Що принесуть українцям 11 законів, прийняті вчора Верховною Радою? (Частина 1) — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Що принесуть українцям 11 законів, прийняті вчора Верховною Радою? (Частина 1)

31087
Вчора Верховна Рада зуміла прийняти 11 законів, не зважаючи на те, що опозиція блокувала роботу електронної системи “Рада” і в самому голосуванні брати участь відмовилась. Нардепи голосували руками, без розглядів і обговорень. Депутат від фракції Партії регіонів Володимир Олійник запевнив, що усі, хто голосував руками, мають підтвердити свої голоси підписами. А оппозиція вже внесла в парламент постанови про скасування прийнятих 16 січня законів.
З усіх вчора прийнятих, закон № 3879 про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та процесуальні закони про додаткові заходи захисту безпеки громадян – найоб’ємніший і приніс українцям найбільше сюрпризів. Фактично він збільшує відповідальність громадян за участь у масових акціях протесту, посилює контроль за громадськими організаціями та ЗМІ. У пояснювальній записці жорсткий законопроект обґрунтували загостренням політично-соціальної кризи. Авторами закону виступили депутатии від Партії регіонів Вадим Колесніченко та Володимир Олійник.
Заборона збирати інформацію про суддів
Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про суддю, його близьких родичів або членів сім’ї – заборонене. Також забороняється, розповсюдження матеріалів або інформації, які носять явно образливий характер і демонструють явну зневагу до судді або правосуддя. Не можна здійснювати тиск, залякування або втручання в будь-якій формі в діяльність судді, з метою помсти, перешкоджання виконанню суддею службових обов’язків або з метою добитися винесення неправосудного рішення. Під забороною і публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення вищезазначених дій.
Каратиметься це все штрафами – від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів, або виправними роботами, чи арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до двох років.
Також закон дозволяє видавати зброю та засоби індивідуального захисту членам сімей суддів, працівників апарату суду, а також працівників правоохоронних органів. До членів сім’ї, за додатком до цього закону, відносяться: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дідусь, бабуся, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка знаходиться під опікою чи піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Наклеп
Законом 3879 до Кримінального кодексу вводиться нова стаття 151-1 під назвою “Наклеп”. У ньому “наклеп” визначається як умисне поширення завідомо недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи. Карається він штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
“Наклеп в творі, який публічно демонструється, в засобах масової інформації або в мережі Інтернет, а також вчинений особою, раніше судимою за наклеп, – карається штрафом від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року”, – йдеться в законі.
Також законом передбачається за наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покарання виправними роботами на строк від одного до двох років або обмеження волі на строк до двох років.
Заборона автоколон більше 5 автомобілів
Забороняються колони більше п’яти автомобілів без попереднього повідомлення МВС. Здійснення руху в таких колонах, що спричинило створення перешкод для дорожнього руху, тягне за собою накладення штрафу або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років з оплатним вилученням автомобіля у його власника або без такого.
Обмеження у масових зборах
Участь у зборах, мітингу, вуличній ході, демонстрації, іншому масовому заході в масці, шоломі або з використанням інших засобів з метою уникнення ідентифікації особи, тягне за собою штраф від 150 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до 15 діб.
Ті ж покарання можна отримати за участь у масовому заході з використанням відкритого вогню, піротехнічних засобів (освітлювальних, сигнальних, імітаційних), зброї, спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, вибухових або легкозаймистих речовин, предметів, спеціально пристосованих або заздалегідь заготовлених для вчинення протиправних дій.
Оштрафувати можуть і за участь у масовому заході у форменому одязі, який повторює або схожий на формений одяг співробітників правоохоронних органів або військовослужбовців, без дозволу органів внутрішніх справ, і за встановлення малих архітектурних форм (наметів) без дозволу МВС.
Також варто зазначити, що протокол про адмінпорушення тепер буде вручатися вже без розписки: він буде вважатися легітимним при наявності свідків відмови підписати розписку під час вручення протоколу або за наявності відеозапису цих фактів.
Блокування доступу до житла інших осіб
Блокування доступу до житла інших осіб карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті ж дії, вчинені службовою особою, групою осіб або із застосуванням насильства чи загрози його застосування, караються позбавленням волі на строк від двох до шести років. Фактично таке покарання можуть отримати пікетувальники будинків можновладців.
Невиконання вимог силовиків та опір
За “невиконання вимог посадових осіб СБУ”, опір працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю під час виконання ним службових обов’язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві можуть оштрафувати – від 850 до 1700 грн. Якщо ситуація повториться протягом року – штраф буде вже від 1700 до 2550 грн.
Екстремістська діяльність
Рада ввела нову статтю в Кримінальний кодекс – “Екстремістська діяльність”. Виготовлення, зберігання чи поширення екстремістських матеріалів карається штрафом від 200 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією екстремістських матеріалів. Такими вважаються матеріали, які закликають або виправдовують розпалювання соціальної, расової, національної, етнічної мовної або релігійної ворожнечі та ненависті, здійснення масових заворушень, хуліганських дій і актів вандалізму.
При повторних діях, які підпадають під цю статтю, порушники караються штрафом від 1 тис. до 3 тис. неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, чи обмеженням волі на строк до 3-х років.
Іноземні агенти
Вводиться поняття “громадське об’єднання, яке виконує функції іноземних агентів” для організацій, які фінансуються з-за кордону. Передбачається виключення таких громадських об’єднань з числа неприбуткових організацій, доходи яких не обкладаються податком. Іноземні агенти повинні будуть щомісяця звітувати про персональний склад керівних органів, і про обсяг коштів, отриманих з іноземних джерел, про цілі їх використання та фактичну діяльність. Також вони в обов’язковому порядку повинні вказувати, що вони виконують функції іноземного агента.
Обмеження доступу до інтернету
Рада дозволила обмежувати доступ до інтернету – на підставі висновків експерта. Обмежити доступ до ресурсів мережі інтернет можуть через розповсюдження інформації, що суперечить закону, або через здійснення діяльності інформагентств без державної реєстрації. Рішення має прийматися на підставі висновку експерта – чи належить інформація до такої, що суперечить закону. НКРЗІ може потім прийняти рішення про відновлення доступу до веб-ресурсів в разі усунення незаконної інформації з сайту.
Ще однією зміною є норма обов’язкового ліцензування надання послуги доступу до інтернету (раніше інтернет-провайдери тільки вносилися до реєстру НКРЗІ і не ліцензувалися).
Покупка SIM-карт тільки за контрактом
Для купівлі SIM-карти українці повинні будуть укладати відповідний договір з оператором. Законом вводить поняття ідентифікаційної телекомунікаційної картки – засобу, який використовується для ідентифікації кінцевого обладнання абонента в мережі (SIM-карта, USIM-картка та ін.). У Держслужбі спеціального зв’язку та захисту інформації кажуть, що ініціювали це нововведення в інтересах роботи правоохоронних органів і права людини воно жодним чином не порушує.
Всі прийняті вчора Радою закони вже підписані спікером парламенту Володимиром Рибаком і відправлені на підпис Президенту України. А тим часом в організації на підтримку демократії та політичних свобод «Freedom House» вже пророкують Україні «темні часи», якщо нові закони в «російському стилі» будуть підписані …
P.S. Продовження аналізу прийнятих законів читайте на Finance.UA завтра
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас