1627
Диверсифікація по-польськи: газові альтернативи Польщі
— Енергетика
«Залежна від вугілля Польща продовжить скорочувати викиди вуглекислого газу, заміщаючи застарілі електростанції вугільними установками, що працюють із застосуванням нових технологій, а також використовуючи запаси сланцевого газу», – Міністр екології Польщі Королец, ЗМІ, 11.11.2013
Очікується, що саме сланцевий газ стимулюватиме економічне зростання і допоможе скоротити викиди парникових газів в Польщі. У той час як газові інтерконнектори дозволять отримувати і транспортувати газ з нових джерел як всередині країни, так і до суміжних держав.
Сланцевий газ
За даними Міністерства екології Польщі на 1 листопада 2013 р., в країні було видано 99 концесій на пошук і/або розвідку вуглеводнів, в т.ч. сланцевого газу. Концесії були надані 34 польським та іноземним компаніям (онцесіонерам).
Для довідки: станом на квітень 2013 р., за даними того ж Міністерства екології, в країні було видано 109 концесій на сланцевий газ, що покривають в цілому 88 тис.кв.км. На цей момент було пробурено 43 розвідувальних свердловини, в т.ч. на 9-ти з них був виконаний гідророзрив, і на 4-х пробурені горизонтальні секції.
Для довідки: станом на квітень 2013 р., за даними того ж Міністерства екології, в країні було видано 109 концесій на сланцевий газ, що покривають в цілому 88 тис.кв.км. На цей момент було пробурено 43 розвідувальних свердловини, в т.ч. на 9-ти з них був виконаний гідророзрив, і на 4-х пробурені горизонтальні секції.
Станом на 4 листопада 2013 р., концесіонери пробурили 51 розвідувальну свердловину. До 2021 р. планується пробурити в цілому 336 свердловин (113 незалежних і 223 залежних від результатів буріння попередніх свердловин) .
За оцінками різних джерел, Польща може володіти найбільшими в Європі резервами сланцевого газу – 22,45 трлн.куб.м , в т.ч. 5,3 трлн.куб.м – характеризуються як технічно видобувні (джерело: EY, 2012). Під час виконання розвідувального буріння, оцінки знизилися, і тепер Польща оцінює свої запаси сланцевого газу в 0,8-3 трлн.куб.м.
Запаси традиційного природного газу в Польщі – мізерні, а перспективи відкриття нових – обмежені. За даними ВР, доведені запаси природного газу в Польщі становлять <0,1 трлн.куб.м (для порівняння в Україні – <1 трлн.куб.м ).
При цьому, Польща споживає 14-15 млрд.куб.м/рік, більша частина якого ~11 млрд.куб.м щороку закуповується в Росії і 4 млрд.куб.м – видобувається на місцевих родовищах. За даними найбільшої державної газової компанії PGNiG, зокрема в 2012 р., на ринку Польщі було продано 14,7 млрд.куб.м газу, в т.ч. 11 млрд.куб.м – імпортованих з РФ, і 4,3 млрд.куб.м – видобутих із надр країни.
На 2013 р. PGNiG планувала інвестиції на рівні zł.5 млрд. (у 2012 р. – zł.8 млрд.), в т.ч. zł.2.4 млрд. на розвідку і видобуток газу. Частину суми планувалося витратити на завершення робіт на родовищі «Lubiatów – Międzychód – Grotów», і на ПБГ «Wierzchowice».
У 2013 р. PGNiG планувала пробурити близько 15 нових свердловин. Це дозволило б компанії оцінити власний потенціал і перспективність розвідки сланцевого газу. За фактом темпи буріння опинилися в 2 рази нижчі , але в цілому показали позитивну динаміку за останні 4 роки: вже пробурено 3, буриться 3 і планується пробурити 2 свердловини до кінця року (в 2012 – 3, 2011 і 2010 – по 1 свердловині).
Загалом Польща планує до 2020 р. інвестувати в розвідку сланцевого газу €12,5 млрд. До 2017 р. іноземні сервісні компанії (Chevron, Marathon Oil, BNK Petroleum тощо), що працюють на ліцензійних площах Польщі планують пробурити 127 свердловин. А до 2021 р. компанії-ліцензіати сумарно мають виконати буріння 335 свердловин.
Найбільшу активність серед іноземних компаній проявляє Lane Energy Poland, z o.o – Зареєстрована в Польщі дочірня компанія 3Legs Resources Group, яка в партнерстві з ConocoPhillips оцінює потенціал сланцевого газу в Балтійському басейні. У другій половині 2010 р. це спільне підприємство пробурило перші розвідувальні свердловини на сланцевий газ у Польщі. Першу в басейні розвідувальну свердловину з горизонтальною секцією, загальною довжиною 4100 м, яка отримала назву «Lebien LE1» (липень) – концесія «Lebork», і незабаром другу – «Łęgowo LE1» (вересень) – концесія «Cedry Wielkie», успішність яких підтвердилася в 3 кварталі 2011 року. Тоді 3Legs Resources повідомила про виявлення високої концентрації сланцевого газу. Таким чином, було отримано перше реальне підтвердження наявності цього енергоресурсу на території Польщі.
Лише влітку 2013 Lane Energy Poland почала видобуток сланцевого газу з тестової свердловини. У серпні 2013 добовий обсяг видобутку становив 8 тис.куб.м. Подібні обсяги ще не дозволяли говорити про початок комерційного видобутку сланцевого газу, проте поки що жодній країні ЄС не вдавалося вийти і на такі обсяги.
У 2013 р. неодноразово зазначалося уповільнення виконання виробничих програм з розвідки резервів сланцевого газу в Польщі. Проблема загострилася в середині жовтня 2013 р., коли Міністерства економіки та екології Польщі озвучили намір ввести нові правила, що передбачають систему штрафів для компаній, які уповільнюють реалізацію проектів, здійснюючи їх на мінімально можливому рівні, який вимагається ліцензійними угодами. У той час як країні, як і раніше, необхідно пробурити ще 285 свердловин.
Тим часом зазначалося, що компанії не хочуть інвестувати в розвідувальні роботи через відсутність необхідного законодавства, що створює невизначеність щодо прибутковості видобутку сланцевого газу в Польщі.
За даними Польської асоціації розвідувальної та видобувної промисловості (OPPPW), темпи буріння сповільнилися настільки, що польська програма з розвідки сланцевого газу може розтягнутися в часі і до 2037 р., тому що вона ускладнюється бюрократичними позовами.
У листопаді 2013 р. на посаді Міністра екології Польщі М.Корольца змінив Мацей Грабовскі, в минулому заступник міністра фінансів, відповідальний за підготовку нової системи оподаткування сланцевого газу. Очікується, що така заміна спрямована на прискорення розробки сланцевого газу в країні.
Тим часом, деякі польські компанії розглядають навіть можливість участі в тендері на розвідку ресурсів сланцевого газу в Литві. Зокрема, в листопаді 2013 польська компанія Lotos заявила про таку можливість.
Рівень підтримки видобутку сланцевого газу в Польщі залишається високим. За результатами опитування, яке проводилося компанією TNS Polska 19-24 серпня 2013 серед жителів місцевості, де здійснюються розвідувальні роботи, переважна більшість опитаних респондентів (72 ) підтримує видобуток сланцевого газу в Польщі, і лише 7 – висловилися «проти».
Приймальний СПГ-термінал
Термінал для прийому скрапленого природного газу (приймальний СПГ-термінал) будується поблизу балтійського порту Свіноуйсьце (Świnoujście) – на північному заході Польщі. Розташування терміналу в даній місцевості зумовили кілька факторів, у т.ч.: юридична урегульованість виділення ділянки під забудову (земля знаходиться у власності порту, місцевих громад і лісництв, а також звільнена від будь-яких прав третіх осіб), мінімальні витрати на будівництво подібного об’єкта, найкоротший шлях транспортування СПГ до Польщі, значне споживання газу в регіоні.
Реалізація першої стадії проекту передбачає будівництво потужностей для прийому 5 млрд.куб.м газу (будівництво 2 резервуарів для зберігання СПГ) . Створення другої стадії – розширення потужності до 7,5 млрд.куб.м (будівництво ще одного СПГ-резервуара), буде залежати від попиту на газ, без урахування регіональних потреб.
Інвестором проекту є Polskie LNG sp. z o.o. – Компанія, створена для будівництва та управління терміналом (почала працювати у травні 2007 р.). Polskie LNG знаходиться під контролем національного оператора газотранспортної системи Польщі – Gaz – System SA
Інвестором проекту є Polskie LNG sp. z o.o. – Компанія, створена для будівництва та управління терміналом (почала працювати у травні 2007 р.). Polskie LNG знаходиться під контролем національного оператора газотранспортної системи Польщі – Gaz – System SA
Роботи на терміналі йдуть за планом, однак через певні складнощі пов’язані з фінансуванням, терміни закінчення будівництва були перенесені з червня на грудень 2014 року. Сьогодні, на території терміналу побудовані найбільш трудомісткі об’єкти (2 резервуари для зберігання СПГ), причал, закінчується будівництво приймальної платформи, а також йде монтаж трубопроводів та ін технологічного обладнання.
Крім регіонального задоволення попиту на газ, термінал має більш глобальне значення – він є частиною газової інфраструктури коридору «Північ-Південь», який з’єднає ринок Скандинавії, Балтійське (термінал «Свиноуйсці») і Адріатичне море (запланований термінал на острові Крк в Хорватії), а також забезпечить ресурсом країни Центральної та Східної Європи через створену систему газових інтерконекторів з суміжними державами. Фінансування цього і подібних проектів здійснюється ЄС в рамках і Європейської програми відновлення (англ. – European Energy Programme for Recovery, EEPR). Знову ж, серед усіх країн даного регіону – Польща демонструє найвищий темп просування планів з розширення газової інфраструктури.
Газові інтерконнектори Польщі
Інтеграція газотранспортної системи Польщі з ГТС Європи стала можлива завдяки реалізації низки інфраструктурних проектів, серед яких газопроводи: “Польща-Литва», «Польща-Німеччина», «Польща-Чехія», «Польща-Словаччина», Балтійський газопровід, які сумарно забезпечать прокачку газу з газового коридору «Північ-Південь».
«Польща-Литва» (Gas Interconnection Poland-Lithuania, GIPL) – проект реалізують Gaz-System SA і Lietuvos Dujos – оператор ГТС Литви. Потужність становитиме: стадія 1 – 2,3 млрд.куб.м, стадія 2 – до 4,5 млрд.куб.м. Інвестиції: по стадії 1 – €471 млн. (73% у Польщі, 27% у Литві), стадія 2 – €66 млн. Маршрут газопроводу: від компресорної станції «Rembelszczyzna» біля Варшави до КС «Jauniunai» в околицях Вільнюса.
Технічні параметри GIPL: діаметр 700 мм, довжина 562 км (351 км – у Польщі, 211 км – в Литві). Максимальний тиск: 8,4 МПа (у Польщі), 5,4 MПа (у Литві). Вартість ~ €540 млн.
Станом на 2013 р. був проведений тендер на визначення виконавця ТЕО, подальші рішення будуть залежати від його результатів.
Станом на 2013 р. був проведений тендер на визначення виконавця ТЕО, подальші рішення будуть залежати від його результатів.
«Польща-Німеччина». У рамках з’єднання ГТС цих країн передбачається збільшення потужностей, а також створення можливостей для реверсних поставок газу, що стане можливим завдяки інженерним і передінвестиційні роботам по трьох газопроводах: «Lasów-Jeleniów», «Gałów-Kiełczów», «Czeszów-Wierzchowice».
Відповідно до рішення Єврокомісії від 23.07.2012, Gaz-System SA отримала фінансову підтримку проекту «Модернізація ГТС в провінції Нижня Сілезія з метою підвищення функціональності і працездатності сполучної системи газопроводів Польща-Німеччина» у рамках програми TEN-E (Trans-European energy networks). Фінансова підтримка оцінюється в €1,1 млн. (50% від загальної суми передбачуваних витрат на реалізацію проекту).
Інтерконнектор «Польща-Чехія» та «Польща-Словаччина»
14 вересня 2011 був введений в експлуатацію газовий інтерконнектор «STORK», який з’єднав ГТС Польщі та Чехії (довга 32 км, потужність 0,5 млрд.куб.м/рік).
Проте вже наприкінці 2012 р. Єврокомісія ухвалила рішення про спільне фінансуванні економічного і техніко-економічного обгрунтування за проектами газових інтерконекторів «Польща-Чехія» та « Польща-Словаччина».
Інтерконнектор «Польща-Чехія» буде реалізований для розширення пропускної здатності системи між країнами (понад нинішніх 0,5 млрд.куб.м/рік). В рамках проекту Польща розробить технічну документацію, а також Оцінку впливу на навколишнє середовище (ОВНС) для газопроводу «Zdzieszowice-Wrocław», який потрібний польській ГТС для розширення її потужності на кордоні з Чехією (на чеській стороні – «Tvrdonice-Libhost»). Крім Gaz-System SA, фінансування буде виділено і для оператора чешкою ГТС – Net4gas s.r.o., який також реалізує проекти, з метою збільшення газотранспортних потужностей Чехії.
Відповідно до рішення Єврокомісії від 19.11.2012, Gaz-System і Net4gas отримали фінансову підтримку проекту «Передінвестиційні дослідження і роботи в галузі використання і можливості подальшого розвитку межсистемного газопроводу між Польщею і Чехією» в рамках програми TEN-E – €2,3 млн. сумарно для обох компаній.
Попереднє ТЕО і економічне обгрунтування для інтерконнектора «Польща-Словаччина» оцінено в €210 тис., в т.ч. €105 тис. – пішли компанії Gaz-System, тоді як €2,3 млн. профінансує Єврокомісія в рамках програми TEN-E, з яких €1,42 млн. – отримає Gaz-System.
Влітку 2013 р. проект визначений як пріоритетний, тому що очікується, що він посилить енергетичну безпеку постачань енергоносіїв до Польщі і за її межі. Проект також стане елементом енергетичного коридору «Північ-Південь». Довжина газопроводу – 176 км , а його потужність – до 5 млрд.куб.м/рік. До 2017 р. будівництво газопроводу здійснять компанії Gaz-System і словацька Eustream, кожна на своїй стороні.
У жовтні 2013 було підписано міжурядову угоду зацікавлених країн про взаємне об’єднання газотранспортних систем Польщі та Словаччини. Поява газопроводу підвищить диверсифікацію поставок газу. Також він стане значущою альтернативою польсько-українському з’єднанню в Дроздовичах, підвищивши тим самим енергетичну безпеку Польщі. Крім того, після завершення будівництва Польща отримає з’єднання з газорозподільним пунктом в Баумгартені (Австрія).
У середині жовтня 2013 р. Єврокомісія повідомила про виділення €629 млн. Польщі на модернізацію енергетичних потужностей та будівництво газопроводів, яке здійснюється в рамках фінансування програми EEPR. Засоби отримає Gaz-System, йшлося про фінансування проектів:
- Внутрішній газопровід «Hermanowice – Strachocina»;
- Внутрішній газопровід «Strachocina – Pogórska»;
- Газопровід «Zdzieszowice – Wrocław» (інтерконнектор Польща – Чехія);
- Внутрішній газопровід «Skoczów – Komorowice – Oświęcim»;
- Модернізація ГТС в провінції Нижня Сілезія з метою підвищення функціональності і працездатності сполучної системи газопроводів Польща – Німеччина;
- Внутрішній з’єднувальний газопровід «Lwówek – Odolanów».
Вищезазначені проекти мають бути реалізовані в період 2013-2020 рр. як елементи газового коридору «Північ-Південь». Підготовка інвестпроектів сприятиме розвитку газотранспортної системи Польщі. Вони впливатимуть на ефективність системи за рахунок збільшення його пропускної здатності, а також забезпечать більш високий рівень безпеки поставок. Крім того, реалізація шести вищезгаданих інвестиційних проектів також являє собою значний внесок у просуванні стратегічних цілей енергетичної політики ЄС, в т.ч. таких як: розвиток базової інфраструктури, необхідної для функціонування внутрішнього ринку природного газу, підвищення безпеки поставок і диверсифікації джерел і розвиток взаємозв’язків між державами – членами.
До 2014 р. Gaz-System побудує більше 1 тис.км нових газопроводів.
До 2014 р. Gaz-System побудує більше 1 тис.км нових газопроводів.
Ще один проект «Балтійський трубопровід» спільно фінансується Єврокомісією. У рамках програми EEPR підтримується будівництво та закупівля обладнання, необхідного для будівництва компресорної станції «Goleniów» і газопроводу «Свиноуйсці-Щецин» у Польщі. Будівельні роботи на КС були завершені, проведено тестування і незабаром відбудеться її введення в експлуатацію. У той час як будівельні роботи на газопроводі досі не розпочаті, хоча на вересень 2013 р. було заплановано введення в експлуатацію цих об’єктів нової інфраструктури.
Газопровід є частиною трубопровідної системи, яка з’єднає Польщу з газопроводом «Skanled», яким норвезький газ транспортуватиметься в Данію, Швецію і далі – до Німеччини і Польщі. Крім того, «Балтійський трубопровід» з’єднає СПГ-термінал в Свиноуйсці з розгалуженою ГТС країни.
Саме з цим газопроводом на початку 2000 р. була пов’язана можливість поставок норвезького газу в Україну, від якої тодішнє керівництво відмовилося на користь зміцнення відносин з РФ. Повторно така можливість була озвучена в січні 2011 р. експертом Міністерства нафти і енергетики Норвегії Інгмар Сундстремом, який повідомив, що в якості альтернативи паливним постачанням з Росії Норвегія офіційно розглядає можливість безперебійного постачання Україні норвезького газу.
Тоді він зазначав: «Якщо наші потенційні партнери з України звернуться за безпосередньою допомогою, ми, безумовно, таку надамо. Експортні ціни на газ, що транспортується з Норвегії, для Києва будуть розраховуватися на максимально пільгових умовах». Для Польщі, яка отримує газ з Росії, Німеччини, незабаром буде отримувати з Катару – норвезький газ – ще одна альтернатива.
Наскільки Україні, що імпортує більшу частину газу з Росії, і лише малі обсяги з інших джерел, може бути цікава норвезька альтернатива?
Александр Лактіонов, кандидат наук
_Головний Фахівець з дослідження енергетичних ринків компанії “Смарт Енерджі” _
_Головний Фахівець з дослідження енергетичних ринків компанії “Смарт Енерджі” _
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
