1317
Хто купує Дніпродзержинський коксохім
— Фондовий ринок
Корпоративний 2014 рік для українського гірничо-металургійного комплексу розпочався з чергової офшорної угоди. Група Evraz Романа Абрамовича, яка контролює в Україні низку промислових активів, передала 94,55% акцій Дніпродзержинського коксохімічного заводу (ДКХЗ) чотирьом компаніям з Кіпру та Британських Віргінських островів.
У системі розкриття даних НКЦПФР вказується, що акції були передані від материнської компанії російської групи – кіпрської Lanebrook Limited. Їх одержувачами названі ще три фірми з Кіпру – Salurex Limited, Мisandaiko Holdings Ltd і Мastinto Trading Ltd, а також зареєстрована на Британських Віргінських островах компанія Altana Limited. Остання відома як номінальний власник української інвесткомпанії “Альтана Капітал”. Як передає ІА “Інтерфакс-Україна”, на початку 2009 року на той час народний депутат Ігор Прасолов, а нині – міністр економічного розвитку і торгівлі країни, продав 100% прав власності на “Альтана Капітал” (тоді називалася “Юпрас Капітал”) директору інвесткомпанії Анатолію Амеліну, який зараз обіймає посаду голови комітету НКЦПФР з питань корпоративного управління. На чию користь ця компанія прийняла акції ДКХЗ?
Акціонерна історія
“Офшорні передачі” прав власності на Дніпродзержинський коксохім для українського ринку – майже традиція. У листопаді 2012 року Evraz уже проводила рокіровки серед офшорних/номінальних власників ДКХЗ – 93,86% акцій підприємства були сконцентровані з чотирьох офшорних фірм на знову ж Lanebrook. А в серпні того року повідомлялося, що акції цього українського підприємства були продані кіпрській фірмі Абрамовича за символічні $4.
Всі ці переуступки проходили на тлі тих заяв, що Evraz готується продати Дніпродзержинський коксохім сторонній компанії. Претендент на покупку оголошувався один: група “Метінвест” Ріната Ахметова і Вадима Новінського. Як про сталий факт, про це ще наприкінці 2011-го заявив голова дніпропетровського обласного комітету профспілки металургів і гірників Василь Шевченко. У квітні 2012-го інтерес до ДКХЗ підтвердили і представники самого “Метінвесту”. На Українському інвестиційному саміті, що проходив тоді в Лондоні, голова департаменту стратегічного планування цієї групи Костянтин Головко повідомив, що “Метінвест” знаходиться “у процесі переговорів щодо Дніпродзержинського КХЗ”.
Чи означає останнє за часом передання акцій черговим офшорним фірмам те, що сторони завершили переговори, і контроль над ДКХЗ юридично переходить групі Ахметова і Новинського, на офіційному рівні підтвердити не вдалося. Запити Delo.UA до прес-служби “Метінвест Холдингу” і “Євраз України” на момент публікації замітки залишилися без відповіді. Отримати офіційний коментар від “Альтана Капітал” також не вдалося – в PR-службі інвесткомпанії сказали, що зможуть прояснити її участь в угоді не раніше початку наступного тижня.
9 січня на офіційному сайті Evraz в структурі активів цієї російської групи Дніпродзержинський КХЗ не значився. На відміну, скажімо, від “Баглейкоксу”. Контроль над обома заводами компанія Абрамовича отримала одночасно в кінці 2007-го під час $2-мільярдної угоди з придбання цілого пулу гірничо-металургійних активів у групи “Приват” Ігоря Коломойського.
Споживчий інтерес
Галузеві експерти припускають, що нинішня офшорна передача акцій ДКХЗ з великою часткою ймовірності здійснюється все ж на користь групи Ахметова і Новинського. За оцінками аналітика ІК Eavex Capital Івана Дзвінки, на сьогодні ринкова вартість ДКХЗ становить близько $50 млн. “Якщо [фактичним] покупцем виступив “Метінвест”, думаю, угода відбулася за ціною $40-55 млн”, – конкретизує він. Ці суми аналітик виводить на підставі даних з фінзвітності “Метінвесту” – у частині оціночної вартості міноритарних пакетів акцій, що належать групі в інших порівняних за потужностями українських коксохімах.
Що отримують “чотири оффшорки”, а вірніше – підсумкові покупці заводу, що стоять за ними? 2011 рік Дніпродзержинський КХЗ закінчив з чистим збитком за МСФЗ у 53,8 млн грн. (близько $6,7 млн за курсом НБУ), в 2012 році цей показник становив вже 247,2 млн грн (трохи менше $31 млн). Виробничі показники заводу – помітно кращі. Позаминулий рік ДКХЗ завершив зі зниженням випуску коксу на 2%, до 487 тис. тонн, 11 місяців минулого тут відпрацювали так само, як і в січні-листопаді 2012-го, випустивши 443 тис. тонн. Причому на тлі всієї коксохімічної підгалузі країни Дніпродзержинський завод показує завидну стабільність. За січень-листопад 2013 року українські КХЗ зменшили виробництво металургійного коксу більш ніж на 7%, до 16,14 млн тонн. Порівнянний рівень спаду в підгалузі, за оперативними даними об’єднання “Металургпром”, зберігся і за підсумками всього минулого року.
ДКХЗ може бути цікавий “Метінвесту”, насамперед, з “коопераційним причин”. Дніпродзержинський завод тривалий час постачав металургійний кокс для ММК ім. Ілліча. Після входження маріупольського комбінату до складу “Метінвесту” (юридично угоду закрили влітку 2011 року) сировинне забезпечення ММК ім. Ілліча було переключено на внутрішньогрупові поставки. В результаті, аж до початку 2012 року ДКХЗ залишався без одного з ключових споживачів своєї продукції. Поновлення виробничої кооперації двох підприємств співпало із заявами про перехід ДКХЗ під контроль найбільшого гірничо-металургійного холдингу країни.
Не можна забувати і про те, що у все тому ж 2012-му в “Метінвесті” ухвалили рішення про зупинку частини (застарілих) потужностей на коксохімічному виробництві комбінату “Азовсталь”, підконтрольному цій групі. І за 11 місяців 2013-го випуск коксу тут знизився в річному співвідношенні більш ніж на 20%, або близько на 410 тис. тонн. Тож Дніпродзержинський коксохім – зовсім не зайвий актив для маріупольської металургії Ріната Ахметова. Навіть у руслі затвердженої для неї стратегії освоєння технології вдування пиловугільного палива, що дозволяє зменшити витрати коксу при виплавці чавуну.
Переважаюча частка
“Передали на офшори, щоб не мати поки що проблем з отриманням дозволу від Антимонопольного комітету”, – такими словами пояснив схему можливого продажу ДКХЗ один з галузевих експертів. Справді, присутність “Метінвесту” в українській коксохімії можна назвати дуже суттєвою. Офіційно до складу групи входять два виробника коксу – Авдіївський КХЗ і меткомбінат “Азовсталь”, на якому ще залишається власне коксохімічне виробництво. Але гірничо-металургійний холдинг разом з материнською компанією “СКМ” володіє частками і в ряді інших підприємств сектора – “Запоріжкоксі”, “Донецьккоксі” і “Єнакіївському коксохімпромі”.
Перше з названих підприємств увійшло в сферу інтересів “Метінвесту” влітку 2012 року – після заходу на ВАТ “Запоріжсталь”, якій, у свою чергу, належав великий пакет акцій в “Запоріжкоксі”. Про свій контроль над двома іншими активами в “СКМ” офіційно заявили в грудні позаминулого року, пов’язуючи укладені напередодні угоди з придбання пакетів акцій Донецького і Єнакіївського коксохімів з наміром передати їх “найближчим часом” у володіння до свого гірничо-металургійного холдингу.
Українські коксохіми, афілійовані з компаніями Ріната Ахметова, за 11 місяців-2013 випустили трохи більше 7 млн тонн металургійного коксу – 43,2% в загальноукраїнському його виробництві. Якщо “приплюсувати” до сукупних показників ще й обсяги Дніпродзержинського КХЗ, то ця частка зростає до мінімум 46%. Чи не абсолютна монополія, але “все ж “…
Сергій Кукін
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
