3601
Данина незалежності
— Світ
Глава саудівської розвідки принц Бандар бін Султан оголосив про «крутий розворот» зовнішньої політики своєї країни. За його словами, відтепер королівство перестане орієнтуватися на Вашингтон, що ігнорує інтереси Ер-Ріяда. Якщо ця інформація підтвердиться, Близький Схід і світ в цілому чекають великі зміни.
Зовнішня політика Саудівської Аравії ніколи не була публічною. Лідери королівства не бачать ніякої необхідності звітувати перед власним народом, завжди тримали в секреті свої цілі і методи їх реалізації. Партнери ж і союзники Ер-Ріяда отримували всі необхідні дані в конфіденційних бесідах з саудівськими дипломатами.
Саме тому інформація про різку зміну зовнішньополітичних пріоритетів Саудівської Аравії, одночасно – і, мабуть, невипадково – опинилася в розпорядженні агентства Reuters і газети The Wall Street Journal, справила ефект грому серед ясного неба.
Той, хто стояв за організацією цього витоку, поза всяких сумнівів, хотів дати зрозуміти, що цього разу ситуація дуже серйозна. США дійсно ризикують втратити свого головного союзника в арабському світі. Строго кажучи, організувати витік про зміну стратегічних пріоритетів королівства могла тільки одна людина – принц Бандар бін Султан, який фактично керує і зовнішньою розвідкою, і зовнішньою політикою.
Про те, що ця ідея належить саме йому, свідчить такий факт: за день до публікації в Парижі пройшла зустріч держсекретаря США Джона Керрі з його саудівським колегою Саудом аль-Фейсалом. Про що саме йшла розмова, невідомо, але, за наявними даними, саудівський міністр не став загрожувати американцеві розривом відносин. Для настільки важливого оголошення годився тільки сам Бандар. Саме в розмові з ним іноземні дипломати і почерпнули сенсаційну інформацію.
Список претензій Бандара до США досить обширний. На його думку, американці здійснили фатальну помилку, відмовившись від бомбардувань Сирії; йдуть на стратегічний прорахунок, намагаючись налагодити відносини з Іраном; Вашингтон крізь пальці дивиться на триваюче заселення палестинських територій єврейськими колоністами і не підтримує монархії Перської затоки в їх боротьбі проти набираючого силу протестного руху. Крім того, саудівці ніяк не можуть пробачити США «зрадництво» свого старого друга – колишнього президента Єгипту Хосні Мубарака, поваленого при нерішучому мовчанні Вашингтона.
По суті, Бандар має на увазі наступне: США втратили лідерські позиції на Близькому Сході, не володіють ніякою послідовною стратегією в цьому регіоні, кидаються з боку в бік , забуваючи і не цінуючи своїх старих друзів. Якщо зовсім коротко, то Ер-Ріяд не може довіряти Вашингтону, як раніше.
Причому американці самі роблять все можливе, щоб саудівці утвердилися у своїй недовірі. Перед так і не здійсненими ударами по Сирії Ріяд попросив Вашингтон направити в Перську затоку додаткові кораблі. Таким чином саудівці хотіли захистити свої східні нафтовидобувні провінції від потенційних загроз з боку Ірану. Однак США відповіли на це прохання рішучою відмовою. Для Ер-Ріяда це стало справжнім шоком.
Іранська миролюбність повалила в зневіру Єрусалим і Ер-Ріяд.
Неважко уявити собі хід думок саудівських правителів після цього інциденту. Якщо американці не допомогли навіть з такою дрібницею, то чого від них очікувати в більш серйозній ситуації? Королю і його двору зовсім не хочеться опинитися на місці Хосні Мубарака, заради порятунку якого США й пальцем не поворухнули, а потім ще і вітали «демократичні зміни» в Єгипті. Відсутність будь-якої реакції Вашингтона на шиїтське повстання в Бахрейні тільки зміцнило підозри саудівців щодо надійності свого «стратегічного партнера». Тим більше що в нафтовидобувних провінціях королівства вистачає шиїтів, які, як і їх бахрейнські одновірці, скаржаться на утиски з боку влади.
Неважко уявити собі хід думок саудівських правителів після цього інциденту. Якщо американці не допомогли навіть з такою дрібницею, то чого від них очікувати в більш серйозній ситуації? Королю і його двору зовсім не хочеться опинитися на місці Хосні Мубарака, заради порятунку якого США й пальцем не поворухнули, а потім ще і вітали «демократичні зміни» в Єгипті. Відсутність будь-якої реакції Вашингтона на шиїтське повстання в Бахрейні тільки зміцнило підозри саудівців щодо надійності свого «стратегічного партнера». Тим більше що в нафтовидобувних провінціях королівства вистачає шиїтів, які, як і їх бахрейнські одновірці, скаржаться на утиски з боку влади.
Не дивно, що в цих умовах принц Бандар зважився на свій демарш. За словами неназваного саудівського дипломата, його країна більше не хоче опинятися в ситуаціях, коли вона лише слідує в кільватері рішень, прийнятих у Вашингтоні. Відтепер Ер-Ріяд хоче проводити цілком самостійну політику, не залежати від американців і не покладатися на них.
Саудівці вже дали зрозуміти, що це може означати на практиці. По-перше, вони перестануть озиратися на думку США щодо Сирії. На прохання Вашингтона Ер-Ріяд не форсував озброєння та фінансування найбільш радикальних повстанських груп, але зараз ситуація може змінитися: вони почнуть отримувати важкі озброєння, включаючи переносні комплекси ППО.
По-друге, Саудівська Аравія буде і далі нарощувати підтримку військовим, що взяли владу в Єгипті. США нещодавно істотно скоротили військову і фінансову допомогу Каїру, не довіряючи новій владі цієї країни. Ер-Ріяд же бачить у них прямих спадкоємців Мубарака – великого друга і союзника королівства. Вплив саудівців в Єгипті швидко зростає.
По-третє, Ер- Ріяд оголосив, що відтепер стане закуповувати озброєння не тільки у США і їх союзників, а й у інших країн. Цей захід може вкрай негативно відбитися на американському військово-промисловому секторі, що володіє великим впливом на Капітолій. Пояснення тут просте: Саудівська Аравія останні 70 років була одним з найбільш платоспроможних покупців американських озброєнь, витративши на них багато десятків мільярдів доларів. Відхід такого клієнта до конкурентів – дійсно серйозна втрата.
По-четверте, саудівська влада може звузити присутність на своїй території американських нафтових компаній за рахунок залучення китайських і європейських. Тут вже неминуче почне нарікати нафтове лобі в США.
По-п’яте, зараз Ер-Ріяд тримає майже всі свої золотовалютні резерви (понад 700 мільярдів доларів) в американських цінних паперах. Ніщо не заважає в середньостроковій перспективі переглянути цю політику, вклавшись в євро, фунти і юані.
Ще одним наслідком розриву відносин з США може стати перетворення Саудівської Аравії на ядерну державу. Ер-Ріяд раніше не раз давав зрозуміти, що надмірне посилення Ірану і продовження його ядерної програми не залишить королівству іншого вибору. Варто відзначити, що для досягнення цієї мети саудівцям не знадобиться створювати з нуля атомну промисловість. Вони можуть купити все необхідне в Пакистані, з яким у Ер-Ріяда традиційно прекрасні відносини.
Поява ядерної бомби на батьківщині ваххабізму, Осами бін Ладена і більшості учасників терактів 11 вересня – не найприємніша перспектива для світової спільноти. У разі реалізації цих загроз відносини США і Саудівської Аравії неминуче зіпсуються. Повна незалежність Ер-Ріяда від Вашингтона породить абсолютно нову геостратегічну реальність, яка буде істотно відрізнятися від нинішньої.
«Безхазяйна» Саудівська Аравія з її безмежними нафтовими запасами неминуче приверне увагу Китаю, чия зростаюча економіка потребує все нових ресурсах, причому енергетичних – особливо. Формування своєрідного альянсу між цими країнами не таке вже й неможливе. Пекін не ставить умовою ведення бізнесу дотримання прав людини, громадянських свобод і тому подібних речей і не підставляє своїх клієнтів залежно від політичної кон’юнктури.
Саудівським правителям таке ставлення – як бальзам на душу. Крім того, у китайців є те, чого саудівцям зараз так гостро не вистачає у відносинах з США – сформована зовнішньополітична стратегія, на яку не впливають внутрішні справи в Пекіні. В обмін на всі ці переваги КНР просить тільки одне: регулярно відвантажувати нафту. А саме це саудівці вміють робити найкраще.
У разі розриву американо-саудівських відносин можлива поява і інших, куди більш екзотичних альянсів і коаліцій. Але на сьогодні про це говорити зарано. Куди важливіше зараз зрозуміти, наскільки серйозні наміри Ер-Ріяда. На думку деяких спостерігачів, витік про зміну стратегічного курсу – це лише саудівський блеф, націлений на залучення уваги США, що забули про свого «стратегічного партнера» і його інтереси.
Проте Джон Керрі через день після публікації сенсаційних даних зізнався, що відносини з Ер-Ріядом дійсно переживають не кращі часи. Вдаватися в подробиці він не став, заявивши лише, що його країна як і раніше високо цінує свого союзника. Заява, звичайно, заспокійлива, проте американцям зараз треба швидко переходити до дій, щоб Саудівська Аравія справді не спливла до китайців.
Іван Яковіна
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
Також за темою
McDonald’s знижує ціни на популярні страви
США продає зброю для України з націнкою 10%
У Польщі змінюються правила оренди житла
Іспанія вводить нові правила для мотоциклістів та велосипедистів
Молдова може випередити Україну на шляху до членства в ЄС — Politico
Санкції завадили росії побудувати два криголами
