2974
Мільярди під асфальтом
— Казна та Політика
На початку грудня прем’єр-міністр України Микола Азаров заявляв, що пріоритетами державного бюджету на нинішній рік стануть розвиток регіонів та будівництво доріг. І, звісно, прем’єр у цьому не суперечив президентові Віктору Януковичу. Раніше гарант Конституції обіцяв, що з 2014 року в Україні розпочнеться відновлення доріг у містах. «Дороги ці руйнувалися впродовж 20 років. 2014-й рік буде першим роком, коли ми почнемо відновлювати міські дороги, — запевнив глава держави. — Я вперше про це говорю, хоча завдання я вже таке дав. Ми зараз накопичуємо матеріали, купуємо бітум»… Янукович також відзначив, що в Україні не припиниться будівництво магістральних доріг, проте можуть дещо знизитися темпи.
«Ви зі мною погодитеся, що магістральні дороги ми більш-менш привели до ладу, починаючи із заходу на схід в усіх областях, — описував ситуацію Янукович. — На заході України дороги кращі, тому що ми готувалися до Євро-2012 і почали з кордону з Європою. На сході ситуація трохи гірша, але ми підтягнемо». За словами Президента, поліпшити ситуацію з дорогами планується також і на півдні, де проходять два транспортні коридори. Він підкреслив, що в період між 2004 і 2010 роками припустилися великої помилки, коли було значно піднято тарифи на залізничні перевезення, і вантажі почали активніше возити на автомобілях, а українські дороги були до цього не готові. «І вантажні автомобілі розбили наші дороги», — констатує Президент. Чи так це? Чи не «пройшлася» по ним ще й якась орда?
Сперечатися з Президентом та прем’єром — справа невдячна. Не станемо цього робити. Трохи нижче просто наведемо думки наших громадян, які звинувачуюють у ситуації на дорогах зовсім не вантажівки. Втім, спочатку все ж відзначимо, що для того, щоб 2014-й став роком доріг, сьогодні все ж є певні (бюджетні) передумови. Держагенство автомобільних доріг України («Укравтодор») цього року може отримати більше 15,2 мільярда гривень фінансування. Величезна сума! Однак чи вистачить її? Нагадаємо, що минулого року на фінансування «Укравтодору», зокрема, на дорожні роботи передбачалося 15,5 мільярда, а ще 8,4 мільярда гривень — на погашення кредитів. Щоравда, потреба в коштах для будівництва і ремонту доріг, за даними чиновників «Укравтодору», була набагато більшою і становила 2013 року більше 36 мільярдів гривень.
Цікаво, чи вистачило б їм усіх доходів бюджету? Схоже, українські дороги, а також їх відсутність ще не скоро опустяться в рейтингу найпопулярніших тем у розмовах наших громадян, що сумлінно сплачують численні збори, які слугують джерелами для утворення «дорожніх» грошей у витратній частині бюджету. Нагадаємо, що на неї працюють акцизний податок з нафтопродуктів і транспортних засобів, ввізне мито на нафтопродукти, транспортні засоби й шини до них, а також плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів й інших машин та механізмів, чиї вагові або габаритні параметри перевищують нормативи. Прикро людям. Гроші сплачують, а дороги якщо й покращуються, то настільки повільно, що «покращення» залишається непоміченим.
В інтернеті про це пишуть, не підбираючи вишуканих висловлювань. «Скільки виділять — зрозуміло, а скільки витратять насправді?». «Так на ці справи начебто з пального має капати?». «За 2 з гаком роки ніхто в уряді не може (назвати — Авт.) точну цифру — скільки було надходжень від продажу пального… все шито-крито». «Скільки не дай — все розікрадуть». «Правильно читати: «Укравтодор» розкраде 15,2 млрд грн. 2014 року». «За даними статистики, збирають (до бюджету — Авт.) близько 60 млрд — цікаво, у кого різниця?». «З цього бабла, якщо піде 100 млн на ремонт доріг, і те добре!». «Ото вже дерибан буде! Якщо хоча б 20-ту частину тих грошей виділити на незалежний аудит «Укравтодору», то можна і дороги зробити, і заразом істотно поповнити бюджет України за рахунок конфіскації майна начальства». «Тепер зрозуміло, чому мерс не встигає з S-классом, що довелося продовжити робочий день через великий попит на новий клас».
І на всіх сайтах так само… «У моєму містечку на деяких дорогах зідрали асфальт ще влітку і так залишили, ями вже місцями по коліно майже. «Укравтодор» — одна з найбільш недолугих організацій у державі». «Який сенс виділяти (кошти на дороги. — Авт.), якщо їх все одно розтягнуть, у кращому разі у справу піде десята частина. Класно, чиновники різних рангів, що мають доступ до цих грошей, лише й чекають, як «нагрітися». «При такому розкладі навіть криза закінчиться, але як можна образити себе коханих, отож це (хороші дороги — Авт.) — лише наші з вами мрії. А шкода». «Запросити турків і проконтролювати!». «Скільки-б не дали (грошей — Авт.), у нас все одно доріг не буде, може, в Києві й відремонтують, а на периферії, як завжди, підсиплють щебінь і все». «На дороги виділяють раз на рік декілька мільярдів, і те в кінці року, щоб шляховики не встигли їх освоїти, ці крихти». «У нас в Харківській області доріг практично немає… Яма на ямі».
Зрозуміло, що реформа «Укравтодору» вже давно перезріла. Віце-прем’єр Олександр Вілкул навіть пропонував ліквідувати цю структуру і створити замість неї кілька окремих відомств. Щось подібне нещодавно декларував і прем’єр-міністр. Головною новиною стане розділення функцій планування, виконання дорожніх робіт і контролю якості. Втім, однією реорганізацією українські дороги врятувати неможливо, вважає Вілкул. Для нормалізації ситуації, на його думку, щороку потрібно не менше 40 мільярдів гривень. У глави «Укравтодору», природно, апетит ще кращий. В одному зі своїх інтерв’ю він говорить про 500 мільярдів на 10 років. Чи витримає держбюджет і платники податків таке навантаження?
Це питання ставлять собі чиновники всіх рівнів. Тому реформа наполегливо «стукає у двері» будівлі на вулиці Фізкультурній. ЗМІ навіть пишуть про поправки, запропоновані керівництвом «Укравтодору» до проекту відповідної урядової постанови. За словами радника глави відомства Володимира Галушка, йдеться про створення холдингової компанії, до якої входитимуть колишні облавтодори, перетворені на публічні акціонерні товариства. Управляти ними будуть акціонери — облдержадміністрації, а після приватизації — приватні інвестори. Чиновники сподіваються, що це дозволить вирішити проблему фінансування дорожнього господарства. «Ми хочемо створити ринок послуг з експлуатації та утримання доріг. ПАТ зможуть самостійно, без втручання «Укравтодору» брати кредити й інші запозичення», — мріє Галушко. І дійсно, минулого року повністю державний «Укравтодор» не зміг залучити заплановані мільярди гривень на завершення розпочатих проектів. Схоже, дороги, як і багато іншого в нашій країні, впираються в тотальний дефіцит довіри. До нього майже однаковою мірою схильні як платники податків, які не бачать віддачі від коштів, сплачених ними до бюджету, так і інвестори, що сумніваються в стабільності української економіки і побоюються корупції.
Що зміниться 2014-го року? Чи вдасться переконати інвесторів, що їхні гроші не зариють під асфальт чиновники реформованих дорожніх структур, а апетити корупціонерів раптово знизяться? Відповідаючи на ці питання, директор Міжнародного центру перспективних досліджень Володимир ПАНЧЕНКО сказав «Дню»: «Коли люди не вірять, що бюджетні гроші, вкладені в дороги, дадуть віддачу, і коли говорять, що їх розікрадуть, то це правда — ми проводили дослідження на цю тему. Крім того, на мою думку, в дороги жодних інвестицій не буде і цього року. У нас немає особливих перспектив ні для будівництва платних доріг за допомогою інвесторів, ні для державно-приватного партнерства в дорожньому господарстві взагалі. Його недофінансування залишатиметься на рівні 30 мільярдів доларів. Хоча від 1,5 до 3 тисяч кілометрів міжнародних транзитних магістралей в Україні могли б бути платними. Однак навіть про плани такі на разі нічого не чути».
«Звичайно, — продовжував свій коментар експерт, — рейтинг України напередодні нового року покращився за допомогою російських грошей — ми уникли дефолту. Однак це фінансовий, а не інвестиційний рейтинг. Гроші, заведені на «Укравтодор», — це не інвестиції. Адже вони ніколи не будуть повернені. Вкладе їх це агентство з якимсь рівнем корупції чи не вкладе, нормального джерела для повернення все одно немає. Відповідні витрати буде перекладено на бюджет, під гарантії якого було отримано гроші. А інвестори терплячі. Вони чекають чіткого рішення про стратегічний курс України — чи потрапить наша країна під протекторат Росії або все ж отримає якийсь власний розвиток».
«Теоретично, якщо в Росії не виникне своїх фінансових проблем, то з її боку на якісь інвестиції можна очікувати, — відзначає Панченко. — Це, наприклад, будівництво метро на Троєщину в Києві. Прибутку там не буде, але інвестори (російський «Внешэкономбанк») сподіваються побудувати для компенсації своїх витрат торговельну нерухомість. Другий, ще потужніший проект, — будівництво моста або, можливо, тунелю між Кримом та Кубанню. Цей проект може бути надзвичайно корупційним (у Росії про нього так і говорять), але політично і геополітично він дуже важливий — з’єднуються два береги. Відповідна магістраль потрібна, і її можна було б вставити у південний транспортний коридор. Однак транзит цим тунелем і комерційне його використання можуть розпочатися ще не скоро — там мостів немає. А вже про корупційні втрати з обох боків на цьому мегапроекті й говорити не доводиться…».
Володимир ПАНЧЕНКО, директор Міжнародного центру перспективних досліджень:
«Коли люди не вірять, що бюджетні гроші, вкладені в дороги, дадуть віддачу і коли кажуть, що їх розкрадуть, то це правда — ми проводили дослідження на цю тему.
Окрім того, на мою думку, в дороги жодних інвестицій не буде й цього року. У нас немає особливих перспектив ні для будівництва за допомогою інвесторів платних доріг, ні для державно-приватного партнерства в дорожньому господарстві взагалі.
Його недофінансування залишатиметься на рівні 30 мільярдів доларів. Хоча від 1,5 до 3 тисяч кілометрів міжнародних транзитних магістралей в Україні могли б бути платними. Але навіть про плани такі поки що не чути».
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
