4434
Як революція позначиться на фінансовій системі
— Казна та Політика
Масові акції протесту в Україні можуть надихнути аналітиків на позитивні очікування, хоча ще в п’ятницю рейтингові агентства розглядали можливість зниження кредитного рейтингу України протягом тижня. Провал переговорів у Вільнюсі вдарив по іміджу країни, але революція може призвести до переоцінки України інвесторами через активну позицію населення.
Незважаючи на те, що бюджет на 2014 рік не затверджений, економісти не виключають позитивного впливу подій на вулицях на інвестиційний імідж країни – зрозуміло, залежно від результату подій.
Разом з тим банкіри попереджають про можливу істерію і спекуляціяї навколо фінансової системи країни. Так, під час Помаранчевої революції паніка серед населення призвела до 5%-го відтоку депозитів з банківської системи. Тоді НБУ ввів стабілізаційні заходи, в тому числі – мораторій на зняття термінових вкладів. Постановою № 576 «Про тимчасові заходи щодо діяльності банків» вводилася заборона на дострокове зняття банківських депозитів. Також були введені ліміти на валютні операції банків. Обмеження діяли протягом двох місяців – з листопада 2004-го по січень 2005-го року.
Forbes опитав представників українського бізнесу, макроекономістів і банкірів про наслідки революції для фінансової системи.
Василь Горбаль, член Ради Національного банку України
Ситуація розвивається непрогнозовано. Припускаю, що люди, почувши прогнози та порівняння ситуації в Україні з Єгиптом і Лівією, можуть дуже по-різному реагувати емоційно. У ці дні можливий ажіотаж. І політика НБУ має полягати в гасінні ажіотажу. Сподіваюся, введення мораторію на зняття вкладів не буде потрібно.
Повертаючись до подій 2004 року. Тоді багато політиків провокували блокування певних банківських установ. Багато моїх колег займалися провокаціями, це була поведінка безвідповідальних людей. Тоді рада НБУ збиралася кілька разів на тиждень, і рішення про мораторій було колективним. Але тоді, повторюся, політики і на Майдані, і в іншому таборі виступали із закликами щось робити з банками. Поки що таких закликів немає. Дуже сподіваюся, до них не дійде.
Хочеться вірити, що і влада, і опозиція зацікавлені в стабілізації ситуації. Бюджетна ситуація в країні не та, щоб допустити зрив економіки і затягування революції на тривалий час.
Сергій Яременко, екс-заступник голови Національного банку України
На економіку впливає не революція, а емоції людей, особливо в таких країнах, як Україна, де все залежить від якогось чиновника, який сьогодні працює, а завтра його може не бути. А це вплине на той чи інший інвестиційний проект.
Наприклад, для діючого виробництва виробничий цикл порушується лише якимись відривами співробітників. Ефективність управління падає, нічого хорошого в цьому немає. Бюджет на 2014 рік так і не прийнятий, підсумки 2013 року не підбиті.
Прогнози про інвестиції внаслідок позитивного сприйняття української революції в світі я сприймаю критично. Внутрішні інвестиції – це мантра, яка ніколи не спрацює, а зовнішні інвестиції визначаються іншими подіями, і чекати припливу інвестицій в Україну після революції як мінімум наївно.
Вадим Березовик, член керуючого комітету Глобальної асоціації ризик-професіоналів, екс-голова правління банку «Форум»
Я не думаю, що банківській системі будуть потрібні превентивні заходи. Про мораторій можна говорити лише як про реакцію на зміну ситуації з вкладами. Поки що є перерозподіл вкладів між валютами, але це не паніка. У 2004 році НБУ вводив обмежувальні заходи постфактум.
Нагадаю, що в 2004 році масовий відтік вкладів почався в східній і північній частинах країни. Тоді були чутки навіть про запровадження окремої валюти в цих областях, і їх відділення від України . Почалася паніка, люди почали знімати заощадження з карткових рахунків.
Поки що цього немає, але якщо почнеться масова істерія, це нестиме загрозу стійкості банківської системи, і буде розумно вводити обмежувальні заходи. Наприклад, мораторій на зняття валюти або депозитів, але з можливістю використання залишків на карткових рахунках на власний розсуд. Або ж можна говорити про заборонні заходи, аж до введення лімітів на зняття цих коштів, що дозволить заморозити кошти на рахунках. Це крайній варіант.
НБУ може по-різному впливати на валютний ринок. Це можуть бути і валютні резерви, і введення нормативів для підтримки стійкості національної валюти. Говорячи про введення плаваючого курсу, потрібно зазначити, що все залежатиме від макроекономічної ситуації. Кон’юнктура на ринках не найсприятливіша, і я не думаю, що зараз доцільно випускати ситуацію з-під контролю, вводячи плаваючий курс.
Олександр Жолудь, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень
Імовірність введення обмежувальних та стабілізаційних заходів по банківській системі досить висока. Реальний добовий відтік депозитів бачить НБУ.
Якщо банки попросять допомоги НБУ і повідомлять про відтік, відбудеться наступне. Якщо це буде звернення від декількох банків, НБУ піде на рефінансування. Якщо це буде системне явище, одночасно пов’язане з різким попитом на іноземну валюту, ми можемо очікувати тимчасового мораторію на зняття, але зі збереженням нарахування відсотків на вклади.
У людей зараз обмежений доступ до готівки, за яку вони могли б купувати валюту. Тому тиск на валютний курс, можливо, буде лише з одночасним зняттям депозитів.
Ситуація дуже нестабільна. У 2004 році відтік становив менше 5% за системою, але він був дуже різким – ці 5% населення зняло за тиждень. Водночас відбувався сильний тиск на міжбанк, НБУ продавав рекордну кількість валюти. Мораторій 2004 року діяв кілька місяців. Але тоді мова йшла про рекомендаційний мораторій – деякі банки продовжували обслуговувати депозити. І швидше за все, якщо мораторій буде введений, він матиме рекомендаційний характер. Швидше за все, банки, що не мають проблем, не обмежуватимуть зняття вкладів.
Олександр Савченко, ректор Міжнародного інституту бізнесу, екс-заступник голови правління НБУ
З макроекономічної боку ситуація поки що напружена, але не критична. Ця ситуація може погіршитися, якщо поведінка влади та опозиції буде неадекватною.
Якщо говорити про аналогії з 2004 роком і введення мораторію у банківській системі для стабілізації, то наразі я не бачу передумов для запровадження таких заходів НБУ. Щодо плаваючого курсу, на якому наполягає МВФ, скажу наступне – я виступаю за плаваючий курс вже 22 роки. Але плаваючий курс вводиться в умовах, коли економічна і політична ситуація стабільна.
Припустимо, в понеділок я б не рекомендував вводити плаваючий курс, і поки що потрібно підтримувати існуючу стабільність у банківській системі – щоб вивести за дужки революцію, промисловість і банківську сферу, щоб не було жодних нерозумних акцій щодо діяльності НБУ і великих підприємств . Головне, щоб фінанси і великі підприємства були осторонь від революції. Якщо це буде досягнуто – політична ситуація ніяк не відіб’ється на курсі. Подивіться на Іспанію – там теж були протести, але банківської системи вони не торкнулися.
Потрібно, щоб не лише руки, а й язики трималися осторонь від промисловості і банківської системи. Тоді заходи з обмеження не будуть потрібні . Я не так давно повернувся з Лондона, де спілкувався з представниками великих інвестиційних банків, у тому числі з інвесторами в наші євробонди. Для інвесторів потрібна так звана динамічна стабільність – коли країна йде за чітко обраним курсом і ситуація прогнозована.
Я пропускаю, що через тиждень прогнозованість курсу України на євроінтеграцію може бути зафіксована, і президент може більш конкретно сказати, коли і де поновляться переговори про євроінтеграцію. Домовитися про все можна за 2-3 місяці, і тоді інвестори повірять для початку в рух країни в правильному напрямку. Про реальну ж стабільність можна буде говорити лише після виборів президента.
У цих умовах економічною системою мають управляти професіонали. На місці президента я б сформував «технічний уряд», незаангажований в політичних процесах. На такий уряд можна покласти відповідальність за економічний курс на євроінтеграцію. Це найкраще рішення, яке може бути, і тоді інвестори не будуть шарахатися.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
