3052
Вже страшно, ще не паніка
— Валюта
Наприкінці останнього тижня листопада євро на Московській біржі став коштувати 45 рублів, а бівалютний кошик подорожчав до максимуму з 2009 року. Ослаблення рубля відбувається на тлі відносно високих цін на нафту – безперервний приплив до країни «вуглеводневої валюти» вже не здатний утримувати рубль на колишніх висотах. Втім, і проводити девальвацію, різке ослаблення національної валюти для оздоровлення промисловості, поки що в Росії теж ніхто не збирається.
Строго кажучи, провести девальвацію в країні, де курс рубля встановлюється на біржі (з істотними обмеженнями в особі Центробанку, одного з біржових гравців на ринку), влада не може: вона може лише не заважати трейдерам опускати курс рубля до удаваного їй справедливого рівня. Так, зокрема, сталося восени 2008 року, коли під час кризи фінансисти активно грали проти рубля, а роль ЦБ зводилася до того, щоб зробити девальвацію не різкою, а більш-менш плавною. На це регулятор витратив суттєву частину своїх золотовалютних резервів – якщо на початку серпня 2008 року вони становили майже 600 мільярдів доларів, то до лютого 2009-го опустилися нижче позначки 400 мільярдів. До рекордних значень п’ятирічної давнини, до речі, резерви не доросли досі.
Зараз проводити настільки дорогі операції у разі різкого падіння цін на нафту ЦБ не в змозі – і резервів стало менше, і варіантів для їхніх витрат додалося. Тому регулятор давно і послідовно проводить політику зменшення свого впливу на ринок – ЦБ перешкоджає лише зовсім вже різким коливанням, даючи змогу рублю все більше «плавати» без рятувального круга. І хоча до повністю змінного курсу ще далеко (сам ЦБ налаштовується на 2015 рік), денні коливання вартості долара і євро в піврубля або навіть більше перестали вважатися сенсацією.
Саме тому слова чиновників, які невтомно повторюють, що не бачать в русі курсів валют нічого екстраординарного, сьогодні не варто сприймати як сигнал до негайної купівлі доларів і євро (як це було б 10-15 років тому). Тим часом, про девальвацію журналісти запитують чиновників чи не на кожному прес-брифінгу. Так, 28 листопада міністру фінансів Антону Сілуанову вкотре довелося повторити, що підвищення євро до 45 рублів – це навіть не серйозне коливання, а так, «невелика брижа».
Курс, який ми втратили
Наприкінці 2007 року долар в Росії оцінювався менше, ніж 25 рублів. За підсумками того ж року ВВП країни зріс більш ніж на вісім відсотків, профіцит у зовнішній торгівлі становив 132 мільярди доларів, нафта перебувала на відмітці 80 доларів за барель, а в країні був зафіксований рекордний приплив капіталу (84,5 мільярда доларів). Через п’ять років економіка зростала в два з половиною рази повільніше, приплив капіталів змінився хронічним відтоком, проте торговий профіцит оцінювався вже майже в 200 мільярдів, а нафта «стояла» близько 100 доларів. Долар тоді ж коштував більш ніж 30 рублів.
Ще гіршою виявилася ситуація в 2013 році: остаточних цифр за рік, ясна річ, немає, але за три квартали економіка піднялася лише на 1,3 відсотка, торговий профіцит за 8 місяців скоротився на 10 відсотків (але все одно становить досить значну величину), відтік капіталу за підсумками року сягне 60 мільярдів доларів. Нафта при цьому залишається на місці і навіть трохи зростає – в останні місяці барель Brent коштує близько 110 доларів. При цьому долар перебуває біля позначки 33 рубля.
Навіть таке поверхневе порівняння ясно показує, що вартість рубля вже не так залежить від динаміки цін на нафту, як це було в середині 2000-х. Спочатку з’ясувалося, що самі по собі високі ціни на вуглеводні не здатні підтримувати зростання економіки, а потім – що лише за їхній рахунок рубль не буде зміцнюватися і навіть стояти на одному місці.
Відсутність інтересу до Росії з боку зарубіжних інвесторів, безперервний відтік капіталу і скорочення профіциту торгового балансу означають, що девальвація, а вірніше повзуч » зниження курсу рубля щодо долара і євро, неминуче . Це розуміють і в Мінекономрозвитку, в якому при плануванні бюджету на три роки вперед розрахували, що в 2014 році за долар даватимуть у середньому 33,4 рубля, через 12 місяців – 34,3 рубля, а в 2016-му – майже 35 рублів. Цифр по євро в бюджеті немає, але в даному випадку вони надлишкові: вартість європейської валюти залежатиме від того, у скільки вона буде оцінюватися в парі євро/долар.
У зміцнення рубля в середньостроковій перспективі не вірять ані чиновники, ані аналітики багатьох інвестагентств і банків. Але якщо з прогнозом на кілька кварталів вперед є консенсус, то на рух рубля в короткостроковій перспективі впливає занадто багато факторів, щоб можна було впевнено сказати, як поведе себе валюта в найближчі дні або тижні. Так вийшло, що саме наприкінці листопада збіглися одразу кілька подій, які й зумовили підвищення бівалютного кошика до нового багаторічного максимуму.
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
