6779
Стали відомі нюанси закону про "листи щастя"
— Казна та Політика
Ідея з впровадженням на українських дорогах системи автоматичної фотофіксації порушень ПДР визрівала в ДАІ вже багато років. Перші «експерименти» були проведені п’ять років тому – в листопаді 2008 року був прийнятий закон, що підвищує штрафи за порушення ПДР, і одночасно до ст. 122 Кодексу України про адмінправопорушення додали пункт, що дозволяє розглядати адмінсправи про порушення правил без водія в тому випадку, якщо факт порушення зафіксований приладом, що працює в авторежимі.
У перші ж місяці після появи нового законодавства багатьом автовласникам додому приходили штрафи – співробітники ДАІ ховалися в кущах і фотографували порушників приладом «Візир», а потім присилали фото порушення разом з квитанцією на оплату штрафу (водії охрестили їх листами щастя). За словами екс-начальника ДАІ Сергія Коломійця, ефект був приголомшливий: якщо в звичайному випадку інспектор здатний за зміну оштрафувати 10-15 порушників (кожного потрібно зупинити, поспілкуватися, перевірити документи, виписати протокол і постанову), то не зупиняючи водія, інспектор фіксував сотні порушень.
Проте зміни в законодавство готувалися поспіхом, в результаті чого водії завалили суди позовами. Підстав для скасування штрафів було багато. По-перше, не зупиняючи порушника, а лише фіксуючи факт перевищення швидкості, інспектор не припиняв правопорушення (перевищуючи швидкість і далі, такий водій створював загрозу для інших учасників дорожнього руху), що суперечить Закону «Про міліцію». По-друге, Конституційний суд визнав стягнення штрафів на підставі даних ручного радара без складання співробітниками ДАІ протоколу про адмінправопорушення незаконним. По-третє, сам виробник приладу «Візир» визнав, що він не є автоматизованою системою.
У підсумку нарівні з «Візиром» в Україні влітку 2013 року почали використовувати комплекс фото- і відеофіксації “Гарпун”. Але він є напівавтоматичним: інспектору за законом потрібно було спілкуватися з водієм, а значить, він міг брати хабарі. Усунути цей недолік повинні повністю автоматизовані комплекси, роботу яких регулює прийнятий днями Радою і опублікований вчора Закон N3855 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за адмінправопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» (набере чинності 19 лютого). «Вести» дізналися всі подробиці його функціонування і що робити, якщо штраф прийшов незаслужено. Забігаючи наперед відзначимо, що він може дійсно знизити рівень корупції в ДАІ та підвищить безпеку на дорогах, але, як і в 2008 році, прийнятий з численними юридичними помилками, які потрібно терміново виправити, щоб не злити водіїв.
КАМЕРИ З’ЯВЛЯТЬСЯ ВЛІТКУ
У прес-службі ДАІ пояснили «Вістям», що в даний момент у них на озброєнні вже є чотири комплекси – три в Києві і один у Севастополі, які працюють в тестовому режимі (порушення фіксують, але штрафи не виписують). Але перш ніж система автоматичної фіксації порушень ПДР запрацює, обладнання повинно пройти сертифікацію. Після цього комплекс повинен пройти процедуру закупівлі відповідно до тендерного законодавства. Точна сума витрат на систему поки що не відома (неофіційно нам розповіли, що мова йде про 1,5-1,6 млрд грн), як і виробник камер (є вибір з систем корейського, європейського та китайського виробництва), а також дата проведення тендеру (за чутками, у зв’язку з подіями в країні, відбудеться це не раніше літа). Цього року буде встановлено близько 2 тис. таких комплексів, а знаходитися вони будуть насамперед у місцях концентрації ДТП і на ділянках, що вимагають підвищеної уваги. Також перед камерами будуть встановлені дорожні знаки, що попереджають про фотофіксації (на багатьох трасах такі знаки є і зараз).
ХТО І ЯК БУДЕ КАРАТИ ВОДІЇВ
Порушення ПДР фіксуватимуть прилади (представляють вони з себе лазерний радар, поєднаний з відеокамерою і системою зв’язку з сервером), а дані про це направлятися в центри обробки інформації. Всі отримані зображення і дані кодуються і записуються на спеціалізований носій, що виключає можливість перезапису.
Потім автоматизована система буде виявляти власника авто і відправляти за місцем його реєстрації лист, що складається з протоколу з фото, постанови та квитанції на сплату штрафу.
Хоча в ДАІ кажуть, що камери фіксуватимуть всі види порушень, виходячи зі світової практики, в основному штрафи будуть приходити за проїзд на жовте і червоне світло, перевищення швидкості та виїзд на зустрічну смугу.
Відзначимо, що ручні радари з фотофіксацією (наприклад, «Візир») практично марні вночі (світло фар забиває об’єктив і робить номер авто нечитабельним на знімку). Нові ж системи оснащені інфрачервоним підсвічуванням, що дозволяє виявити порушника за будь-якого освітлення і будь-якої погоди.
ЧИ МОЖНА СХОВАТИСЯ ВІД РАДАРА
У 2008-му і 2009 роках водії всіма силами намагалися ускладнити ідентифікацію авто, закриваючи від камер номери декількома способами. По-перше, покривали номера лаком – вважалося, що він буде відсвічувати і ускладнювати зйомку, але практика показала, що це марно. По-друге, навмисне забруднювали номерні знаки і закривали їх пластиковими рамками. Такі дії загрожують штрафом в 170-255 грн, але це менше, ніж штраф за перевищення швидкості в 255-340 грн. Крім того, законодавство передбачало відповідальність водія лише в тому випадку, якщо інспектор ДАІ не здатний розпізнати номери з 20 м.
Новим законом п. 6 ст. 121 КоУАП сформульований таким чином, що водія оштрафують на зазначену вище суму у випадку, якщо номерний знак закритий будь-яким предметом або на нього нанесено покриття, що ускладнює розпізнавання номера. Крім того, вже не можна буде схитрувати, встановивши знак на нижню частину бампера (система фотофіксації тоді його не бачить), – за це тепер передбачено штраф у 255-340 грн, а за повторення порушення протягом року – 680-850 грн.
ЯК БУДУТЬ ПОВІДОМЛЯТИ ПРО ШТРАФИ
Штрафні квитанції з ДАІ будуть приходити за адресою, яка вказана у відомостях про власника транспортного засобу, а доставляти їх буде листоноша – особисто в руки. Але якщо він не застав людини вдома (або він там взагалі не проживає, а тільки зареєстрований), то співробітник пошти ставить відповідну позначку і відправляє листа назад в ДАІ. Відповідно до прийнятого закону, така постанова вважається врученою. Якщо ж власник не дізнався про те, що на ньому висить штраф, і не оплатив його протягом 10 днів після візиту листоноші, ДАІ відправляє документи до Виконавчої служби. Судячи з досвіду попередніх років, держвиконавці оголошуватимуть машину в розшук. У цьому випадку є ризик, що водія такого автомобіля зупинять на одному з КПП, оснащеному системою «Рубіж» (сканує номерні знаки і порівнює їх з базою даних авто в розшуку), та висадять посеред траси. А саму машину відправлять на штрафмайданчик: щоб її виручити звідти, потрібно заплатити штрафи у подвійному розмірі, оплатити послуги евакуатора (не менше 500 грн) і по 150 грн за кожну добу простою. Як цього уникнути, поки що неясно.
ПІДВОДНІ КАМЕНІ НОВОГО ЗАКОНУ
На жаль, закон не враховує можливості передачі керування автомобілем іншій людині на законних підставах (оренда, просто передача родичу чи знайомому техпаспорта або використання послуги «драйвер»). Якщо раніше ДАІ за зверненням власника авто повинна була самостійно розшукати людину, яка керувала автомобілем (наприклад, власник писав, що передав авто за дорученням рік тому конкретній людині), то тепер господар машини зобов’язаний доводити, що в момент правопорушення він не перебував за кермом (відповідну зміну внесено до Кодексу адміністративного судочинства). Як саме це зробити, закон не уточнює. Але оскаржити постанову можна лише в судовому порядку. Опитані нами юристи говорять, що в позові, за логікою законодавця, можна вказувати все що завгодно. Наприклад, адвокат Олексій Святогор запропонував писати, що за кермом у момент правопорушення перебувала людина, схожа на автора законопроекту, або взагалі Майкл Джексон. Якщо МВС не доведе протилежне, штраф визнають недійсним.
ЗА
Будуть менше порушувати і не давати хабарі
Голова Центру безпеки руху ДАІ МВС Сергій Будник вважає, що автоматизація виключить так званий людський чинник, тобто випадки, коли інспектор карає одного водія несправедливо, а іншого відпускає за хабар. Крім того, реалізує принцип невідворотності покарання: корочку депутата або прокурора камері показувати не має сенсу.
Про те, наскільки знизиться аварійність в результаті впровадження камер в Україні, поки що говорити складно. Але про їх ефективність можна судити з закордонного досвіду: у США та ЄС аварійність після встановлення камер на небезпечних ділянках впала на 30-40%, а в Росії – на 23% (з 2010 року). Є й приклад Франції, де камери стоять взагалі на кожному перехресті – кількість порушень знизилася на 80%.
ПРОТИ
Штрафи можуть малювати в фотошопі
Будь-яке гарне починання можна дискредитувати поганим виконанням. Всі ми пам’ятаємо досвід 2009 року, коли інтернетом ходили фотографії АЗС, яка, на думку приладу «Візир», рухалася зі швидкістю 120 км/год, а колеги з автовидання «Авторевю» в ході тестування гаїшних радарів зробили знімок машини, що стоїть, хоча прилад показував, що вона рухалася із забороненою швидкістю. В результаті численних скандалів штрафи поштою тоді пачками скасовували в суді.
Адвокат Олексій Святогор каже, що роботу систем фіксації порушень повинні ретельно перевірити на предмет втручання людей в їх роботу і лише після отримання всіх сертифікатів допустити до роботи. «Інакше будуть приходити намальовані у фотошопі штрафи», – говорить він.
«Автоматична фіксація порушень ПДР без точного встановлення особи водія, який перебував за кермом, а тільки з притягненням до відповідальності власника машини, не відповідає нормам Конституції. А вона має у нас в країні вищу юридичну силу, а також є актом прямої дії», – говорить адвокат Вадим Володарський. За його словами, будь-який власник авто, який отримав «лист щастя» за чужі гріхи, може оскаржити таку постанову в судовому порядку. На суді тоді потрібно заявити, що за кермом у цей момент була інша людина (бажано підкріпити свої слова доказами: лікарняним, листом про відрядження, показаннями свідків). Якщо від автовласника вимагають вказати, хто тоді був за кермом, він має право відмовитися – згідно ст. 63 Конституції України , людина не може давати свідчення проти себе або своїх близьких.
Голова консалтингової транспортної компанії «Воронін і партнери» Віталій Воронін вважає закон ефективним засобом боротьби з аварійністю, але бачить у ньому недоопрацювання: «По-перше, бентежить формат реєстрації штрафу: якщо людина не живе за місцем реєстрації, то дізнається про штраф, лише коли її зупинять і заберуть машину за рішенням виконавчої служби. По-друге, незрозуміло – яким чином керівник підприємства, на яке зареєстрована машина, може знати про особу водія, якщо він передав транспорт в оренду. Всі ці проблеми потрібно вирішити або поправками, або за допомогою підзаконних актів».
В РОСІЇ: КАМЕРИ ПЕРЕМОГЛИ ХАБАРІ
У Росії перші камери автоматичної фотофіксації почали встановлювати на дорогах ще в 2008 році. Але повноцінно система заробила лише три роки тому. Законодавство у них практично повністю повторює наше: після того, як камера зафіксувала порушення, інформація про це надходить у Центр автоматизованої фіксації адміністративних правопорушень. Після цього дані про порушників проходять початкову автоматичну обробку, а потім надходять до операторів, які перевіряють її і відправляють до ГІБДД, де комп’ютером автоматично складається постанова про адмінправопорушення. Інспектор протягом десяти днів надсилає лист з протоколом автовласникові. Якщо авто керував хтось інший, господар машини може оскаржити постанову в суді.
Встановлення камер одразу ж викликало обурення у водіїв, аж до того, що в перші роки їх і відстрілювали з пневматичної зброї та зафарбовували з балончиків з фарбою. «Зараз до камер ми звикли, а на дорогах стало більше порядку», – говорить автолюбитель з Москви Віктор Авдєєв. За його словами, там, де встановлені камери, даішники взагалі перестали брати хабарі (зникла така можливість), а водії стали їздити дуже акуратно.
Але час від часу система дає збої. Так, 10 січня цього року практично всі встановлені в Підмосков’ї камери (130 з 149) вийшли з ладу в результаті зараження сервера МВС вірусом.
У США: КАМЕРИ НАПОВНЮЮТЬ СКАРБНИЦЮ
У США камери почали встановлювати ще з 1992 року. На відміну від України та Росії, камери фіксують не тільки номер, а й водія, який був за кермом, – його обличчя видно в квитанції на оплату штрафу. Причому за законом всі кошти від штрафів, виписаних автоматизованими системами, надходять до місцевих бюджетів (таким чином місцеву владу стимулює до купівлі таких комплексів), а кожна камера окуповує себе за 2-3 місяці.
В окремих випадках це призводило до зловживань. Так, влітку 2013 року в містечку Елмвуд-плейс (штат Огайо) через тиждень після установки камер штраф в $105 прийшов кожному жителю через те, що в систему свідомо була закладена помилка, – заборонний сигнал світлофора спрацьовував раніше ніж потрібно. В результаті суд скасував усі ці рішення одним махом. Наведений приклад не поодинокий. Через часті скандали, пов’язаних з бажанням місцевої влади наповнити бюджет за рахунок водіїв, в 12 штатах вже заборонені камери, що виявляють перевищення швидкості, і в 9 – проїзд на червоне світло.
Владислав Бовсунівський
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
