6212
Україна продає Крим - але не Росії
— Казна та Політика
Поки Росія і ЄС ділять, на чию «зону впливу» увійде Україна, Китай здійснює тиху, але масштабну експансію в Криму. Київ сподівається, що за допомогою КНР йому вдасться уникнути вибору на користь Москви чи Брюсселя.
Уряд України і китайська Beijing Interoceanic Canal Investment Management Co. Ltd. підписали меморандум про співпрацю в реалізації проекту будівництва глибоководного порту в Криму, а також у реконструкції рибного порту в Севастополі та створення зони економічного розвитку високотехнологічної індустрії. Інвестиції в першу фазу проекту становитимуть $3 млрд. Другий етап передбачає інвестиції в розмірі $7 млрд, які витратять на будівництво аеропорту, верфі, нафтопереробного заводу, виробничої бази СПГ і створення морських рекреаційних пляжів.
«Перша фаза починається приблизно в кінці наступного року, в тому числі будівництво самого порту і індустріальної зони на 300 тис. квадратних метрів. Термін проекту – не більше двох років, а прибуток буде отримано приблизно через шість років після введення проекту в експлуатацію», – заявив власник Beijing Interoceanic мільярдер Ван Цзин під час офіційної прес-конференції з нагоди підписання меморандуму. Він зазначив, що китайське і українське підприємства «будуть перетворювати Крим на економічний і транспортний вузол морського Шовкового шляху».
Інвестиційна угода була підписана під час офіційного візиту президента України Віктора Януковича в Китай. На неофіційному рівні стверджувалося, що основною метою поїздки Януковича було прагнення домогтися від Пекіна надання Києву кредитів на суму $12 млрд. Однак угоди про виділення нової позики так і не було досягнуто. «Українському президенту не вдалося переконати уряд КНР надати новий кредит Україні, – сказав «Газеті.Ru»доктор економічних наук, заступник директора Інституту Далекого Сходу РАН Андрій Островський. – Однак цю поїздку Януковича до Китаю все одно на Україні вважають історичною. Президенту хоч і не вдалося домогтися заявлених цілей, але зібраних в КНР інвестицій вистачить для того, щоб українська економіка протрималася деякий час».
Проект розвитку порту – одна з багатьох інвестицій Піднебесної в економіку України за останні кілька років. Торік Пекін уже надавав Києву $3 млрд на розвиток аграрного сектора і $3,7 млрд на енергетичні проекти. У вересні 2013 року стало відомо, що Китай планує орендувати на Україні близько 3 млн гектарів сільгоспугідь строком на 50 років у рамках своєї політики з використання іноземних угідь для вирощування сільгоспкультур. Проект стартує у Дніпропетровській області, потім продовжиться на Херсонщині та в Криму, а обсяг первинних інвестицій оцінюється в $2,6 млрд.
Кілька українських експертів обурені підписаним з Beijing Interoceanic Canal Investment угодою. «Порт будується для вивезення зерна з Криму, де китайцям в оренду передбачається віддати близько 160 тис. гектарів землі для виробництва пшениці та кукурудзи. Планується отримувати з цієї площі якісь немислимі врожаї – 8 млн тонн. Зрештою порт на західному узбережжі просто вб’є Крим як курорт», – заявив член експертної ради при Радміні автономії Сергій Кисельов.
Деякі політологи поспішили заявити, що уряд Януковича розпродає землі інвесторам зі Східної Азії, ставлячи Україну в один ряд з країнами третього світу, які вже досить давно знаходяться під помітним впливом Пекіна.
Сьогодні державні корпорації КНР володіють значними активами в країнах Центральної Азії та Африки. Основні інтереси китайської сторони зосереджені в першу чергу в сфері енергетики та видобутку рідкоземельних металів.
Яскравим прикладом такої планомірної політики виступає сусідній з Росією Казахстан, де китайські інвестори володіють значними частками в місцевих нафтогазових корпораціях.
Так, у 2009 році суверенний фонд China Investment Corporation (CIC) придбав близько 11% всіх глобальних депозитарних розписок дочірньої структури KazMunaiGas-KazMunaiGas Exploration Production, що торгуються на ринку; раніше, в 2005 році за допомогою своїх дочірніх структур CNPC купила Petro Kazakhstan-одну з найбільших енергетичних компаній республіки, однак за договором з міністерством енергетики Казахстану повернула 33-відсоткову частку «Казмунайгаз» в обмін на пакет акцій нафтовидобувної компанії. За офіційними даними торгово-промислової палати Казахстану, в 2010 році частка компаній з Піднебесної в нафтовидобутку республіки становила 22,5%, однак експерти вважають, що великі китайські гравці володіють куди більш великою кількістю активів.
Російські експерти поки що не схильні драматизувати ситуацію навколо китайських інвестицій в порт Севастополя. «Китайські компанії дійсно зацікавлені і в придбанні землі, а також в купівлі промислових активів в промислово розвиненому південно-східному регіоні України, – зазначає Островський. – Однак говорити про розпродаж України китайським інвесторам поки не доводиться. У даному випадку КНР розглядає Україну лише як один з варіантів інвестування в європейський ринок, що останнім часом гостро потребує припливі іноземних інвестицій».
Олександр Орлов
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
