528
Схід справа розумна
— Особисті фінанси
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) оприлюднила чергове дослідження, присвячене якості освіти у світі. Перші місця в новому рейтингу, який оцінює вміння старшокласників застосовувати свої знання на практиці, посіли школярі з Китаю та інших азіатських країн. Вони виявилися лідерами за всіма трьома предметми, включеним у дослідження – математики, читання і природничих дисциплін. У США і Великобританії (їхні школярі виявилися в середині списку) результати дослідження назвали свідченням провалу освітньої політики. Влада Росії, яка відстала ще сильніше, підсумками тестування, навпаки, цілком задоволена.
Дослідження PISA (Programme for International Student Assessment; міжнародна програма з оцінки успішності учнів) проводиться вже вп’яте. Вперше рейтинг було складено в 2000 році, наступні доповіді публікувалися з періодичністю раз на три роки.
Як розповів куратор PISA Андреас Шляйхер (Andreas Schleicher), ідея провести таке дослідження виникла в середині 1990-х років. З його слів, до того моменту влада багатьох країн зрозуміла, що вона позбавлена можливості порівняти свої освітні системи. Існуючий тоді підхід, за яким вимірювалися лише державні витрати на шкільну освіту, жодного уявлення про їхню ефективність не давав.
Саме тоді експерти в галузі освіти запропонували розробити звід універсальних тестів, за підсумками яких можна було б зрозуміти, наскільки добре старшокласники засвоїли програму. При цьому організатори говорили, що хочуть перевірити не стільки академічні досягнення учнів, скільки їхню здатність орієнтуватися в тих чи інших життєвих ситуаціях. По-перше, це дозволяло визначити, чи виконує освіта свою основну функцію – підготовку до самостійного життя. По-друге, таким чином легше було виявити формат, на підставі якого можна було б проводити порівняння між різними культурами.
Лідерами рейтингів виявилися в основному представники азіатських країн. Перші місця по всіх трьох категоріях посіли шанхайці. Далі йшли їхні співвітчизники з Гонконгу і Макао, а також школярі з Тайваню, Сінгапуру, Південної Кореї і Японії. За ними в рейтингу розташувалися Фінляндія, Ліхтенштейн, Швейцарія, Нідерланди, Естонія, Польща, Ірландія і Канада. Найбільш слабкою ж країною (знову ж таки за всіма списками) стало Перу. Слабкі результати також продемонстрували Індонезія, Катар, Колумбія, Йорданія, Албанія, Туніс і Казахстан.
У дослідженні, проведеному в 2012 році, взяли участь школярі з 65 держав і територіальних утворень. Крім 34 країн, що входять в Організацію економічного співробітництва та розвитку, йдеться про 27 держав-партнерів організації, самопроголошену Китайську республіку (Тайвань), а також три суб’єкти КНР (місто Шанхай, автономії Гонконг і Макао). Планується, що на загальнонаціональному рівні континентальний Китай візьме участь у проекті вже наступного разу, в 2015 році.
Спробувати свої сили у вирішенні типових завдань, які пропонувалися учасникам проекту, можна на сайті PISA (правда, там розміщені завдання лише з математики). На найпростішому рівні користувачеві пропонується гістограма, в якій відображені обсяги місячних продажів дисків вигаданих музичних колективів. На підставі цього графіка потрібно вибрати відповідь, в якому місяці продажі однієї з груп перевищили продажі іншої.
Завдання найскладнішого рівня з математики сформульовано так: «Хелен купила велосипед зі спідометром, за допомогою якого вона може визначити, скільки вона проїхала і з якою середньою швидкістю. Від будинку до річки, яка розташована в чотирьох кілометрах, Хелен доїхала за дев’ять хвилин. Назад вона вирушила коротшим шляхом, подолавши три кілометри за шість хвилин. Обчисліть середню швидкість (у кілометрах на годину), з якою Хелен їхала до річки і назад». Відповідь треба вписати в порожнє поле самостійно.
Приклади завдань з читання наведені в доповіді про результати дослідження. Для проходження самого простого рівня учень повинен прочитати текст байки Езопа «Скряга», після чого правильно вказати черговість подій у творі, які перераховані у вигляді тверджень в запитнику. Щоб успішно виконати завдання складнішого рівня, школяр має на підставі уривка з п’єси «Гра у замку» угорського драматурга Ференца Мольнара вказати, чим, на його думку, герої твору займалися безпосередньо перед тим, як піднялася завіса.
У тестуванні взяли участь школярі віком від 15 років і 3 місяців до 16 років і 2 місяців. Всього тести складали близько 510 тисяч учнів. У середньому на виконання завдань їм давали по дві години. За цей час учасники повинні були вирішити завдання і дати відповіді на питання, які ділилися на шість рівнів складності: рівень I вважається найлегшим, рівень VI – найскладнішим. У різних випадках випробуваному потрібно було або вибрати один з існуючих варіантів відповіді, або сформулювати свій власний. Залежно від результату, який показали учні, їм присвоювалися бали за тисячебальною шкалою. На основі цих оцінок обчислювався середній бал для всієї країни (міста, автономії).
Іноді завдання з цієї категорії пов’язані не стільки з читанням як таким, скільки з умінням витягувати інформацію з графічних схем. При аналізі однієї з таких схем, в якій містяться статистичні відомості про якийсь ринок праці, від школярів вимагається виявити підвищену увагу: якщо при підготовці відповіді вони не врахують виноски, їхній бал буде знижений.
Також у доповіді наведені приклади питань з природничих дисциплін. У завданні нижчої категорії пропонується оцінити два твердження, що описують процес в напружених м’язах. У першому випадку йдеться, що до м’язів збільшується приплив крові, у другому – що в них відкладається жир.
У завданні найвищої складності учаснику випробування дають прочитати текст, в якому стверджується, що підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері посилює парниковий ефект. Зокрема, там наводяться два графіка, що відображають динаміку вмісту в повітрі CO2 і середньої температури на планеті, з яких випливає, що між цими двома показниками існує пряма залежність. Далі це твердження ставиться під сумнів уявним співрозмовником: «Перед тим як погодитися з цим висновком, треба переконатися, що всі інші фактори, здатні підсилити або послабити парниковий ефект, залишаються незмінними». Після чого школяру пропонується самостійно вписати хоча б один фактор, про який йде мова.
Реакція на оприлюднення підсумків дослідження виявилася неоднозначною. У Великобританії результати тестування визнали обтяжуючими. У 2012 році країна посіла 26-е місце з математики, 23-е місце з читання та 21-е з природничих дисциплін. При цьому, починаючи з 2006 року, кількість набраних її учнями балів практично не змінилася: з математики вона зменшилася на два бали (за тисячебальною шкалою), з читання збільшилася на чотири, з природничих наук зменшилася на один бал.
Коментуючи результати дослідження, голова комітету у справах освіти британської Палати громад Грем Стюарт (Graham Stuart) заявив, що вони справили на владу «вкрай протверезний вплив». Він також додав, що весь той час, що в освіту вкладалися величезні кошти, «ми йшли в нікуди».
Не менше розчарування оприлюднення доповіді викликало і в США, які у 2012 році посіли 36-е місце з математики (зниження на два бали з 2003 року ), 24-е – з читання (зниження на сім балів з 2000 року) і 28-е – з наукових дисциплін (збільшення на дев’ять балів з 2006 року). Зі слів міністра освіти США Арні Данкана (Arne Duncan), ці цифри свідчать про справжю стагнацію в підвідомчій йому сфері.
Прокоментував нову доповідь PISA і голова Національної асоціації освіти, найбільшої в країні профспілки викладачів, Денніс ван Роукел (Dennis Van Roekel): «Позиції США особливо не покращилися через те, що наша держава так і не змогла… підвищити добробут учнів».
Тим часом, професор Вищої школи освіти при Стенфордському університеті Мартін Карной (Martin Carnoy) закликав не поспішати з висновками. Звинувативши експертів в «надмірно спрощеній» інтерпретації підсумків дослідження, він підкреслив: «Ці дані нічого не говорять ні про якість викладання, ні про якість навчальних програм». Проте, як саме слід сприймати опубліковані в доповіді відомості, він не пояснив.
Найвщий рейтинг Росія отримала з математики – їй дісталося 34 місце з 65-ти. У категорії «природничі дисципліни» вона потрапила на 37 рядок. У читанні Росія разом з Туреччиною поділили 41 та 42 місця. Залишивши позаду багато країн, що розвиваються, вона змогла обігнати і такі розвинуті європейські держави, як Словаччина (по всіх категоріях), Литва і Угорщина (обидві з математики), Швеція і Греція (обидві з математики та природничих наук) і Ісландія (з природничих дисциплін). Крім того, в математиці росіяни перевершили американців, випередивши їх на дві позіціі.
У російської влади, на відміну від британських і американських колег, дослідження PISA викликало наснагу. За даними РІА Новини, представляючи результати тестування, перший заступник міністра освіти і науки Росії Наталія Третяк заявила: «Ми можемо констатувати з упевненістю, що ми суттєво поліпшили свої власні показники». Дійсно, з математики з 2003 року Росія набрала 14 балів, з читання з 2000 року – 13 балів, з природничих дисциплін з 2006 року – сім балів.
Втім, не виключено, що заступник міністра дещо перебільшила масштаби зрушень. Серед іншого, Третяк підкреслила: «Коли ми брали участь у цьому дослідженні вперше в 2000 році, ми посіли передостаннє місце». Між тим, як випливає зі зведених таблиць в останній доповіді PISA, у 2000 році Росія брала участь у тестуванні лише з читання. За його підсумками вона посіла 27-е місце з 39-ти. Що стосується перевірки знань з математики, то в 2003 році, коли дослідження з цієї дисципліни було проведено вперше, Росія посіла 29-й рядок з 39.
Результати дослідження можуть змусити замислитися, перш за все, чиновників від освіти у західних країнах, де методи навчання кардинальним чином відрізняються від східних. На Заході до китайської освітньої моделі, в основі якої лежить не розуміння, а зубріння, часто ставляться якщо не з зневагою, то принаймні з нерозумінням. Однак саме китайці та інші азіати продемонстрували під час тестування більше розуміння матеріалу. Як би там не було, при оцінці результатів слід проявляти обережність – адже не дарма кращими в світі вузами визнані не китайські і не корейські, але американські і європейські.
Валентин Маков
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
