620
Авіапрому дадуть стратегію
— Казна та Політика
В Україні може з’явитися держпрограма розвитку авіапрому: Мінекономіки розробило проект такого документа, який повинен вивести галузь зі стану хронічної збитковості, а також залучити в неї приватний капітал. У разі реалізації програми обсяг виробництва в авіабудуванні до 2020 року може зрости до 100 млрд дол, або більш ніж у 10 разів.
Проект концепції Державної цільової науково-технічної програми розвитку літакобудування до 2020 року був розроблений за розпорядженням Кабміну і опублікований на сайті відомства. Головна мета документа – налагодження повномасштабного серійного виробництва цивільних літаків і вертольотів з виходом галузі на прибутковість. Згідно з пояснювальною запискою до програми, вона «спрямована на створення передумов для фінансово-економічного, матеріально-технічного забезпечення процесу створення на базі підприємств авіаційної промисловості України конкурентоспроможного, інтегрованого у світову авіаційну промисловість, цілісного авіабудівного комплексу». Як очікується, потенціал цього комплексу дозволить не лише задовольнити потреби в авіаційній техніці внутрішнього ринку, але і забезпечить диверсифіковану структуру експорту такої продукції на зовнішні ринки. Також розробники концепції нагадують, що термін дії колишньої держпрограми розвитку літакобудування України закінчився в 2010 році, а відсутність нової держпрограми гальмує реалізацію актуальних завдань, що стоять перед авіапромом.
Фінанси: ставка на приватний капітал. Одна з особливостей документа – його фінансова частина і ті завдання, які програма ставить у відношенні майбутніх фінансових показників галузі. Загальний обсяг коштів, який буде потрібен для реалізації програми – 37 млрд грн, причому з держбюджету планується виділити менше половини цих коштів, або 15,9 млрд грн.
При цьому, згідно з закладеними в документ параметрами, реалізація держпрограми повинна забезпечити до 2020 року виробництво продукції більш ніж на 100 млрд грн зі збільшенням обсягів експорту авіатехніки до 75,3 млрд грн, а також залучення інвестицій у розмірі 6,3 млрд грн. Обумовлює вона і питання робочих місць в авіапромі: автори уточнюють, що в галузі необхідно зберегти 50 тис. робочих місць, а в майбутньому – створити не менше 10 тис. нових.
Зрозуміло, те, що першим звертає на себе увагу в тому новому підході до авіапрому, який уряд фіксує в новому програмному документі – це порівняно малозначна роль фінансової участі держави у відновленні працездатності галузі. Позабюджетне фінансування має надходити у вигляді кредитів і в інших форм позикових коштів, а також у вигляді приватних інвестицій. У зв’язку з цим акцент у документі робиться на необхідності корпоратизації підприємств галузі.
З точки зору експертів, питання про участь держави у фінансуванні літакобудівних проектів є досить спірним. До цих пір в Україні зберігався низький рівень держпідтримки підприємств авіапрому – не більше 3% від доходів галузі. У Росії він, наприклад, становить 13%, в середньому по світу – 15%. Тим не менш, питання ефективності витрати коштів при такому підході не уникнути. У сусідів, наприклад, він виникає з незавидною частотою. Нещодавно під час засідання науково-експертної ради з промислового розвитку спікер Ради Федерації Валентина Матвіеко заявила, що уряд РФ, Мінпромторг і Мінекономрозвитку мають дати оцінку ефективності використання тих великих державних вкладень, які направляються у авіапром. Коментуючи цю заяву, глава Ради уточнила, що в ОАК вливаються величезні державні інвестиції – сотні мільярдів рублів, а літаків як не було, так і немає. «Хто-небудь може відповісти, де літаки за ті сотні мільярдів, які держава вклала в авіапром?», – поставила риторичне запитання Матвієнко. Нагадаємо, згідно з нещодавно озвученими цифрами, за найближчі чотири роки Росія планує інвестувати в авіапром 148 млрд рублів (близько 4,4 млрд дол) державних коштів. Віддача від таких вкладень поки дійсно сумнівна: скажімо, в цивільному авіабудуванні, на яке направляється понад 50% всіх інвестицій, виробляється не більше 10-20 літаків на рік.
Саме тому обрана і зафіксована в концепції програми ставка на приватні інвестиції в галузь виглядає більш переконливо, ніж якби в документі в черговий раз були озвучені гучні, але малореальні цифри. Головним інструментом приходу приватного капіталу повинні стати вливання в акціонерний капітал внаслідок корпоратизації, а пізніше, можливо, і приватизації активів галузі. Нагадаємо, планом діяльності Агентства держмайна на 2013-2015 роки передбачено створення державної холдингової компанії Антонов. Її статутний капітал буде сформовано шляхом передачі до нього 100% акцій у підприємствах «Завод 410 цивільної авіації», «Антонов» і «Харківське державне авіаційне виробниче підприємство» після їх корпоратизації. Наступний логічний крок – продаж невеликих або контрольних, а в деяких випадках і аж до блокуючих пакетів акцій окремих підприємств стратегічним інвесторам. На думку експертів, інтерес до нашого авіапрому зберігається з боку багатьох країн – незважаючи на те, що виробництво фактично зупинилося.
Більше літаків – вище рентабельність. У самих підприємствах галузі згодні, що єдиний шлях для виживання галузі – це приватний капітал. Так, за словами замгенконструктура ДП «Антонов» Олександра Ківи, в світі вже практично не залишилося державних компаній в галузі авіабудування, а рішення про приватизацію в галузі назріло вже дуже давно.
Відводячи чільну роль у розвитку галузі приватному капіталу, програма, тим не менш, не залишає авіапром і без держпідтримки. Тільки здійснюватися вона буде не у вигляді прямих інвестицій, а більш ефективними методами непрямого субсидування – шляхом використання механізмів кредитування під держгарантії, здешевлення вартості позик, спрощення імпорту сировини та комплектуючих, а також підтримки експорту.
Якщо говорити про завдання беззбитковості авіапрому, також поставленого в проекті програми, то шляхи досягнення цієї мети для учасників ринку цілком зрозумілі: необхідно нарощувати виробництво, і тоді це призведе до скорочення собівартості одиниці продукції і зростання рентабельності підприємств. За оцінками генконструктора “Антонова” Дмитра Киви, для подолання порогу збитковості обсяг виробництва повинен бути не таким вже й великим – близько 15 літаків сімейства Ан-148/158 на рік. Правда, при тих обсягах виробництва, які ми маємо зараз – кілька одиниць на рік – навіть такі показники здаються недосяжними.
Разом з тим, за експертними оцінками, виходячи з наявних виробничих потужностей вітчизняних авіаційних підприємств і з урахуванням надання держпідтримки збуту авіатехніки вітчизняного виробництва протягом наступних п’яти років можливо виготовити і реалізувати 120 повітряних суден типів Ан-148-100, Ан-158, Ан-140-100, Ан-74ТК-300 на загальну суму близько 20,1 млрд. грн. Нагадаємо, згідно з Державною програмою активізації економіки на 2013-2014 рр., Кабінет Міністрів обіцяє залучити під державні гарантії 4,5 млрд. грн. для збільшення обсягів серійного випуску літаків Ан-148 і Ан-158. Обсяги випуску, закладені в цій програмі, ще вище – на рівні 144 літаків Ан-148 і 72 літаків Ан-158. При цьому вже наступного року планується побудувати 12 літаків цього сімейства.
Питання про ринки збуту нашої літакобудівної продукції фактично не стоїть: попит на цивільні і військові літаки традиційно і активно формують країни СНД, Близького Сходу та Середньої Азії, Африки та Латинської Америки. За даними ДП «Антонов», на даний момент укладено контракти на виготовлення 47 літаків Ан-148 та його модифікацій для іноземних замовників. Портфель замовлень підприємства, за даними його керівництва, складає в останні роки понад $ 1 млрд.
Варто згадати, що концепція держпрограми не обмежує поле діяльності підприємств авіапрому лише існуючими проектами та обумовлює завдання по роботі над новими. Крім модернізації пасажирських літаків Ан-140, Ан-148, Ан-158, транспортних Ан-74, Ан-124 і вертольотів Мі-2 та Мі-8, основні завдання галузі на 2014-2020 рр. включають також розробку нових транспортних літаків Ан-140т, Ан-178, вітчизняних вертольотів МСБ-2, МСБ-6, а також безпілотних літальних апаратів цивільного призначення.
За матеріалами: Погляд
Поділитися новиною
