2349
Була «торговельна» - стала «економічна»
— Казна та Політика
18 жовтня Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе (з 2007 року підконтрольний російській промисловій групі «ГАЗ») через перебої з постачанням імпортних комплектуючих припинив роботу. Понад 3000 осіб відправилися в неоплачувану відпустку. Проблеми виникли на митниці, яка не пропустила 11 фур, один контейнер і один залізничний вагон з російськими двигунами, китайськими мостами, італійськими емалями і розчинниками. За словами гендиректора заводу Владислава Губіна, обігові кошти дають змогу купувати деталі лише на 10 днів вперед, постачання ж припинилося ще 9 числа. «У мене під питанням виконання Кубинського контракту — це 175 колісних тракторів і 45 гусеничних тракторів. Україна не виробляє таких двигунів, багато комплектуючих Україна не виробляє», — заявив він. І скаржився, що простій однієї машини на конвеєрі обходиться в 50 тис. грн.
Натомість у Міністерстві доходів і зборів заявляють, що причина затримок — у неправильному оформленні митних декларацій основних постачальників ХТЗ. Чиновників Міндоходів здивувала ціна, за якою підприємству постачають різні товари. Мовляв, вона «істотно відрізнялася від ціни, за якою ідентичні деталі завозилися в Україну на адресу інших осіб, не пов’язаних з російським постачальником». Начальник митного посту «Харків-центральний» Валерій Остапчук повідомив, що з 9 жовтня по 17 жовтня на митницю від ХТЗ надійшло 9 митних декларацій для оформлення імпортних товарів, але не було супровідних документів, що підтверджують митну вартість. Їх попросили надати протягом 10 днів — тоді митне оформлення буде здійснено за ціною операції.
У митників також виникли претензії до правильності класифікації окремих груп товарів — вони стверджують, що виявили невідповідність кодів товарів, заявлених експортером і декларантом. Оскільки ж правильність визначення кодів товарів безпосередньо впливає на сплату митних платежів, емалі і розчинники направили до митної лабораторії для дослідження їх фізико-хімічних властивостей.
У свою чергу, керівництво ХТЗ запевняє, що документи для підтвердження митної вартості було подано ще 10 жовтня. І що товари, на які митниця вимагає додаткову документацію, тривалий час постачають постійні постачальники за прямими контрактами, а митна вартість «не змінювалася впродовж тривалого часу і не викликала запитань у митних органів».
Почесний президент «Української промислової енергетичної компанії» Анатолій Гіршфельд висловив думку, що співробітники ХТЗ «потерпають через сірі корупційні схеми, коли китайська продукція завозиться в Україну через територію Росії, через кілька фірм». Він нагадав, що у липні харківське підприємство перестало купувати мости для тракторів у «Лозовського ковальсько-механічного заводу», який входить до цієї індустріальної групи. Згідно з контрактом, підписаним у лютому, протягом року ЛКМЗ повинен виготовити для замовника 1200 тракторокомплектів. «З приходом нового менеджменту на ХТЗ складається, на мій погляд, ненормальна ситуація. Контракт перестав виконуватися. Не отримавши жодних підстав для припинення договору, ми дізналися, що ХТЗ вже проплатив на півроку вперед постачання китайських комплектуючих, які вони купують через Росію», — повідомив Гіршфельд. Обурення це зрозуміле: йдеться про контракти вартістю 120 млн грн., а поставили тракторному заводові лише 250 комплектів.
За радянських часів ЛКМЗ будували саме для обслуговування ХТЗ (хоч продукцію підприємства споживають також автопром, виробники залізничного транспорту тощо). Співпраця двох заводів продовжилася і після розпаду СРСР, коли заводи перейшли у приватну власність. На якість мостів виробництва ЛКМЗ у харківського заводу нарікань не було, а три роки тому перший заступник гендиректора ХТЗ Олексій Кравченко казав журналістам, що ЛКМЗ «неабияк поліпшив якість продукції». Претензій у цьому плані не висунули й тепер.
За інформацією «Дня», Китай зміг запропонувати ціну значно нижчу, ніж у українського виробника. Тим паче, що, як повідомляє інформоване джерело, ХТЗ був незадоволений високими цінами на продукцію ЛКМЗ, які той диктував за рахунок монопольного становища на території СНД. Скарги були й раніше: 2005 року керівництво ХТЗ звернулося з відкритим листом до тодішнього прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, нарікаючи, що дистриб’ютор продукції ЛКМЗ «УПЕК-Агротех» протягом 2004—2005 років «неодноразово і без належного обґрунтування підвищував ціни на комплектуючі». Що загрожувало «збільшенням вартості тракторів, погодженої з НАК «Украгролізинг» і зривом програм забезпечення аграріїв сільгосптехнікою за лізингом». В УПЕК ж говорили про подорожчання енергоносіїв, металу тощо. А з часом нарікали на те, що в першому кварталі 2006 року ЛКМЗ зазнав збитків у розмірі 5 млн грн. через «безпрецедентне зниження замовлень з боку свого основного колись замовника».
За словами Гіршфельда, тракторному заводові в ситуації, що склалася нещодавно, запропонували максимальні знижки. Щоправда, які саме, він не уточнив. Ймовірно, китайський виробник все одно зумів привернути ще нижчою ціною. Адже від вартості моста залежить чимало: її частка сягає 25% у вартості всього трактора. Питання лише в тому, чого чекати від якості китайських деталей.
Андрій Муравський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
