8472
Чим закінчиться саміт Україна-ЄС у Вільнюсі?
Ще зовсім недавно президент Янукович разом з прем’єром Азаровим розповідали, яка важлива і вигідна для України інтеграція з Євросоюзом. “Україна зацікавлена у більш глибокій економічній взаємодії з країнами Євразійського простору, основою зацікавленості у такій співпраці є стратегічні економічні інтереси України”, – казав президент на засіданні чергового економічного форуму. “Асоціація з ЄС потрібна заради модернізації економіки країни”, – вторив йому прем’єр. І раптом вся піднесена риторика стрімко змінилася. “Україна не має коштів для модернізації підприємств під стандарти ЄС”, – каже президент. “Зона вільної торгівлі (з ЄС – ред.) може обернутися для нас колосальними економічними втратами”, – вважає прем’єр. Чим же тепер закінчиться Саміт у Вільнюсі? Які є pro et contra у можливості його підписання?
Півцарства за Тимошенко
Єврокомісар з питань розширення Штефан Фюле в ході свого зимового візиту передав прем’єру Азарову список з 11 пунктів (потім його скоротили до 5 – ред.), від виконання яких залежатиме підписання Угоди про Асоціацію з ЄС. Вони головним чином стосувалися зміни законодавства про вибори, рішення проблеми вибіркового правосуддя – читай, звільнення екс прем’єра Тимошенко – та імплементації реформ, закладених у порядку денному асоціації.
Успішним виконанням списку Фюле вчора хвастав депутат від ПР Олег Царьов. “Практично всі пункти виконані, ми не встигли проголосувати закон про прокуратуру, який ми на наступному сесійному тижні проголосуємо, ми не встигли доголосувати закон про вибори і не вирішено питання Ю.Тимошенко. Але насправді зроблено дуже багато”, – заявив Царьов.
Багато, але не все. Засуджена екс прем’єр Тимошенко як була в Харківській лікарні, так в ній і залишається. Хоча Німеччина вже не раз заявляла, що без звільнення Тимошенко асоціація може не відбутися.
Оригінальне рішення проблеми запропонував інший “регіонал”. “Викупити” Тимошенко за $20 млрд. “Добре бути добреньким за чужий рахунок. Але коли в 20 мільярдів доларів обійшлося рішення по газу, то якщо Європа просить так (звільнити Тимошенко) – нехай ці гроші поверне нам. Ціна питання – всього лише 20 мільярдів», – заявив заступник голови фракції ПР Михайло Чечетов. Наскільки серйозно це пропонував сам Чечетов, ми можемо тільки здогадуватись, але ЗМІ одразу пригадали і бажання Олександра Єфремова виторгувати за Тимошенко 12 мільярдів доларів, і пропозицію Віктора Януковича канцлеру ФРН Ангелі Меркель «викупити» Тимошенко за сім мільярдів доларів. «Мені радник Меркель розповів, що вона довго приходила в себе (після пропозиції – ред.), а коли отямилася, перестала з ним (Януковичем) вітатися», – розповів колишній глава президентського секретаріату Олег Рибачук.
Якщо виходити із цього пункту, то асоціацію ми вже програли, хоча у Польщі гарячково пропонують варіанти на кшталт залишити виконання частини вимог на етап ратифікації документа країнами-членами ЄС. Ех, Януковичу б запал Коморовського!
Війни: газові і торгові
Інший серйозний аргумент “проти” асоціаціїї з ЄС є у нашого найближчого східного сусіда – Російської Федерації. Розбирати всі етапи “газових воєн” – всеодно що продивитись за одну ніч всі частини саги Джорджа Лукаса про “Зоряні війни”.
Нещодавно Нафтогаз України, на який припадає левова частка закупівель російського газу, перестав відбирати паливо. Такий поворот став загрозою поставок палива взимку, коли газ буде потрібен і Україні, і Європі. Єдине, про що обидві сторони заговорили вголос і голосно – так це про борг української сторони. Росія натиснула на свій “газовий важіль” і зажадала погашення майже мільярдного боргу і пригрозила введенням системи передоплати при поставках газу. Україна вкотре назвала договір поставок “кабальним”, заявила про зростання власної енергетичної незалежності…. і все ж почала дрібними сумами виплачувати борг. Бажаючи продемонструвати вигоди від вступу до Митного союзу, російська сторона надала знижку майже на третину від поточної ціни газу компанії Ostchem мільярдера Дмитра Фірташа. В такій ситуації Фірташ став свого роду відновником газового балансу між двома країнами. Європа ж злякалась, що і сама буде взимку мерзнути через “газові війни” України та Росії. Після кількох тижнів тупцяння на одному місці, міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький все ж заявив, що про борг вдалося домовитись – до кінця року його погасять, і газ закуповувати в Росії будуть і надалі.
Однак, газові війни – не єдині, які Росія завзято веде проти України. З 14 серпня Російська митниця посилила контроль за вантажами практично усіх українських експортерів, заборонила ввезення продукції кондитерської фабрики “Рошен”, обмежила поставки металів, хімічних речовин та електромашин. Знову голосні заяви, знову переговори, і запевняння, що “ніяких воєн немає”. “Можу відповідально заявити, що жодних воєн не буде. …невже в наших національних інтересах є будь-які торгові війни з нашим найбільшим партнером?», – написав на своїй сторінці у Facebook Микола Азаров.
Європа заговорила про компенсації країнам, постраждалим від торгових воєн. Але оперативність роботи Європейської комісії в даному питанні українську сторону не задовольнила. І намарне згадувати народну мудрість, що тихіше їдеш, далі будеш – українських політиків охопила жадібність до дармових європейських мільйонів. Не отримавши мільйонів, знов заговорили про “нашого найбільшого партнера” – і трамвай в черговий раз поїхав по колу.
Золота модернізація
Ще більшу жадібність виявили українські чини коли питання стало про технічну допомогу Євросоюзу Україні в проведенні реформ та модернізації підприємств під стандарти ЄС. Президент Янукович оцінив капіталовкладення в модернізацію в суму від 100 до 500 млрд і скрушно назвав це “величезною проблемою”. Для того, щоб українські товари стали конкурентними на ринку ЄС, Україні протягом 10-15 років треба перебудувати свою економіку та виробництво. Те, що раніше сприймалось, як благо, тепер стало причиною небажаних видатків, які зі своєї кишені Україна тепер фінансувати не хоче.
“Я дивився зону вільної торгівлі, яку підписувала Польща перед вступом в Європейський союз. Польщі було списано на той період на десятки мільярдів доларів боргів, які були в державного і недержавного секторів. 21 мільярд був списаний і така ж сума була у вигляді дотацій за дуже короткий період”, – порівняв “регіонал” Царьов і нарікнув, що Україні таких умові ніхто не запропонував.
В ЄС у відповідь відрубали, що купувати Україну не будуть. Розвивати – так. Купувати – ні. Примітно, що такий різкий поворот у думках і словах української влади стався після таємничої розмови президента України Януковича із президентом Росії Путіним. У суботу 9 листопада прес-служба Януковича повідомила про його візит до Росії. Зустріч відбулась “десь на території Росії” – на військовій базі. І після цього українського гаранта як підмінили. Чи може дійсно таки підмінили? Позитивні євро-меседжі змінились нейтральними. А потім і геть – негативними.
Що кажуть в Європі…
Рада Європейського союзу із закордонних справ вчора не прийняла жодного рішення щодо можливого підписання Угоди про асоціацію з Україною. Однак зауважила, що готова зробити це в будь-який момент. Роботу місії Кокса-Кваснєвського продовжили, але в європейських лавах запанувала зневіра.
“Президент Віктор Янукович дуже довго недобросовісно вів переговори з Європейським союзом… Схоже, що рішення вже прийнято. – заявив євродепутат Саріуш-Вольський. – Пропозиція Росії і розмови з президентом Володимиром Путіним стали тим, що обрав Віктор Янукович. Він ставить свої перевибори в 2015 році вище досягнень Україною нових горизонтів”. Пропозиція ЄС все іще “лежить на столі”, додав він, а для угоди достатньо лише підпису президента.
“Непідписання у Вільнюсі означатиме перенесення асоціації на невідомо скільки років. Тому що, скажімо, можна точно прогнозувати, що в найближчі два роки ніхто не займатиметься асоціацією з Україною”, – сказав представник місії Європарламента Кваснєвський. І додав, що в ЄС чекають консолідованого політичного рішення самої України.
“Ми хочемо, щоб Україна орієнтувалася на ЄС, але за правильних умов… Годинник працює і час спливає – всі в Україні мають це усвідомлювати”, – резюмував глава МЗС Німеччини Гідо Вестервелле.
І що буде далі
А далі 29-30 листопада відбудеться саміт «Східне партнерство» у Вільнюсі. Звільнення Юлії Тимошенко, газові і торгові війни з Росією, складна та високовартісна модернізація і перехід на стандарти ЄС для української економіки – важко повірити, що після цього всього УА дійсно підпишуть. Відрив від пострадянського простору відбувається для України набагато важче, ніж можна було подумати ще п’ять місяців тому, коли за підсумками соцопитувань 42% українців підтримували вступ до Європейського Союзу (дослідження Фондоу «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» за травень 2013 року). І хоча шпаринку в європейських дверях для України залишають відкритою до останнього, сценарій озвучений Кваснєвським про відстрочку підписання на невизначений термін поки що здається найбільш реалістичним. Від кожного – за його здібностями, кожному – за його працею.
Тетяна Гордієнко
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
