2820
Прощавай шара: піратські сайти в Україні зібралися знову зачистити
— Казна та Політика
Українська влада знову вирішила всерйоз зайнятися боротьбою з порушенням авторських прав в Інтернеті. За інформацією «k:», великі шанси, що протягом двох місяців на розгляд парламенту буде винесено законопроект, підготовлений Держслужбою інтелектуальної власності України (ДСІВУ). Документ передбачає можливість протягом п’яти днів блокувати сайти, де зафіксовано розміщення піратського контенту. Для цього правовласнику потрібно буде лише направити відповідну скаргу до ДСІВУ. Якщо через три дні неліцензійний контент не буде видалений, накладається штраф у розмірі 34 тис. грн.
Щоправда, кого саме штрафуватимуть, поки не ясно, оскільки від первинної ідеї – покладати відповідальність за порушення авторських прав на постачальників послуг Інтернету, провайдерів послуг хостингу або реєстраторів доменів – автори документа в останній момент відмовилися. Зате зрозуміло, що всі зацікавлені сторони (правовласники, власники великих інтернет-майданчиків та чиновники) дійшли принципового консенсусу з приводу боротьби із цифровим піратством. Тому документу буде забезпечена зелена вулиця і в Кабміні, і в парламенті.
Активізувати боротьбу з піратством Україну змушують два зовнішні фактори. Перший – тиск з боку США . Ще у травні цього року Торговельне представництво США (USTR) у щорічному «Спеціальному звіті 301» поставило Україну на перше місце в списку інтелектуальних піратів. Тоді ж було розпочато спеціальне розслідування, результатом якого може стати скасування для країни торговельних пільг. Підсумки розгляду мають бути оприлюднені не пізніше кінця листопада. Другий чинник – очікуване підписання у Вільнюсі угоди про асоціацію з Євросоюзом, в якій особливе місце відводиться захисту інтелектуальної власності.
«Вимоги Євросоюзу прості – впорядкувати законодавство таким чином, аби правовласники могли оперативно захистити свій контент від нелегального розповсюдження. Кожна з країн ЄС сама визначає, який механізм буде найбільш ефективний у боротьбі з інтелектуальним піратством. Але в їх основі лежить єдиний принцип – швидкому видаленню з Мережі незаконного відео, блокуванню його або ресурсу, на якому він розміщується, повинні сприяти не тільки самі правовласники, а й інтернет-сервіс та хостинг-провайдери», – каже Павло Миколюк, директор юридичної фірми «Віндекс» (представляє інтереси Adobe Systems inc., Graphisoft R & D і т.д.). У чинному законодавстві немає норм, що зобов’язують провайдерів йти назустріч захисникам авторських прав у Мережі, чим перші й користуються. «Боротьба з цифровим піратством у нашій країні здійснюється за допомогою законів, написаних більше десяти років тому. Вони морально застаріли. Євросоюз чекає від нас законопроектів, в яких буде прописана прозора і справедлива модель взаємодії між усіма зацікавленими сторонами», – каже юрист.
Закриття напередодні Вільнюса пари-трійки відомих ресурсів показало, що проблему з цифровим піратством в Україні старими методами вирішувати марно. «Закриття конкретних ресурсів істотно не впливає на загальну картину, а лише створює умовну позитивну статистику в боротьбі з піратством. Архітектура Всесвітньої павутини дозволяє відновлювати закриті ресурси, легко змінювати юрисдикцію для хостингу ще закритих ресурсів або ж використовувати інші механізми для підтримки працездатності», – пояснює адвокат, партнер практики IT і медіа права АТ «Юскутум» Дмитро Гадомський.
«Проблема в тому, що у нас немає ефективних механізмів впливу на порушників авторського права. З деякими ресурсами вдається знайти спільну мову, і вони йдуть нам назустріч, блокуючи незаконний контент і сайти. Але найпопулярніші ресурси (FS. to або torrents.net.ua. – Ред.) скарги правовласників просто ігнорують», – каже Володимир Ілінг, голова антипіратських асоціації України (захищає інтереси вітчизняних кінодистриб’юторів – UFD, «Кіноманія», B&H та ін.).
Вплив на порушників через правоохоронні органи – процес дуже складний і тривалий. «Для нашої міліції справи про порушення авторських прав не в пріоритеті. Їм вдається хіба що закривати локальні інтернет-мережі, викриті у незаконному обороті відео. Але цього мало», – каже Володимир Ілінг. За його словами, навіть закриття низки торрентів та онлайн-кінотеатрів другого ешелону (my-hit.ru, kinovonline.net, mediaguide.com.ua, sans.ck.ua, а також kinoshka.com.ua) жодним чином не позначилося на масштабах цифрового піратства. Навряд чи істотно змінить картину й закриття згаданого піратського флагмана fs.to.
Співробітники МВС після річних скарг ААУ нарешті заблокували роботу популярного файлообмінника. Але, враховуючи той факт, що вилучити міліція могла лише кеш-сервери (сервери з контентом майданчика ще у вересні були переведені за кордон), ресурсу не складе труднощів відновити свою роботу після нетривалої паузи.
Деяких успіхів у розвитку ринку легального контенту в Україні, щоправда, вдалося досягти. Так, трохи більше трьох місяців тому в найбільші медіахолдинги («1+1 медіа», StarLightMedia, «Медіа Група Україна») запустили проект «Чисте небо». Його суть проста – будь-який інтернет-ресурс до 1 жовтня міг подати заявку на отримання ліцензійного контенту від медіагруп, якщо він буде розміщуватися в їхніх плеєрах. Як і очікувалося, великі гравці на зразок ex.ua і fs.to, проігнорували таку пропозицію, однак решта «мережевиків», схоже, клюнули. «Наразі до ініціативи приєдналися двадцять найбільших інтернет-майданчиків. І це задало ринку тренд. Ми щодня отримуємо десятки заявок від сайтів», – каже Євген Абрамов, директор oll.tv. За його словами, крім зростання інтересу інтернет-майданчиків до такої кооперації спостерігається зменшення кількості незаконних розміщень відеоконтенту, права на який належать телеканалам.
Що ж до побудови системи монетизації для контенту, який поширюється через Інтернет, проблема з цим залишається. По суті, доступ українців до легальних та актуальних відеоматеріалів (через «білі» онлайн-кінотеатри або плеєри телеканалів) обмежений локальним контентом. Здебільшого це фільми, серіали та передачі українських і російських телеканалів та кіностудій, тоді як голлівудські кінохіти, свіжі епізоди популярних зарубіжних серіалів у легальних гравців представлені слабо. «Відсутність альтернативи піратським ресурсам – це набагато серйозніша проблема, ніж саме піратство. Інтернет-ресурсів, на яких можна було б купити контент, просто немає, не кажучи вже про наявність ресурсів з ринковою ціною на такий контент», – зазначає Дмитро Гадомський. На думку експертів, прихід таких великих гравців, як Netflix, який цього року зареєстрував торговельну марку в Україні, не вирішить проблему піратства, але дасть старт зміні ринку. «Приклад працюючої моделі монетизації, яка може бути запропонована Netflix, підбадьорить наших правовласників, що застрягли зі своїми методами ведення бізнесу в минулому столітті», – прогнозує Дмитро Гадомський.
Водночас, цього року знову став процвітати такий піратський промисел, як камкординг (запис фільмів із зали кінотеатрів). «Пік камкордингу припав на 2007-2008 роки. Тоді Україна була світовим лідером у цій сфері. Але зусиллями прокатників, які постійно ловили за руку камкордерів, цей промисел пішов на спад. У 2010-2011 роках не було зафіксовано жодного відео, зробленого в українських кінотеатрах. Тепер все повернулося», – кажуть в антипіратській асоціації України. За даними асоціації, у 2012 році було виловлено два відео, зроблених у вітчизняних залах, а з початку цього року – вже дев’ять. Ще більше фіксується записаних в Україні звукових доріжок, які накладаються на відео, – більше двадцяти за останні місяці. «Порушники просто встигли переконатися у своїй безкарності. Довести до суду спійманих на місці злочину виявилося неможливо. У нашій країні запис в залі «для особистого користування» законом не заборонено», – каже Володимир Ілінг. Вирішити проблему намагалися ще у 2009 році – було запропоновано ухвалити поправку до Закону України «Про авторське право», яка уточнює поняття «камкординг» і встановлює відповідальність за нього. Але така поправка так і не була ухвалена.
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
