375
За підсумками десяти місяців дефіцит бюджету Києва становить 900 млн грн
— Казна та Політика
Київ не встигає виконати заплановані бюджетні показники на поточний рік. За десять місяців доходи столичного бюджету становлять 12,7 млрд. грн. У тому числі до загального фонду з урахуванням дотацій та субвенції з держбюджету надійшло 10,3 млрд грн., або 62,6% від плану на рік. До спецфонду за десять місяців поточного року направлено 2,3 млрд грн., що перевищує 80% коштів, передбачених на 2013 р. Про це свідчать дані виконання столичного бюджету, оприлюднені вчора на сайті Київської міської держадміністрації. Основну частину доходів міського бюджету традиційно забезпечили податки (7,9 млрд грн). Втім, рівень надходжень за деякими з них залишає бажати кращого. За десять місяців місто зібрало 6,1 млрд грн податку на доходи фізичних осіб – лише 74,4% від плану на рік.
Набагато гірше йдуть справи з другим за обсягом джерелом доходів бюджету Києва – платою за землю. За три квартали вдалося зібрати всього 1,6 млрд грн., або 38,7% від запланованого.
Значно краще із збором податку на прибуток підприємств. За підсумками десяти місяців місту вдалося перевиконати річний план з надходжень і зібрати 56 млн грн.
Втім, це не свідчить про підвищення бізнес-активності в столиці. З пояснювальної записки фінансового департаменту КМДА до звіту про виконання міського кошторису за підсумками III кварталу випливає, що іще у вересні більшу частину зібраного податку на прибуток – близько 30 млн грн – становили авансові платежі підприємств.
Видаткова частина бюджету столиці в січні-жовтні становить 13,6 млрд грн, у тому числі за рахунок загального фонду – 10,9 млрд грн., або 65% від плану на рік, за рахунок спеціального фонду – 2,7 млрд грн. Витрати спецфонду за десять місяців місто виконало менше ніж наполовину – всього на 45,9%.
Дирявий бюджет
Раніше заступник голови парламентського комітету з питань держбудівництва і місцевого самоврядування Наталія Новак прогнозувала, що дефіцит міського кошторису до кінця року сягне 2 2,5 млрд грн. Голова КМДА Олександр Попов оцінював його у 2 млрд грн. За підсумками десяти місяців, відповідно до звітності КМДА, дефіцит бюджету становить 0,9 млрд грн. Зі слів директора фінансового департаменту КМДА Володимира Репіка, існує два можливих сценарії його покриття: або різати витрати, або шукати додаткові джерела доходів.
Судячи з усього, Київ пішов другим шляхом. У жовтні Київрада внесла зміни до правил проведення інвестконкурсів, дозволивши замовнику конкурсу – комунальній організації чи органу влади – вимагати від переможця відшкодувати витрати на підготовчі роботи і на соціальну та інженерно-транспортну інфраструктуру. Нові вимоги дозволять економити гроші бюджету і поповнювати його за рахунок інвесторів, повідомляла раніше прес-служба КМДА. Ефект від нововведень керівництво Києва чекає вже в IV кварталі.
«Повнота фінансування захищених статей бюджету залежить від того, наскільки успішно місто проведе переговори з урядом про додаткові дотації з держбюджету на ці цілі», – вказує член бюджетної комісії Київради Лев Парцхаладзе (депутатська фракція «Перспективи столиці»). З ним згоден і голова профільної комісії Роман Ярошенко (позафракційний). «Фінансування захищених статей міста на 80% залежить від держбюджету, і до кінця року Кабмін їх напевно закриє. Тоді як невиконані зобов’язання за статтями розвитку ляжуть в кредиторську заборгованість міста, яка буде виплачуватися наступного році», – підкреслив він.
Проблемний позичальник
Невиконання Києвом плану по доходах іще більше посилить його залежність від позик Державної казначейської служби. Останні місто залучає, щоб покрити касові розриви для забезпечення захищених статей – виплат зарплат та стипендій, закупівлі медикаментів та продуктів харчування для бюджетних установ.
Київ більше за інші регіони залежить від позик Держказначейства і є найбільшим боржником держави. На 1 листопада прострочена заборгованість міста за взятими у 2009-2012 рр.. у Держказначейства кредитами становить 2,9 млрд грн. Це більше половини суми заборгованості всіх регіонів перед державою (4,7 млрд грн).
До кінця року борги столиці можуть збільшитися ще на півмільярда гривень. Таку суму середньострокових позик місто залучило у держави з початку року. Як пояснив Володимир Репік, середньострокові позики надаються місту за рішенням Міністерства фінансів на суму невиконання першого кошика доходів міськбюджету – податків і зборів, закріплених Бюджетним кодексом (БК) за місцевими бюджетами. «Один з варіантів – списати ці борги. Прецеденти вже були, але Мінфін стверджує, що тоді діяла стара редакція БК, яка це дозволяла, а зараз такі маневри заборонені», – повідомило «Капіталу» джерело в апараті КМДА. Ці борги повертаються за рахунок перевиконання доходів міського бюджету, проте Києву не варто на це розраховувати, визнав співрозмовник видання.
Галина Калачова
За матеріалами: Капітал
Поділитися новиною
