— Валюта
В останні дні валюта багатьох країн, що розвиваються, впала до найнижчого рівня з 2009 р. Серед найбільш постраждалих виявилася Аргентина (чия частково прив’язана до долара валюта обвалилася на 15%), Туреччина, ПАР і Росія. Нервозність інвесторів вже призвела до падіння індексу S&P 500 минулої п’ятниці на 2%, пише британський журнал The Economist.
Країни, що розвиваються, ходили по краю “прірви” з травня по серпень 2013 р. після того, як ФРС оголосила про згортання програми кількісного пом’якшення. Перспектива завершення епохи дешевих грошей привела до виводу капіталу з економік, що розвиваються, падіння їхніх валют і фондових ринків. Однак після літа ситуація дещо стабілізувалася.
Криза, як правило, підкрадається навшпиньки, а потім голосно вибухає. Так, наприклад, Таїланд зіткнувся з проблемами в липні 1997 г. Через чотири місяці президент Південної Кореї попередив своїх громадян про “жахливий біль”, який доведеться пережити після отримання кредиту МВФ. Після цього пройшов майже рік до дефолту (серпень 1998 р.) в Росії. Трохи пізніше були інші міні-кризи: у 2001 р. Аргентина оголосила про девальвацію і дефолт, а в середині 2002 р. на краю фінансової прірви виявилася Бразилія.
Після розпродажів 2013 р. песимісти заговорили про серйозне погіршення ситуації. По-перше, стало ясно, що банкіри в центробанках багатих країн не дуже розуміють, як приборкати “звіра”, якого вони створили у формі ультрам’якої монетарної політики. По-друге, багато сумнівів викликає процес одужання економік, що розвиваються, за допомогою збільшення експорту. Всі сподівалися, що в міру прискорення західні країни почнуть більше купувати товарів з країн, що розвиваються, що могло б поліпшити їх сальдо поточного платіжного балансу і зменшити залежність від іноземного капіталу.
Але остання статистика викликає тривогу. Дефіцит платіжного балансу в Бразилії та Туреччини різко збільшився за останні півроку.
Експорт Китаю виріс у грудні на 4% порівняно з минулим роком, що трохи нижче за очікування ринку. При першій ознаці проблем в Піднебесній, як відомо, інвестори починають залишати економіки, що розвиваються.
Однак, на думку деяких аналітиків, ситуацію поки що не можна назвати надзвичайною і критичною. Сьогодні більшість країн, що розвиваються, має більш гнучкий обмінний курс, чого не було в 1990-х рр.: падаюча національна валюта може бути здоровою ознакою коригування.
Нинішня валютна паніка сталася почасти з політичних причин. Поштовхом для обвалу турецької ліри став гучний корупційний скандал, який поставив під загрозу існування уряду Ердогана. Венесуела, яка минулого тижня девальвувала свою валюту, також переживає важку політичну кризу. ПАР захлеснула хвиля страйків. Україна, де гривня впала до історичного мінімуму до долара і євро, занурилася в хаос через протистояння президента Януковича і опозиції.
Чому паніка поширилася з проблемних регіонів на всі економіки, що розвиваються? Відповідь може бути наступною: чим більше країн переживає політичну і соціальну кризу, тим складніше всім іншим проводити необхідні, але непопулярні реформи.
Іншим поштовхом паніки могло стати відчуття, що економіки, що розвиваються прикрашають своє фінансове становище. У 1997 р. криза тільки посилилася, коли стало ясно, що велика кількість приватних банків перебуває в жахливому становищі, а кредитно-фінансові органи закривають очі на це. Центробанки Таїланду та Південної Кореї дезінформували зовнішній світ про справжній розмір валютних запасів і доларовий борг країни відповідно.
Колосальний кредитний бум об’єднує сьогодні всі економіки, що розвиваються. Ось вже багато років кредитування збільшується на двозначну цифру щороку. Критична ситуація склалася у В’єтнамі, де з’явився банк проблемних активів (bad bank).
Можливо, найближчим часом ми дізнаємося про інші країни з великою кількістю “поганих” кредитів. Підтвердженням існування цієї проблеми говорять ціни, що звалилися на акції Standard Chartered. Цей західний банк має значні активи в країнах, що розвиваються. Таким чином, слід уважно стежити за двома аспектами нинішньої паніки. Перше – збільшення соціальних протестів і політична напруженість. Друге – будь-яке підтвердження того, що банки мають “погані” активи.
За матеріалами: Вєсті Економіка
Поділитися новиною
