7402
Що ж буде далі з економікою України?
— Казна та Політика
Якщо трохи перефразувати слова нашого класика Михайла Жванецького: «Політики говорять багато, але не по справі». Ось і зараз вийшло те саме. Якщо зібрати всю риторику політиків за останній час, то можна зробити тільки один висновок: вони взагалі нічого не розуміють в економіці, а їх слова про “рай на землі”, це просто слова. Тому не дивно, що ці самі політики не побачили або не захотіли побачити, що Україна уклала з Китаєм цілу серію договорів та меморандумів, які можна просто назвати: “Великий договір про дружбу”. Вперше за всю історію України керівництво країни вирішило розширити спектр ділових відносин і інтегрувати економіку України з економікою Китаю.
Як вже писали неодноразово, Україна погодилася допустити китайський капітал на український ринок с/г виробництва. Крім того Китай отримав можливість побудувати новий морський порт у Криму та отримати в концесію землю для будівництва транспортних коридорів територією України. А ще будівництво заводів з виробництва синтетичного газу, нових електростанцій і навіть будівництво житла для українців. Україна дійсно хоче стати частиною економіки Китаю. У цьому немає нічого дивного. Китай на відміну від ЄС чи Росії мало говорить про політику, проте вміє рахувати гроші і доходи.
Коли укладали договори з Китаєм, говорили, і не раз говорили, що тепер Україні буде простіше вести переговори з Росією. І ось результат. Скільки років Україна вела нескінченні переговори з Росією про перегляд цін на газ, і – ніяк? А тепер, коли Україна має в друзях Китай, Росія різко погодилася знизити ціну на газ з 400 до 268 дол за тис. куб. газу, і, причому без необхідності вступу України в Митний союз. Тепер взагалі Росія і не вимагає, щоб Україна ставала членом Митного союзу. Як говориться, вплинув китайський фактор.
Коли Росія дізналася, що Китай планує інвестувати в Україну близько 30 млрд. дол, вона теж захотіла інвестувати в Україну, хоча трохи менше, всього 15 млрд. дол При цьому форма цієї інвестиції дуже зручна для України. Росія погодилася купити українські єврооблігації на суму 15 млрд. дол. А це означає, що тепер можна золотовалютні резерви збільшити на цю суму і менше буде істеричних розмов, що у нас маленькі резерви. Швидше за все, скоро буде чутно нескінченні розмови, що ревальвація гривні до рівня 7,5 грн спровокована кредитом від Росії, і що ті, хто купив валюту по 8,5 грн у валютних спекулянтів, знову програли, і в усьому винна Росія. Дійсно, настільки великий приплив валюти з Китаю та Росії може просто перенаситити український ринок валютою. І якщо зараз деякі люди переживають, що вони не можуть вдосталь скупити валюти, то скоро ці самі люди будуть обурюватися, що вони не зможуть продати валюту. Вічна проблема маленького українця. То він купує дорого валюту у валютних спекулянтів, а то продає дешево тим же спекулянтам і весь час він в розладнаному стані.
Як відомо, крім кредиту та угоди про зниження ціни на газ Україна і Росія уклали цілу серію договорів. І хоча окремі ЗМІ вже встигли заявити, що ці всі договори секретні, але вони не тільки не секретні, вони у багато мають суто економічний характер і покликані врегулювати українсько-російські торговельні відносини. А саме, Україна і Росія підписали:
1. Протокол шостого засідання російсько-української міждержавної комісії.
2. План російсько-українських заходів щодо спільного святкування 200-річчя з дня народження Т.Г. Шевченко в 2014 р.
3. План дій щодо врегулювання торговельних обмежень у двосторонній торгівлі між Російською Федерацією і Україною на 2013-2014 рр.
4. Угода між урядом Російської Федерації і Кабінетом міністрів України про реалізацію заходів державної підтримки відновлення серійного виробництва літаків сімейства Ан-124 з двигунами Д-18Т та їх модифікаціями.
5. Протокол між урядом Російської Федерації і Кабінетом міністрів України про поставки товарів за виробничою кооперацією в 2014 р.
6. Меморандум про наміри щодо активізації співпраці у сфері суднобудування між Міністерством промисловості і торгівлі Російської Федерації і Міністерством промислової політики України.
7. Угода між урядом Російської Федерації і Кабінетом міністрів України про спільні дії з організації будівництва транспортного переходу через Керченську протоку.
8. Угода між урядом Російської Федерації і Кабінетом міністрів України про оперативне оповіщення про ядерну аварію та обмін інформацією в галузі ядерної та радіаційної безпеки.
9. Протокол між урядом Російської Федерації і Кабінетом міністрів України про визначення пункту пропуску через російсько-український державний кордон “Куйбишево” для здійснення спільного контролю контрольними органами держав-сторін.
10. Протокол між урядом Російської Федерації і Кабінетом міністрів України про внесення змін до угоди між урядом Російської Федерації і Кабінетом міністрів України про співпрацю при здійсненні спільного контролю осіб, транспортних засобів і товарів на українсько-російському державному кордоні.
11. Угода про співробітництво між Федеральною службою Російської Федерації з контролю за обігом наркотиків та Державною службою України з контролю за наркотиками.
12. План спільних заходів Міністерства у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих Російської Федерації та Державної служби України з надзвичайних ситуацій у контексті реалізації міжурядової угоди про співробітництво в галузі попередження промислових аварій, катастроф, стихійних лих та ліквідації їх наслідків.
13. Меморандум про взаєморозуміння між Федеральним космічним агентством (Російська Федерація) та Державним космічним агентством України щодо співробітництва в галузі ракетно-космічної промисловості.
14. Додатки до контракту від 19 січня 2009 р. між ВАТ “Газпром” і НАК “Нафтогаз України” купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 рр.
Тепер, коли Україна може без вступу до Митного союзу спокійно вести ділові відносини з Росією, можна подумати і про підписання договору про асоціацію з ЄС. Маючи за своєю спиною Китай і Росію, Україні буде простіше давати поради евробюроктратам, як потрібно складати «дорожню карту» під час підписання договору про асоціацію. Не виключено, що незабаром і ЄС захоче інвестувати в Україну, але вже 20 млрд. євро для виконання умов «дорожньої карти». Бо тепер вже не Україні потрібне ЄС, а ЄС потрібна Україна. У кожному разі, Україна була і залишається європейською державою, яка інтегрується в європейський економічний простір. Хоча варто нагадати, що за угодою про асоціацію з ЄС термін цієї інтеграції визначений десятьма роками. Бо просто так за одні день українська економіка не зможе відразу стати європейською. Тут дійсно потрібні і інвестиції, і нові технології. Тепер же Україна зможе стати реальною економічною ланкою між ЄС, Росією і Китаєм. Про що давно говорили, але якось не дуже виходило. Тепер має вийти.
Олександр Охріменко к.е.н.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Палата представників США ухвалила оборонний бюджет, для України — 400 млн доларів
Податкова оновила перелік доброчесних платників податків
ДПС впроваджує ризик-орієнтовний підхід в усіх сферах податкового контролю
Гетманцев зареєстрував законопроєкт про спрощення первинних документів для послуг
ЄС виділить 6 млрд євро на виробництво дронів для України
Канада оголосила про новий пакет військової допомоги Україні на понад $2 млрд
