1815
Нульове партнерство
— Казна та Політика
Україна і Росія затвердили «дорожню карту» щодо співробітництва у сфері дослідження космосу, авіабудування, затвердили пул експортерів зерна, що випливає з документів, підписаних у ході зустрічі прем’єрів Дмитра Медведєва і Миколи Азарова. Але залишилося невирішеним головне питання. З ким готова інтегруватися Україна – з ЄС чи Митним союзом? Перетягування канату закінчиться не раніше листопада, на саміті «Східне партнерство».
У вівторок в Калузі прем’єри України і Росії Микола Азаров і Дмитро Медведєв провели засідання Комітету з питань економічного співробітництва Російсько-Української міждержавної комісії. Калуга була обрана не випадково: тут пройшло дитинство Азарова.
Спочатку Медведєв зустрічався з Азаровим тет-а-тет. Зустріч тривала майже три години, потім російські і українські делегації провели зустріч у вузькому складі, потім у розширеному. На спільній прес-конференції прем’єри повідомили про підписання «дорожніх карт» у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях до 2016 року.
Ще один підсумок зустрічі – створення Причорноморського зернового пулу експортерів у складі Росії, України та Казахстану.
Ідея пулу належить російській стороні і обговорювалася з 2009 року. Її реалізація розпочнеться з наступного. Раніше Російський зерновий союз (РЗС) заявляв про те, що через розрізнені дії на світовому ринку Росія, Україна і Казахстан несуть втрати. У 2011 році РЗС оцінював збитки в 10 доларів з кожної тонни експортованого зерна. Втім, про координацію цінової політики країн, що входять до зернового пулу, нічого не повідомлялося. А без таких домовленостей він залишиться лише договором про наміри.
Міністр сільського господарства Росії Микола Федеров пояснив «Газеті.Ru», що сторони домовилися підготувати пакет документів по зерновому пулу протягом півроку.
«Далеко не всі проекти реалізуються так швидко, як нам би хотілося, проте потенціал тут дійсно дуже непоганий», – повідомив Медведєв. І назвав приклади успішної співпраці: завершується робота по створенню спільного підприємства, яке буде випускати літак Ан-124, почалося будівництво заводу з виробництва ядерного палива в Кіровоградській області. Крім того, прем’єри обговорили питання «про мостовий перехід через Керченську протоку».
Продовження газавату
Медедев зізнався, що обговорював з Азаровим і тему контракту на транспортування російського газу європейським споживачам через Україну. Минулого тижня глава українського кабінету заявляв, що Київ готовий доводити в суді абсурдність і високу вартість кубометра газу, закладену в контракт, який був укладений ще в 2009 році урядом Юлії Тимошенко. Саме за нього вона зараз і розплачується, перебуваючи під вартою.
За угодою у формулі ціни на російський газ для України враховується ціна мазуту і газойлю за попередні дев’ять місяців. Причому для визначення ціни нафтопродуктів за основу був узятий ринок Італії, де ціни – одні з найвищих у Європі. Контракт діє до 2019 року, і Азаров раніше неодноразово називав його умови «кабальними». Зараз ціна російського газу для України становить $ 407 за 1 тис. кубометрів, причому ця сума вже включає знижку в $ 100, яку Україна отримала в 2010 році за продовження терміну перебування російського Чорноморського флоту в Севастополі.
У разі одностороннього перегляду газового договору Росія застосує санкції, попереджала в минулий четвер прес-секретар російського прем’єра Наталія Тімакова.
Конфлікт триває вже кілька місяців. В України є актив, який цікавить Росію, а тому сперечання можуть затягнутися. Цей актив – українська газотранспортна система. «Газпром» протягом багатьох років намагався отримати ГТС під свій контроль, з тим щоб забезпечити стабільний транзит російського газу до Європи і виключити ризик несанкціонованого відбору. Київ пропонував Росії можливість управління ГТС за схемою консорціуму. Не домовилися.
«Газпрому» пропонувалося також вкластися в модернізацію ГТС і отримати її в оренду (при цьому система залишалася б у власності України), що знову-таки не зацікавило російську монополію. У результаті Росія почала будувати власні газогони в обхід України – «Північний потік», який вже діє, і «Південний потік», запуск якого планується на 2015 рік. Їх сукупна потужність складе 118 млрд кубометрів на рік, що практично дорівнює потужності української ГТС після її передбачуваної модернізації. Таким чином, після введення в дію «Південного потоку» Україна втратить всі доходи від транзиту російського газу.
На зустрічі з Азаровим Медведєв заявив, що для Росії питання модернізації української газотранспортної системи цікаве, якщо воно цікаве самим українцям.
«Ми кілька разів його піднімали, але, на жаль, ніяких рішень ми досягти не змогли. Це, напевно, не найголовніша проблема. Зрештою, це ваша ГТС, бути їй сучасною або іржавіти – вирішувати вам», – сказав Медведєв.
У чому наша сила?
За підсумками зустрічі з російським прем’єром у Калузі Азаров заявив, що у двосторонніх проектах «треба зосередитися в тих областях, де наші позиції сильні в світі». «Ще поки сильні – це космос, це авіація, це багато наукових технологій. Саме тому ми ці питання заклали в конкретні документи, які сьогодні або підписали, або намітили до підписання», – підсумував Азаров.
Прем’єри не оминули мовчанням одну з найбільш гострих тем у взаєминах двох країн – перспективу інтеграції України в Європейський союз. Медведєв зазначив, що «не знає», чому Київ підписує договір про асоційоване членство з ЄС. «Вигод я тут ніяких особливих не бачу. Мабуть, нашим українським партнерам видніше, подивимося», – сказав він.
Медведєв попередив, що, підписавши договір з ЄС, Україна відріже собі шлях до Митного союзу Росії, Білорусії і Казахстану. «Після підписання відповідної угоди про асоційоване членство – це наша відкрита позиція, гранично проста, наша щира позиція – Україні буде дуже важко вступити до Митного союзу. Якщо вона цього захоче, я думаю, що шанси, якщо говорити про повноцінне членство, практично будуть нульовими», – заявив Медведєв.
Зараз Україна має статус спостерігача при Митному союзі.
Азаров за підсумками переговорів визнав, що проходили вони напружено. І пояснив, чому Україна готова зробити вибір на користь ЄС, а не Митного союзу. Він розповів, що відвідав автомобільний завод у Калузі. Там французький інженер на питання про постачальників деталей і устаткування відповів, що всі вони європейського виробництва.
«Тому ми робимо кроки, щоб відкрити доступ до високотехнологічного ринку ЄС і отримати там режим максимального сприяння», – сказав Азаров. Він визнав, то для України виконання умов угоди з ЄС буде витратним: тільки на впровадження технологічних стандартів Євросоюзу Київ повинен буде витратити від 100 млрд до 160 млрд євро протягом 10 років. Але Україна готова на це.
«Азаров згущує фарби, коли говорить про те, що російсько- українські переговори виявилися одними з найважчих», – пояснив «Газеті.Ru» один з членів російської делегації. «Переговори пройшли в діловому ключі, їх не можна назвати напруженими. Росія вже виходить з того, що Україна зробила свій вибір на користь Європи. Але при цьому має намір підтримувати і відносини з Росією, оскільки в такому випадку українські власті зможуть заручитися підтримкою на майбутніх виборах президента на Україні в 2015 році», – сказав представник російської делегації.
«Східне партнерство» проти Митного союзу
Зустріч в Калузі проходить напередодні саміту «Східне партнерство» у Вільнюсі (намічений на 28-29 листопада). Як передбачається, за підсумками саміту Україна підпише угоду про асоційоване членство з ЄС. «Східне партнерство» – програма співробітництва Європейського союзу з Азербайджаном, Вірменією, Білоруссю, Грузією, Молдовою і Україною. Вона заснована з метою зближення і поглиблення відносин держав Східної Європи і Південного Кавказу з ЄС.
«Росія не збирається відмовляти Україні від укладення угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з ЄС, це її суверенне право», – пояснював напередодні зустрічі прем’єрів у Калузі представник апарату російського уряду. Тим більше що український уряд раніше вже схвалив проект вступу в ЗВТ. Євросоюз також не тиснув на Київ у виборі між зоною вільної торгівлі та Митним союзом, заявляв раніше глава Євроради Херман Ван Ромпей. За його словами, входження України в ЗВТ не може розглядатися «як перешкода хорошим відносинам з Росією». Проте європейські чиновники і євродепутати не раз заявляли, що безпосередньо пов’язують звільнення Юлії Тимошенко з входженням України в зону вільної торгівлі.
Росія тим не менш не виключає зміни настроїв у Києві. Прецедент є: у вересні Єреван несподівано для ЄС заявив про бажання брати участь у Митному союзі, а не в ЗВТ. Російська сторона демонструє готовність і фінансово стимулювати вибір українських партнерів. Так, нещодавно Київ отримав від російських банків кредит у розмірі $ 750 млн на збалансування платіжного балансу, дефіцит якого становить $ 10 млрд.
Кредит надали ВТБ і Сбербанк. Він виданий на два роки, до кінця поточного року його планується сек’юритизувати, повідомив «Газеті.Ru» глава ВТБ Андрій Костін.
Яна Мілюкова, Олексій Топалов, Рустем Фаляхов
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
