501
Юаню необхідні роки для поширення в світі
— Валюта
Після того, як у жовтні юань випередив євро в зовнішньоторговельних розрахунках, йому напророкували прорив до трійки валют – лідерів вже до 2015 р. Але, як стверджують експерти, для підготовки подібного прориву потрібно не менше 5 років.
На тлі максимального за останні 4 роки зростання профіциту торгового балансу Китаю в листопаді – до $33,8 млрд, замість $10 млрд за прогнозом аналітиків – продовжив підвищуватися і курс тамтешньої валюти (до 6,0725 юанів за долар). При тому, що в жовтні китайська валюта вперше випередила євро у зовнішньоторговельних операціях: її частка зросла до 8,66% при 81,08% – у долара та 6,64% – у євро. Причому з початку року цей показник зріс більш ніж у чотири рази – з 1,89%. Щоправда, у загальному світовому обороті юань залишається на 12 позиції, з часткою в 1,49%.
Подальшому його поширенню перешкоджає неконвертованість китайської валюти за наявності інших обмежень, що зберігається, зокрема, у вигляді квот на придбання цінних китайських паперів. Втім, наприкінці минулого року голова Народного банку Китаю Чжоу Сяочуань підтвердив, що наступним кроком регулятора стане забезпечення конвертованості національної валюти.
У цьому зв’язку, розвиток пакету реформ, затвердженого на останньому пленумі ЦК КПК, поряд з іншим, передбачає скорочення закупівель доларової ліквідності і обмеження темпів зростання нарощування міжнародних резервів. Також передбачено скасування квот на придбання паперів китайських компаній на місцевих біржах і використання юаня в розрахунках за нафту. З урахуванням запланованих новацій, деякі аналітики вже спрогнозували, що до 2015 р. юань увійде до трійки валют – лідерів.
Як сказав “Вести Економіка” головний економіст HSBC по Росії і країнам СНД Олександр Морозов, подальше зміцнення позицій юаня і поступове його затвердження в переліку світових валют представляється об’єктивним процесом. Він обумовлений як останніми політичними та економічними рішеннями Пекіна, так і практичними досягненнями у розвитку китайської економіки, яка вже вийшла на друге місце в світі, а в майбутньому, очевидно, здатна стати і першим.
Хоча, значною мірою, зауважив старший науковий співробітник Інституту “Центр розвитку” НДУ-ВШЕ Сергій Пухова, зміцнення юаня, що спостерігається сьогодні, обумовлено міццю китайської економіки з її величезними оборотами. При тому, що Китай, як і раніше залишається досить закритою країною і юань не є вільно конвертованою валютою. Щоб стати такою, в нинішніх реаліях, буде потрібно не менше п’яти років, уточнив Пухов.
А поки що навіть на ринках самого Китаю частка юаня, за інформацією банківської системи SWIFT, становить лише 59%, при 21% і 12%, відповідно, у ключових його торгових партнерів Гонконгу і Сінгапуру, а також 2% – у Німеччині та Австралії.
У подібних обставинах настільки обнадійливі “проривні” жовтневі дані аналітиків представляються, швидше, епізодичними, констатував директор Центру азіатсько-тихоокеанських досліджень ІСЕМВ Сергій Луконін. Зрозуміло, продовжив він, надалі багато залежатиме від успіху заявлених реформ і, зокрема, від швидкості перемикання китайської економіки з експортної орієнтації на внутрішній попит. Поки що вирішення цього завдання просувається не просто і не швидко. Тоді як зміцнення національної валюти загрожує ослабленням експортної сфери, ще більше збільшує сьогоднішню ситуацію з уповільненням економічного зростання, нагадав Луконін.
З його слів, входженню юаня до кількості домінуючих у світі валют, також мають посприяти активно створювані Пекіном міжнародні зони вільної торгівлі, на зразок тієї, що передбачається сформувати до 2020 р. спільно з Японією і Південною Кореєю, або масштабного проекту з вибудовування “Шовкового шляху”, за участю центральноазіатських країн.
Так, може, і Росії, слідом за Китаєм, піти зазначеним шляхом і також перевести частину розрахунків за енергоресурси на рублі і більш енергійно диверсифікуючи свої резерви? І, також, чи не слід рядовим російським жителям прикупити зростаючі юані і покласти їх на довгограючі депозити – в очікуванні прийдешніх прибутків?
При ймовірних ризиках подальшого здешевлення китайської валюти, подібні вклади, якщо за ними не передбачені досить високі відсотки, не вигідні, відповів Олександр Морозов. А якщо говорити про торгівлю Китаю з Росією, конкретизував він, то, при зіставленні масштабів економік цих країн, більш логічним видається варіант переведення розрахунків між ними на юані, а не рублі.
Сергій Пухов теж не бачить сенсу в подібній рублевій “переорієнтації”, оскільки, на відміну від Китаю, великого постачальника різноманітних товарів на світові ринки, обсяги російського експорту, що в основному, забезпечуються за рахунок нафтопродуктів, не настільки великі.
Причому, зазначив Сергій Луконін, в умовах активізації зусиль Пекіна з нарощування реального економічного сектору і просуванню юаня, російська економіка неминуче буде відсуватися на периферію світового розвитку. І щоб цього не сталося, для Москви було б важливо активно використовувати досвід самого Китаю в попередньому періоді з тим, щоб створити більш привабливі умови для інвесторів і виробників, наприклад, на Далекому Сході і перетягнути їх на свою територію через китайський кордон.
З цією метою тут також можна було б вдатися і до формування вільних економічних зон. Що ж до міжнародних резервів РФ і особистих накопичень росіян, то їх цілком припустимо було б диверсифікувати, в тому числі, за рахунок міцніючої китайської валюти, резюмував директор Центру азіатсько-тихоокеанських досліджень ІСЕМВ.
Як свідчать численні відгуки в Інтернеті, доступ до юаня поступово полегшується і в Росії. І якщо раніше, скажімо, російські “челноки” могли придбати його в Москві перед черговою поїздкою до Піднебесної, хіба що, з рук, то тепер це легально і комфортно можна зробити в тутешніх філіях китайських банків, на кшталт “Банку Китаю (Елос)” – “дочки” Bank of China.
У названому банку, до речі, також можна відкрити і вклади в юанях. Хоча відсоткові ставки за такими депозитами суттєво нижчв, ніж за рублевими і доларовими. Так, за вкладом в розмірі 5000-99999 юанів на 360 днів передбачається ставка 1,75% , проти 3,75-відсоткової ставки за вкладом в розмірі 30000-149999 рублів або 2,75%, належних за депозитом в $2000-4000 на аналогічний термін.
Поки що найбільшим інтересом у резидентів користуються послуги з обміну рублів на юані. Даний банк діє близько 20 років, а відкривати депозити в китайській валюті тут стало можливо з вересня 2011 р. Поки вони менш популярні, порівняно з доларовими вкладами. Але в перспективі, з посиленням позицій юаня і китайської економіки в цілому, безсумнівно, цей вид вкладів стане більш затребуваний і в Росії.
Наталія Приходько
За матеріалами: Вєсті Економіка
Поділитися новиною
