934
МВФ не вимагає підвищувати тарифи одразу, а рекомендує робити це поступово, протягом декількох років
— Енергетика
Після озвучених в ефірі одразу п’яти центральних телеканалів заяв Віктора Януковича про безрезультатність переговорів з МВФ, а також про неприйнятність його умов щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення, шанси на підписання нової програми фінансування фонду здалися такими ж примарними, як і підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом.
Однак незабаром спочатку український президент, а потім і прем’єр-міністр заявили про зацікавленість у “якнайшвидшому відновленні ефективної взаємодії” з кредитором кредиторів. Правда, “на прийнятних умовах” і “за досягнення розумного компромісу”.
Доречі, в інтерв’ю для ZN.UA посол США в Україні Джеффрі Пайетт висловив упевненість, що в України немає альтернативи відновленню співпраці з МВФ.
А як в самому фонді розцінюють шанси на зближення позицій у переговорах з урахуванням усього вищезазначеного? Наскільки непорушні і чим мотивуються висунуті з його боку вимоги?
За роз’ясненнями з цих та інших питань ZN.UA звернулося до постійного представника МВФ в Україні Жерома Ваше.
- Пане Ваше, чи могли б ви підтвердити або спростувати факт існування листа МВФ, процитованого українським прем’єр-міністром? Чи справді в ньому містилися вимоги про підвищення тарифів на газ для населення на 40%, заморожування мінімальної та загальної номінальної зарплат на поточному рівні, суттєве скорочення витрат на цілі бюджету, зниження субсидій в енергетиці, поступову відмову від пільг з оплати ПДВ для сільгоспвиробників та інших галузей?
- Позиція фонду про необхідність коригування економічної політики України послідовно виражалася в ході обміну думками між нашими сторонами протягом року, що минає, в тому числі це знайшло відображення в заяві місії МВФ, присвяченій консультаціям з IV статті, яка була опублікована за результатами її роботи в Києві в жовтні.
Щодо вашого запитання з приводу листа, фонд не розголошує зміст робочих дискусій з владою країни.
- Тоді давайте звернемося до більш ранніх заяв. В опублікованому 31 жовтня офіційному повідомленні місії МВФ в Україні, зокрема, зазначалося, що “влада країни розробляє пакет пропозицій щодо економічної політики, спрямований на коригування зовнішньоекономічних дисбалансів і активізацію економічного зростання”. Чи можна розповісти про це більш детально? Чи була у представників МВФ можливість ознайомитися хоча б з попереднім варіантом згаданого пакету? У чому полягали його основні положення?
- Заява, на яку ви посилаєтеся, підвела підсумки наших дискусій у рамках консультацій за Статтею IV за 2013 р. – нашої щорічної діагностики економічної ситуації і політики в Україні, – що відбулися під час перебування місії фонду в Києві з 17 по 29 жовтня ц.р .
Рада директорів МВФ планує розглянути звіт, що підсумує результати цього візиту, в середині грудня.
Як вже було зазначено в заяві, керівництво країни дійсно розробляє напрями економічної політики для коригування зовнішніх дисбалансів і відновлення зростання. Для формування всеосяжної повістки реформ ці напрямки, нагадаю, мають охоплювати:
1 ) валютно-курсову політику і політику відносно фінансового сектора;
2 ) фіскальну політику;
3 ) політику щодо енергетичного сектора, в тому числі йдеться про коригування тарифів з одночасним забезпеченням адресних субсидій 40% найбільш потребуючим підтримки домогосподарствам;
4 ) реформи, спрямовані на поліпшення бізнес-клімату та підтримку економічного зростання.
Після двох місій на початку 2013-го (у лютому та квітні) співробітники фонду і українська влада проводили технічні консультації щодо заходів, які могли б стати частиною всеосяжної програми, підтримуваної фондом. Фонд готовий продовжити обговорення цих питань з представниками влади України.
- І все-таки, якщо говорити про окремі пункти, необхідність виконання яких відзначає МВФ, то чи можна їх конкретизувати? Зокрема, у чому саме можуть полягати заходи з підвищення гнучкості обмінного курсу? У чому експерти фонду вбачають головні недоліки поточного режиму регулювання ринку? Що саме Київ повинен зробити для зміцнення фінансового сектору?
- Це далеко не нова рекомендація МВФ, що для української економіки був би набагато переважнішим більш гнучкий обмінний курс. Це, зокрема, допомагало б згладжувати зовнішні шоки, що виникають через нестабільність експортних цін і зовнішнього попиту на українську продукцію, а також підвищити золотовалютні резерви країни і зберегти конкурентоспроможність внутрішніх виробників. У середньостроковій перспективі, ми вважаємо, таргетування інфляції є належною основою грошово-кредитної політики для України, і підготовка до його введення повинна бути прискорена.
Деякі кроки могли б бути зроблені для зміцнення фінансового сектору та його підготовки до більшої гнучкості обмінного курсу. Наприклад, ми виявили, що великі негативні валютні позиції українських банків були скорочені, але потрібний подальший прогрес у цьому напрямку.
Ми також рекомендували використовувати незалежний аудит банків для належної оцінки якості активів і адекватної класифікації кредитів, резервів і забезпечення. Ми також працюємо з Національним банком України щодо зміцнення його функцій забезпечення фінансової стійкості і нагляду. Інші заходи з метою зміцнення з часом фінансового сектора, які повинні бути розглянуті, включають прогрес в усуненні існуючих регуляторних та податкових перешкод для визнання, реструктуризації та продажу проблемних (непрацюючих) кредитів, а також прогрес в імплементації нагляду на консолідованій основі.
- Стосовно позицій по держбюджету існує ціла низка питань. Наскільки амбіційною, на думку МВФ, має бути фіскальна консолідація в Україні (якщо виходити з конкретних її параметрів: дефіцит держбюджету, стримування витрат, обмеження зростання зарплат і пенсій) у наступному році відносно поточного? Які заходи пропонуються або розглядаються з боку офіційного Києва і які з них, на думку експертів фонду, можуть бути в цьому контексті корисними (у тому числі якщо мова йде про скорочення податкових пільг)? Чи зближуються позиції сторін і в чому полягають ключові протиріччя?
Чи пропонувалися до розгляду представників МВФ робочі варіанти держбюджету-2014 України і на якому етапі перебуває процес узгодження його ключових параметрів?
- Проект держбюджету України на 2014 р. ще не був представлений на розгляд парламенту, і ми не бачили робочу версію бюджету. Проте у нас була можливість обговорити бачення українською владою ситуації в економіці, як і їх наміри щодо податково-бюджетної політики в контексті консультацій нашої місії за Статтею IV .
Ми рекомендували відмовитися від недозволенних і несвоєчасних знижень податкових ставок, причому відкласти будь зниження податків аж до необхідного коригування поточних видатків і скорочення дефіциту держбюджету до більш прийнятного рівня. Ми вважаємо більш стійким рівень дефіциту в 2,5% ВВП для наступного року, за яким потрібно буде його подальше поступове зниження в середньостроковій перспективі. Високі витрати держбюджету (близько 50% ВВП) повинні бути зменшені шляхом обмеження витрат на держзакупівлі товарів і послуг при збереженні незмінним фонду заробітної плати державного сектора та індексації пенсій лише на рівень фактичної інфляції. Це має супроводжуватися низкою реформ щодо зміцнення інституційної бази фіскальної політики та обмеженням нарощування бюджетних ризиків у середньостроковій перспективі. І, звичайно, паралельно має вирішуватися проблема існування дуже значних квазіфіскальних втрат в енергетичному секторі.
- Ви згадали про квазіфіскальних втрати в енергетичному секторі. У заяві місії підвищення тарифів зазначено окремим пунктом. Наскільки інтенсивним, на думку експертів МВФ, має бути графік цього підвищення? Який це може дати ефект для скорочення дефіциту держбюджету? Чи надходили до фонду відповідні альтернативні пропозиції українського уряду? Чи можна уточнити, про які пропозиції йде мова і як, власне, МВФ їх розцінює? Якщо Україна забезпечить бюджетну консолідацію без підвищення тарифів, то чи може відпасти необхідність у цьому?
- Я можу розповісти вам, як бачимо ситуацію в енергетичному секторі ми, і що необхідно зробити, на наш погляд. Ви правильно зазначили, що це питання значно ширше і не обмежується фіскальним аспектом. Загальний рівень енергетичних субсидій в Україні, бюджетних та позабюджетних, оцінюється в 7,5% ВВП – це за підсумками 2012 р. Причому відносно більш багаті домогосподарства є їх основними бенефіціарами. Це – регресивна і неефективна система. Дуже низькі роздрібні тарифи (покривають лише 20-30% економічних витрат і в 3-5 разів нижчі, ніж тарифи в сусідніх країнах-імпортерах енергоносіїв, таких, як Молдова, країни Балтії та Польща) є основною причиною існування високих субсидій, заохочуючи один з найвищих рівнів споживання енергії в Європі, і призводять до величезних квазіфіскальним втрат НАК “Нафтогаз України”.
Вони також генерують проблеми платіжного балансу і управління, враховуючи різні можливості арбітражу між різними ставками тарифів на енергопостачання. Ми вважаємо, що поточні вкрай низькі тарифи газо- і теплопостачання для населення не можуть більше підтримуватися. Але, врешті-решт, коли ви йдете в магазин, щоб купити їжу чи одяг, ніхто не дозволяє вам сплачувати тільки невелику частину ціни. Чому це має бути доречно для енергетичного ринку?
Звичайно ж, ми не вважаємо, що рівня тарифів, що повністю покривають собівартість, можна досягти за один день з урахуванням того, який шлях ще належить для цього пройти. Ми рекомендуємо, щоб тарифи підвищувалися поступово і рішуче в кілька етапів протягом декількох наступних років до економічно обгрунтованого рівня, що покриває собівартість закупівель газу.
Така політика є необхідною умовою не тільки для того, щоб знизити квазіфіскальні втрати і бюджетні субсидії, а й щоб приборкати дефіцит рахунку поточних операцій, вивільнити кошти для інвестування у внутрішній видобуток з метою досягнення енергетичної незалежності – ключового середньострокового завдання влади, пом’якшити проблеми управління. При цьому дуже важливо зазначити, що одночасно ми рекомендуємо посилити адресну соціальну допомогу для найменш забезпечених 40% домашніх господарств за рахунок розширення існуючих програм, що грунтуються на оцінці рівня доходів. 40% населення – це суттєво, це більше, ніж частка населення, що отримує субсидії в інших країнах. На жаль, цей аспект наших рекомендацій – необхідність компенсувати значній частині домогосподарств наслідки від підвищення тарифів – часто випадає з поля зору. Крім цього, щоб знизити витрати і забезпечити стійкість енергетичного сектора, безсумнівно, будуть потрібні й інші кроки, які дадуть віддачу через значно більш тривалий час, такі, як підвищення енергоефективності і збільшення видобутку всередині країни.
- Які ще реформи та інші нововведення, на ваш погляд, можуть бути важливими для України в поточній ситуації?
- Для коригування існуючих дисбалансів і стимулювання економічного зростання необхідна комплексна і програма реформ, що заслуговує довіри. Як вже зазначалося, це включає в себе підвищення гнучкості обмінного курсу в поєднанні з політикою щодо зміцнення фінансового сектора, амбітні зусилля щодо бюджетної консолідації та скорочення величезних квазіфіскальних втрат в енергетичному секторі.
Але цей перелік, на наш погляд, також повинен включати і ще один важливий компонент: всеосяжні структурні реформи для поліпшення бізнес-клімату та стимулювання зростання економіки. Дуже багато що іще належить зробити в Україні, незважаючи на недавній прогрес і вже вжиті владою зусилля. Ми рекомендуємо зосередитися на структурних реформах, які будуть націлені на усунення найбільш серйозних перешкод для економічного зростання і які, як правило, зосереджені в сферах, де Україна значно відстає від інших країн Центральної та Східної Європи. Це включає реформування судової системи, спрощення чи скасування обтяжливих нормативних документів, активізацію антикорупційних заходів, а також впровадження та дотримання чітких і послідовних правил податкового адміністрування.
- Одним із заключних тез вищезазначеної заяви фонду є акцент на “необхідності забезпечити суттєвий прогрес за всіма вищевказаних напрямками економічної політики”. Чи можна це розглядати як розширення вимог до України для відновлення кредитування, а отже, і зменшення шансів на це?
- Реалізація повномасштабних заходів необхідна для того, щоб усунути диспропорції в економіці України і підтримати економічне зростання. Це той самий перелік, який ми рекомендували протягом досить довгого часу в ході діалогу, який у нас триває з українською владою. Але, звичайно, чим більше і довше погіршується ситуація, тим більш глибокі коригувальні заходи необхідні для того, щоб усунути дисбаланси.
У зв’язку з цим завжди краще займати активну позицію і швидко реагувати на розвиток ситуації. І, враховуючи наявний досвід імплементації українською владою заходів за двома попередніми угодами з МВФ, також завжди було очевидно, що найбільш складні заходи мають бути реалізовані авансом для забезпечення впевненості, що макроекономічні проблеми України вирішуватимуться належним чином.
Це також відповідає очікуванням багатьох, включаючи інвесторів і верстви населення, які виступають за тверду прихильність і чіткий шлях в економічній політиці на найближчі місяці й роки.
- Чи займає МВФ якусь позицію щодо останніх рішень міжнародних рейтингових агентств щодо зниження рейтингів України? Де межа між досить адекватними оцінками ризиків і занадто песимістичним поглядом на стан справ в Україні?
- Ми не займаємо яких-небудь позицій за окремими рішеннями, прийнятим рейтинговими агентствами. Проте ці зниження в значній мірі відображають поточні фактори уразливості України, підкреслюючи необхідність коригувальних заходів для усунення вже перелічених нами макроекономічних дисбалансів: великих дефіцитів рахунку поточних операцій і держбюджету, низького рівня золотовалютних запасів і значних квазіфіскальних втрат в енергетичному секторі.
- Чи справді МВФ визначив обсяги можливого фінансування в сумі 4 млрд дол, як про це заявив глава українського уряду?
- До узгодження конкретної суми повинна бути досягнута домовленість про політику, яка б усувала диспропорції та стимулювала зростання, представляючи основу для програми фінансування, яка може знадобитися.
- Чи розглядається сьогодні варіант пролонгації фондом виданих Україні кредитів?
- Ми кредитуємо на основі політик, призначених для усунення диспропорцій в економіці і стимулювання економічного зростання, а не з метою рефінансування існуючих зобов’язань. Україна обслуговує свої зобов’язання перед фондом і міжнародним співтовариством у повному обсязі і своєчасно.
- Багато спостерігачів вважали, що підписання Угоди про асоціацію з ЄС підвищило б шанси України на відновлення кредитної програми МВФ. Наскільки ці очікування були обгрунтовані, і як тепер відсутність домовленостей у Вільнюсі вплине на хід переговорів фонду та офіційного Києва?
- Ми вважаємо підписання Угоди про асоціацію з ЄС позитивним (корисним) для економіки України, оскільки це могло б допомогти експорту та збільшенню прямих іноземних інвестицій, а також закріпити хід структурних реформ.
Ми також відзначаємо, що потенційні вигоди можуть бути значно збільшені, якщо конкурентоспроможність і діловий клімат будуть поліпшуватися у відповідності з основними напрямками наших рекомендацій.
Проте не існує жодного зв’язку між Угодою про асоціацію з ЄС та потенційними переговорами про програму фонду. Дискусії про відновлення програми є питанням виключно двосторонніх відносин між МВФ і Україною.
- Наскільки серйозно позиція основних акціонерів МВФ – США та країн Євросоюзу – впливає на рішення ради директорів вашої організації, і чи може вона бути визначальною? І чи можна вважати нинішню їхню позицію сприятливою для України?
- США та ЄС відіграють важливу роль у світовій економіці і, відповідно, в раді директорів МВФ. Однак у раді директорів фонду представлені всі його 188 країн-учасниць.
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
Також за темою
У низці регіонів відновлено енергопостачання для критичної інфраструктури — Шмигаль
В Україні зафіксовано масштабний збій в енергосистемі: введені аварійні відключення (оновлено)
США дозволили американським компаніям операції з венесуельською нафтою
Через рішення Трампа Україна не отримала 250 млн доларів на енергетику
На перший етап програми «СвітлоДім» виділили 800 млн грн: де подати заявку
Здатні обігріти 250 тис. людей: з Італії прибули промислові котли
