Кампанія по боротьбі з мінімізацією оплати праці поки що не дала бажаних результатів — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Кампанія по боротьбі з мінімізацією оплати праці поки що не дала бажаних результатів

Казна та Політика
1283
Щороку близько 170 млрд грн зарплат українці отримують в конвертах. Це майже половина тіньового сектора економіки, обсяг якого, за різними оцінками, становить близько 350 млрд грн. На сьогодні на підприємствах і в офісах працюють більш ніж 4,7 млн громадян, з якими роботодавці офіційно не оформляють трудові відносини. Це приблизні оцінки Міністерства соціальної політики, оскільки точних даних за тіньовими зарплатами немає.
У прес-службі Мінсоцполітики визнають, що сьогодні склалася ситуація, коли підприємцям економічно невигідно оформляти трудові відносини з працівниками. Виграш бізнесу від нелегальної праці зводиться до банальної економії від несплати єдиного соціального внеску, відсутності зобов’язань з оплати щорічних відпусток та інших соціальних виплат і гарантій. Таким чином підприємці скорочують витрати за зарплатним фондом.
Життя в тіні
Збиток для економіки через існуючий рівень чорних зарплат полягає в недонадходженні коштів від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як зазначив перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) Ярослав Жаліло, це перш за все негативно впливає на наповнення місцевих бюджетів.
«Друге – це проблема з надходженнями до Пенсійного фонду, який знаходиться в складному фінансовому стані і на постійному дотуванні з держбюджету», – підкреслив співрозмовник видання. З його слів, виплата зарплат у конвертах нерозривно пов’язана з необхідністю отримання підприємцями готівкових коштів.
«Отже, це або робота з конвертаційними центрами, або тіньові операції, які дозволяють платити готівкою. В результаті деформується структура собівартості продукції, а складова оплати праці виявляється заниженою», – додав Жаліло. За даними Міжнародного центру перспективних досліджень, щороку в Україні виплачується 593 млрд грн зарплати. Причому 19% цієї суми – 112 млрд грн – припадає на тіньовий сектор.
Незважаючи на масштаби чорних зарплат, останні кілька років загальна сума надходжень від ПДФО зростає. У прес-службі Міністерства доходів і зборів «Капіталу» розповіли, що, наприклад, в 2011 р. надійшло на 18% більше ПДФО, ніж у 2010-му, а в 2012-му надходження від цього податку зросли на 13,1% порівняно з 2011 р.
«Одним з резервів надходження ПДФО є виявлення найманих осіб, трудові відносини яких з роботодавцями належним чином не оформлені і яким заробітна плата виплачується без відображення в обліку. З початку поточного року виявлено майже 91 тис. таких осіб. До бюджету додатково виплачено понад 17 млн ​​грн податку», – йдеться у відповіді Міндоходів виданню. На думку Жаліло, прогрес у сфері боротьби з зарплатами в конвертах також пов’язаний з макроекономічними умовами в країні. «Чим динамічніше зростає економіка, тим простіше залучати робочу силу офіційно. І навпаки: чим складніша ситуація в економіці, тим більша необхідність в економії кожної гривні», – вважає експерт НІСД.
У звіті Міжнародного центру перспективних досліджень, підготовленому в жовтні 2013 р., говориться, що причини високої тінізації доходів працюючого населення криються в першу чергу в великому навантаженні на фонд оплати праці через розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ). В Україні він є одним з найвищих у світі. «Найбільш розвинені країни світу, які входять до складу Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і відрізняються високим рівнем соціального забезпечення, мають середній показник навантаження на фонд заробітної плати лише 23,3%, тоді як в Україні цей показник 43,3%», – йдеться у звіті експертів.
Злочииу і покарання
У липні поточного року Мінсоцполітики було змушене посилити моніторинг тіньових зарплат. Це передбачає спільну роботу служб зайнятості, Пенсійного фонду, інспекцій з праці, Міндоходів і, власне, профільного міністерства. Мінсоцполітики відстежує переважно тих роботодавців, які встановили своїм співробітникам мінімальний зарплатний рівень. За інформацією прес-служби міністерства, цього року було проведено більш ніж 19 тис. перевірок, пов’язаних з недотриманням правил оформлення трудових відносин на підприємствах. Причому майже в половині випадків (понад 8,2 тис.) виявлені порушення.
Перевірки показали, що роботодавці шукають у законодавстві можливості мінімізувати виплату податків. Зокрема, в процесі моніторингу було виявлено близько тисячі випадків укладення з працівниками договорів підряду або договорів про надання послуг, які мають ознаки трудового договору. За даними Мінсоцполітики, найбільш поширена заміна трудових відносин цивільними у промисловості – 403 випадки (46%). Але санкції, які чиновники застосовують до роботодавців, складно назвати страхітливими. За результатами перевірок було винесено 1,3 тис. приписів про усунення порушень, більше 1 тис. протоколів направлено до судів, 50 посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності за невиконання вимог про усунення порушень. Однак на яку суму оштрафували бізнес, в міністерстві не уточнюють.
Батогом і пряником
Заступник голови парламентського комітету з питань соціальної політики і праці Павло Розенко (УДАР) вважає, що покарання штрафами – точкове рішення проблеми, що не дозволяє викорінити її причини. «Посиленням штрафних санкцій вивести бізнес з тіні не вийде. Він буде ще більше в неї занурюватися», – каже нардеп. На його думку, реальним кроком до детінізації зарплат може стати послаблення фіскального тиску на бізнес.
До того ж, зі слів Розенка, бізнес поки що не розуміє, в якому напрямку буде розвиватися фіскальна політика. «З наступного року мали знижуватися ставки податку на прибуток і ПДВ, але уряд планує відкласти ці зміни», – зазначив парламентарій. Втім, заступник голови Федерації профспілок України Сергій Кондратюк більш радикально оцінює ситуацію з тіньовими зарплатами. «Працюючи в цивілізованому суспільстві, потрібно підкорятися правилам, встановленим в ньому. Всі мають платити податки. Якщо певний тип роботодавця не вважає за потрібне платити податки і соціальні внески – це нецивілізований роботодавець, і на нього потрібно впливати методами жорсткого примусу», – переконаний Кондратюк.
Кампанія по боротьбі з мінімізацією оплати праці поки що не дала бажаних результатів
Кампанія по боротьбі з мінімізацією оплати праці поки що не дала бажаних результатів
Кампанія по боротьбі з мінімізацією оплати праці поки що не дала бажаних результатів
За матеріалами:
Капітал
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас