2817
Борги треба прощати
— Кредит&Депозит
Рівень боргу проблемних країн Євросоюзу не дасть їм вийти з кризи. Експерти пророкують Греції, Італії, Португалії та Ірландії «втрачене десятиліття», аналогічне тому, що було в Японії. Якщо не піти на викуп боргу силами ЄЦБ або на «фінансові репресії», ситуація погіршуватиметься і потягне в боргову яму навіть Німеччину, а проблемні країни рано чи пізно оголосять дефолт.
Незважаючи на те що економіка проблемних країн Євросоюзу показує значні поліпшення, над ними навис держборг, рівень якого набагато вищий, ніж до кризи.
Сукупний борг країн Євросоюзу поки нижчий від їх загального ВВП і становить 86,8% (дані Євростату за другий квартал 2013 року), а для єврозони – 93,4%. У відсотках до ВВП це набагато нижче, ніж у Японії (214% в 2012 році), проте, як зазначають експерти, опитані агентством Reuters, «небезпечно багато» для спільноти країн, члени якої не можуть приймати самостійні рішення щодо грошово-кредитної політики.
За правилами ЄС держборг країни-члена не повинен перевищувати 60% ВВП.
Чемпіоном залишається Греція, борг якої становить 169,1% ВВП. На другому місці Італія з 133,3% ВВП, слідом Португалія (131,3%) і поруч Ірландія (125,7%).
При цьому борги Греції, Португалії та Італії ще й зростають найшвидшими темпами. У порівнянні з першим кварталом 2013 року вони збільшилися на 8,6 п.п., 3,8 і 3% відповідно.
Держборги Греції, Ірландії, Італії та Португалії, які набагато перевищують розмір економіки цих країн, можуть стати причиною «втраченого десятиліття», подібного тому, яке почалося в 1991 році в Японії (потім заговорили про «загублені десятиліття» – до 2010 року, не виключено, що попереду і третє), попереджають експерти.
Це ситуації, коли слабке економічне зростання або його відсутність поєднуються з високим рівнем безробіття і держборгом.
«Єдиний вихід – більш ринкові рішення», – вважає економічний консультант Грем Бішоп. За його словами, необхідні лібералізація трудових контрактів, кінець диктатури профспілок у встановленні заробітної плати, скорочення допомоги і пенсій – «іншого шляху немає».
«В ідеалі єврозоні треба поєднувати симетричну бюджетну політику з поступовою монетизацією боргів за допомогою ЄЦБ», – пише бельгійський економіст Поль де Грауве з Лондонської школи економіки в роботі для Центру європейських реформ.
Він пропонує балансувати скорочення видаткової частини бюджету в периферійних країнах нарощуванням витрат там, де є можливість для маневру. У першу чергу йдеться про Німеччину (її держборг склав 79,8% ВВП, на 0,7% менше, ніж у першому кварталі). Водночас Європейському центробанку пропонується скуповувати і погашати облігації проблемних держав. «Але малоймовірно, щось із цього буде зроблено», – пише Reuters. Німеччина боїться розігнати інфляцію і намагається обмежувати зростання витрат. І більшість країн проти поширення відповідальності за борги на сусідів.
Але альтернатива, попереджає де Грауве, тільки одна – дефолт в Греції та Португалії, владі яких набридне працювати на північних сусідів.
Два інші економісти – професор міжнародної економіки у Вищому інституті Женеви Чарльз Виполш і глава Banque Paris Bertrand Sturdza П’єр Парі – пишуть про те, що боргова криза в Європі посилюється, незважаючи на видимість поліпшень. Вони також вважають, що викуп боргів силами ЄЦБ – єдиний вихід. За їхніми підрахунками, необхідно скупити облігацій на € 1,2 трлн, а потім конвертувати їх у вічний безвідсотковий кредит, що фактично знищить борг. Всі інші заходи, переконують автори роботи, тільки погіршують ситуацію. Якщо так триватиме і далі, то скоро держборг самої Німеччини зросте до 110% ВВП.
Професор економічної історії в Уорікському університеті Ніколас Крафтс нагадує, що Великобританія змогла скоротити держборг з 200% ВВП після епохи наполеонівських воїн до 25% до 1913 року завдяки консервативній бюджетній політиці і нарощуванню профіциту. Ще один приклад успішної боротьби з боргами – США і Британія після Другої світової війни. Тоді застосовувалися фінансові репресії – це дії регуляторів, при яких з’являються негативні процентні ставки для держоблігацій і водночас стимули для придбання держпаперів у фінансових інститутів. Так відбувається знецінення державних боргів під тиском інфляції. Політично це більш безпечний спосіб, ніж скорочення держвидатків і підвищення податків. «Я особисто сам за фінансові репресії, – зізнався агентству один з чиновників ЄС на умовах анонімності, оскільки тема занадто болісна для ринків. – Але все залежатиме від ЄЦБ».
Катерина Меремінська
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
