2347
Насуваєтсья нова холодна війна: Китай проти Японії
— Світ
Виникає враження, що останнім часом японські керівники не можуть і чхнути без того, щоб не викликати гнів з боку китайців, – і навпаки. Тому не дивно, що навіть примирливі заяви Сіндзо Абе зустріли різку відсіч. У четвер Абе написав привітання з Новим Роком за місячним календарем, яке опублікувала місцева преса китайською мовою. За переказом Reuters з японського видання, Абе стверджував, що Японія після Другої світової війни «йде тропою миру», і що «нічого не змінилося в політиці збереження такої миролюбної позиції».
У п’ятницю Абе простягнув нову оливкову гілку миру. За повідомленням каналу Channel NewsAsia, він виступив на засіданні парламенту з заявою про те, що «Японія і Китай нероздільні». Він також висловив побажання про відновлення дипломатичних зустрічей між двома країнами. «Замість відмови від діалогу з невирішених питань ми повинні вести переговори, тому що у нас є проблеми», – сказав Абе.
Китай різко відкинув ці пробні спроби примирення. Відповідаючи на колишні прохання про початок двостороннього діалогу, офіційний представник МЗС Китаю Цинь Ган (Qin Gang) відповів з гострим сарказмом: «Такого роду діалог не дасть результату. Китайські лідери дуже зайняті. Нехай вони присвячують більше часу справам більш корисним і таким, що дають більший ефект». Китай неодноразово висловлювався з приводу своєї позиції, яка полягає в тому, що дипломатичні зустрічі між Китаєм і Японією неможливі доти, поки Сіндзо Абе не доведе свою щирість. Під час прес-конференції в п’ятницю Цинь Ган виклав конкретний шлях до відновлення діалогу. Абе повинен заявити, що він відійде від краю прірви, негайно визнати і виправити помилки, і більше не відвідувати синтоїстське святилище Ясукуні.
Як я вже писав раніше, на сьогодні ніщо зі сказаного і зробленого Абе не задовольнить китайських керівників (абсолютно неймовірно, що він вибачиться за свій візит до Ясукуні або за імперіалістичне минуле Японії). На думку китайських керівників, Абе сам собі суперечить, про що написала China Daily у своїй редакційній статті. Якщо Абе не вибачиться і не утримається від продовження тих дій, які викликають невдоволення у китайців (візит в Ясукуні, нарощування військової могутності Японії і так далі), то Китай буде вважати нещирими його висловлювання про діалог та мир. Між тим, з точки зору японців, якщо Абе весь залишок свого терміну буде доводити Китаю свою дружбу, це створить цілком очевидні негативні наслідки для японських інтересів.
Отже, ми маємо дві країни, кожна з яких нарощує свою військову міць і водночас стверджує, що робить це лише для того, щоб протистояти загрозам з боку свого регіонального суперника. Додайте до цього глибоку недовіру Японії та Китаю до настільки різних політичних систем один одного і давню взаємну ворожнечу, і ви отримаєте дві країни, які дивляться одна на одну з глибокою підозрілістю. Кожна з них наполягає, що любить мир, і за допомогою тактики страху намагається зобразити із опонента агресивне страховисько. Звучить знайомо, чи не так?
Із закінченням холодної війни стратеги та аналітики почали попереджати керівників про необхідність відмовитися від «менталітету холодної війни». Але їхні застереження явно не спрацювали, тому що саме такий менталітет панує сьогодні у відносинах між Китаєм і Японією. Дві країни настільки ворожі по відношенню одна до одної, що жодна з них не може нічого сказати або зробити, не викликавши при цьому відповідної реакції іншої сторони. Напруженість проривається в найнесподіваніших місцях – під час африканського турне Абе, на міжнародному економічному саміті в Швейцарії і т.д.
Навіть міцні економічні зв’язки між Китаєм і Японією не допомагають знизити і попередити напруженість. Насправді, все виходить якраз навпаки – напруженість руйнує економічні відносини. Telegraph нещодавно повідомила, що, за даними опитування громадської думки, 60% провідних китайських бізнесменів не бажають працювати з японськими фірмами. У 2012 році напруженість у китайсько-японських відносинах вилилася у відкриті заклики бойкотувати японську продукцію, а учасники заворушень почали громити японські магазини і ресторани. На погляди японського бізнесу на Китай це вплинуло у меншій мірі (за Telegraph, 80 відсотків японців готові і далі торгувати з Китаєм і Південною Кореєю). Але економічні інтереси Японії все одно зміщуються і переходять в інші регіони, насамперед, у Південно-Східну Азію. Економічні відносини, швидше за все, будуть і надалі погіршуватися. Важко собі уявити, що запланований на лютий черговий раунд переговорів про тристоронню китайсько-японсько-південнокорейську угоду про вільну торгівлю пройде як і планувалося.
А щодо холодної війни, то почасти проблема полягає в тому, що Китай і Японія навмисне намагаються бачити в кожному кроці і дії один одного виклик або загрозу. Незважаючи на ту недовіру, яка існує між Китаєм і США, в цих відносинах проблеми ще не вийшли на такий рівень. У США занадто багато потенційних ворогів (Росія, Іран, Північна Корея) і занадто багато глобальних інтересів, щоб Китай витлумачував кожен дипломатичний чи стратегічний маневр Америки як щось антикитайське (хоча деякі яструби в Китаї виразно намагаються це робити). У Японії – більш обмежена глобальна присутність і стратегічні інтереси, і тут картина зовсім інша. Сьогодні, коли Китай проводить нарощування військових сил лише в ближніх морських водах і має обмежені стратегічні цілі, Токіо легко може витлумачити будь-який крок Пекіна (наприклад, рішення про створення нової зони повідомлення ППО) як пряму погрозу на адресу Японії.
Мій колега Закарі написав у п’ятницю, що одним з побічних результатів занепаду США може стати поява регіональних гегемонів. Можливо, ми спостерігаємо за початком цього процесу просто зараз, коли Китай і Японія ведуть баталії у дусі холодної війни не за світове панування, а за перевагу в регіоні. Територіальні суперечки підкреслюють це, посилюючи ймовірність військового конфлікту. Але навіть якщо острови Дяоюйдао/Сенкаку завтра поринуть в океанську пучину (це буде одна з небагатьох переваг глобального потепління), напруженість між двома країнами залишиться. Це регіональна холодна війна, яку сьогодні дві країни ведуть на словах. Але на горизонті вже маячить гонка озброєнь. І, як і в холодній війні, напруженість навряд чи спаде, поки одна зі сторін не оголосить про свою перемогу.
Шеннон Тьецци (Shannon Tiezzi)
The Diplomat
The Diplomat
За матеріалами: ИноСМИ.ru
Поділитися новиною
