5938
Тримати або не тримати цей курс гривні? Хто знає...
— Валюта
Щойно стали відомі дані про інтервенції НБУ на суму 800 млн. дол в листопаді 2013 року на міжбанківському валютному ринку, одразу знову з’явилися дискусії про те, чи потрібно витрачати валюту на ці інтервенції.
Варто було б, напевно, нагадати, що головна мета золотовалютних резервів і полягає в тому, щоб їх використовувати для інтервенцій на валютному ринку. А також зауважити, що всі центробанки світу займаються тим, що час від часу проводять валютні інтервенції. Але розмова буде не про це, а ще раз про те, про що так люблять говорити деякі політики та експерти – пропонують усередині припинити НБУ проводити інтервенції, і «нехай сам ринок формує курс гривні» – це їхні слова.
Ринок, так ринок. І хоча навіть старий Адам Сміт вважав , що не існує ідеального ринку, але припустимо, що ці слова для нас не авторитет, а розглянемо варіант, коли ринок сам, без допомоги НБУ, формує курс, як пропонують експерти, які дуже хочуть, щоб НБУ нічого не робив, а все повинен робити лише ринок.
Ці експерти заявляють, що якщо не проводити інтервенції і взагалі не впливати на валютний ринок, то курс буде формуватися ринком. Вони стверджують, що на початковому етапі попит на долари буде стимулювати зростання курсу, і він може збільшитися до 9, до 10 і навіть 12, а може і 20 грн. Тут немає межі. При цьому ці експерти стверджують, що із зростанням курсу на валюту, люди спочатку будуть скуповувати валюту, оскільки курс буде зростати. Але потім настане момент, коли «сума гривні, яка може бути використана на купівлю валюти буде вичерпана» – це їхні слова.
Ці експерти заявляють, що якщо не проводити інтервенції і взагалі не впливати на валютний ринок, то курс буде формуватися ринком. Вони стверджують, що на початковому етапі попит на долари буде стимулювати зростання курсу, і він може збільшитися до 9, до 10 і навіть 12, а може і 20 грн. Тут немає межі. При цьому ці експерти стверджують, що із зростанням курсу на валюту, люди спочатку будуть скуповувати валюту, оскільки курс буде зростати. Але потім настане момент, коли «сума гривні, яка може бути використана на купівлю валюти буде вичерпана» – це їхні слова.
Внасліддок цього буде зафіксована точка курсу долар/гривня і після цього почнеться ревальвація гривні. Чому? За їхньою теорією, люди побачать справедливу ціну і захочуть продати долар, а оскільки гривні буде не достатньо, бо вона перед цим вся пішла на купівлю валюти, то покупців на валюту буде менше, ніж продавців і курс долар/гривня буде знижуватися. Ось так він може знизитися і до 9, і 8, і 7 грн. Як ринку буде вигідно. Тобто, поки не відбудеться нове збалансування суми гривні і доларів. Красиво.
Дійсно модель красива. Вона описана фактично у всіх підручниках з макроекономіки. Біда лише в тому, що це просто теорія. Точніше, теоретична думка, яка годиться більше для наукових суперечок, але не для практики життя.
Якщо навіть припустити, що НБУ перестане впливати на курс гривні, то це означає, що курс гривні справді зростатиме, а це в умовах економіки України, яка нічого спільного ні має з моделлю, викладеною в підручниках з макроекономіки, населення почне масово вилучати гривневі депозити і міняти їх на валюту. Але в банках гривня, отримана у вигляді депозитів, просто так не лежить без діла, вона видана у вигляді кредитів, які просто так швидко погасити не можна. Це означає, що охочих забрати депозит буде багато, а от гривні в банках буде мало. В результаті виникне проблема ліквідності. Щоб цю проблему вирішити, НБУ доведеться видавати банкам рефінансування, як це було в 2008-2009 роках. Рефінансування в таких умовах, це фактичні емісія гривні.
В результаті, обсяг гривні зросте, а значить кількість гривні, яка може бути використана для купівлі валюти, збільшиться. А далі – більше. Курс гривні зростає ще швидше, народ ще активніше хоче купувати валюту, а значить, ще більш активно знімає гроші з гривневих депозитів, а це означає, знадобляться все нові і нові вливання від НБУ у вигляді рефінансування. Саме це і робив НБУ в 2008 році, коли не інтервенції поводив, а активно роздавав рефінансування. У результаті курс долара до 8 грн виріс, але до 5 грн не повернувся. І не може повернутися, тому що за час цієї каруселі з грошима, депозитами та населенням, надрукували велику кількість нових грошей, які за собою не мають емісійної складової.
А якщо взагалі проявити стійкість і НБУ не видавати рефінансування банкам – нехай самі думають, як погашати депозити. Тоді інша проблема – взагалі припиняться банківські платежі і для юридичних, і для фізичних осіб. Бо ліквідність банківської системи звалиться до нуля. Таке вже майже сталося в 2008 році, коли стали платежі в ПІБі й інші банки теж стали гальмувати платежі. Хоча, не сперечаюся. Тоді золотовалютні резерви не зменшилися, оскільки НБУ валютні інтервенції не проводив і рефінансування не видавав. Все як вимагають підручники з макроекономіки. Ось така ця теорія. Це в підручниках все красиво. Сюди додав, тут забрав і все просто і зрозуміло, але на практиці все значно складніше.
Тоді питання з теми: «А як же інші країни? Вони ж дозволяють своїм валютам і вгору, і вниз, і не так їх не опікають». Дійсно, є країни, які дозволяють курсам національної валюти і рости, і падати, і при цьому сильно не переживають за їхнє коливання. Навпаки навіть ставлять в приклад іншим країнам, як у них «скаче» курс. Але ці країни не мають в обігу в країні готівкову валюту , там коливання курсу відбувається тільки з безготівкової валюти. У цих країнах немає валютних депозитів, а тим більше кредитів населення. Все тільки в національній валюті. Іноземна валюта може бути тільки безготівковою і лише або в експортерів, або у імпортерів. Тому дійсно, якщо там зростає курс національної валюти, то на це звертають увагу тільки експортери або імпортери, а населення ніякого відношення до валютного ринку не має, навіть не цікавиться курсами валют.
А навіщо їм це, у них національна валюта є, яка більше схильна знецінення внаслідок інфляції, ніж якоїсь там девальвації. Безпосередньо купують і продають валюту в таких країнах тільки експортери та імпортери, ну ще й банки в межах своїх лімітів. В результаті, там дійсно можуть відбуватися події, коли курс валюти то зростає – більше купують імпортери, а то падає – більше продають експортери. Ось це дійсно ринок. Хоча теж не досконалий, бо в торги експортерів та імпортерів втручаються міжнародні валютні спекулянти, які купують або продають національну валюту для своїх інвестицій у цінні папери цієї країни. А ще є валютні кредити і валютні депозити, але вже банків, які вони розміщують і залучають у зарубіжних банках. А це все не збігається за часом і за сумами. Коротше, як завжди, то всі хочуть купити валюту, а то всі хочуть продати. Немає стабільності…
Це лише для валютних спекулянтів стрибки долара до 20 грн і падіння його до 5 грн за радість. Бо для них це заробіток. Для простих українців всі ці стрибки долара, це лише розлад. Немає ясності. Не зрозуміло, що робити, і чи потрібно взагалі щось робити. Тому що завжди можна зробити помилку з валютою. Продати дуже дешево або купити дуже дорого. Ось такий цей ринок. А ви всі «потрібно за підручниками, потрібно за підручниками».
Олександр Охрименко к.е.н.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
