Ну що тут підробиш

20.10.2013, 11:00 — Світ

2470

На початку жовтня Федеральна резервна система США випустила в обіг нову 100-доларову банкноту. Сполучені Штати сподіваються, що поліпшені ступені захисту зроблять завдання фальшивомонетників настільки складним, що вигода від протизаконних дій виявиться невідповідною ризику. «Лента.ру» вирішила дізнатися, як останнім часом новітні технології знизили прибутковість виготовлення підроблених грошей і які зміни відбудуться з самою «професією» фальшивомонетника.

Підробка паперових грошей почалася відразу ж після їх появи. Одним з найвідоміших фальшивомонетників вважається Вільям Чалонер (William Chaloner), який у середині 1690-х років налагодив підробку банкнот Банку Англії. Перші офіційні банкноти з’явилися в червні 1695-го, а вироби Чалонера – вже в серпні того ж року. Не допомогло навіть те, що справжні банкноти друкувалися на дорогому і важкодоступному тоді мармуровому папері (marble paper). Винахідливий злочинець просто придбав аналогічну сировину. Його найбільш непримиренним ворогом, природно, був глава Монетного двору – тоді цю посаду обіймав сер Ісаак Ньютон. Фінал історії виявився для Чалонера сумним – в 1699 році його повісили.

Через кілька десятиліть у Новому Світі з фальшивомонетниками активно боровся Бенджамін Франклін. Наприкінці 1730-х він придумав металевий прес для друку банкнот, що дозволяв зберігати текстуру дерев’яного відбитка, характерні розводи якого важко було підробити. Це значно ускладнило завдання, що стояло перед зловмисниками, але не змогло повністю відвадити злочинців від спроб незаконного збагачення.

У міру того як у XVIII – першій половині XIX століття світ звикав до використання паперових банкнот, асигнацій і боргових зобов’язань, фальшивомонетники звертали на них все більш пильну увагу. Однією з найбільш «зручних» для злочинців держав на початку XIX століття залишалися США, де до 1850-х років ходили близько 10 тисяч різних видів банкнот – випускати їх міг майже кожен банк. Ситуація ще більше ускладнилася з початком Громадянської війни: про друк фальшивих грошей противника задумалися і на Півночі, і на Півдні, розраховуючи підірвати економіку ворожого регіону. Самюель Кертіс Апхем (Samuel C. Upham) – фальшивомонетник, що брав активну участь у виготовленні підроблених банкнот Конфедерації, став на Півночі знаменитістю. Масштаби фальшивомонетництва в США в результаті призвели до того, що після війни, в 1865 році, була створена Секретна служба, яка в подальшому займалася боротьбою з шахраями.

Одним з найвідоміших фальшивомонетників XX століття вважається португалець Алвеш душ Рейш (Alves dos Reis). У 1920-х роках він організував масштабну аферу з банкнотами банку Португалії. Надруковані за його участі купюри до 1925 року мали номінальну вартість у 0,88 відсотка ВВП країни. Сам Рейш підробкою банкнот не займався – за нього це робила англійська друкарня, яка думала, що виконує легітимне замовлення банку Португалії. Розкриття афери Рейша викликало в країні політичну кризу.

Сукупні зусилля правоохоронних органів і друкарень призвели до того, що протягом більшої частини XX століття вартість якісної підробки банкнот залишалася досить високою, і це відлякувало зловмисників. Складність процесу і суворість покарання заважали фальшивомонетництву стати по-справжньому популярною індустрією злочинного світу – обсяг виробництва фальшивих грошей ніколи більше не досягав рівнів XVIII-XIX століть.

Проте наприкінці XX століття знову був зафіксований сплеск інтересу злочинців до цього виду збагачення – поширення доступної офісної техніки спростило друк «неправильних» грошей. Відповідно, зросла і кількість фальшивомонетників: до кінця першого десятиліття XXI століття в США щорічно затримували по три тисячі шахраїв. При цьому якість підробок знижується: якщо в 1995 році фальшивих доларів, надрукованих на струменевому принтері, було менше одного відсотка від загальної маси підробок, то в 2007-2008 роках подібні банкноти зустрічалися вже з частотою в 60 відсотків.

Масштаби лиха

У 2010 році Федеральний резервний банк Чикаго представив дослідження про ходіння в США і світі фальшивих доларів. За основу фінансисти взяли дані ФРС і Секретної служби. Виявилося, що в середньому на 10 тисяч істинних банкнот припадає одна підроблена. Співвідношення вартості реальних і фальшивих грошей виявилося таким самим. За інформацією авторів доповіді, в 2005 році в світі загальний обсяг підроблених банкнот становив 61 мільйон доларів, з яких у самих США знаходилися 56,2 мільйона. Таким чином, кожному громадянину Сполучених Штатів було завдано збитків в 0,2 долара.

Автор чиказького дослідження порівняв втрати від фальшивих доларів зі збитком банків США від підробки чеків, який у 2005 році досяг мільярда доларів. За оцінкою IronFX, в 2011 році втрати від шахрайства з кредитними картами досягали 8,6 мільярда доларів. Всього у світі, за даними ФРС, обертається готівкових доларів на 1,2 трильйона. Дві третини від цієї кількості – за межами країни – емітента. У 2005 році Федеральний резервний банк Чикаго оцінював обсяг готівки в 759 млрд дол.

Ця оцінка банку, однак, дуже консервативна. За даними приватної консалтингової компанії IronFX, в 2011 році з обігу було вилучено 261 мільйон доларів на фальшивих банкнотах, тобто кожному американцеві було завдано шкоди вже в 0,84 долара. Але навіть ця сума не настільки серйозна, щоб підірвати економіку США.

Обсяг підробок банкнот в інших розвинених державах ще менший, ніж у самих Сполучених Штатах. У Канаді в 2007 році в грошовій системі фальшивих доларів було більш ніж на три мільйони, а в Об’єднаному Королівстві в 2010 році було вилучено підроблених фунтів на 5,6 мільйона. У Європейському центральному банку повідомили, що в першій половині 2013 року з обігу влада вилучила 317 тисяч купюр євро. Це більш ніж на 25 відсотків перевищує показники 2012 року. Незважаючи на зростання кількості перехоплених владою підроблених банкнот, вони займають незначне місце в загальній грошовій масі. За даними ЄЦБ, у світі в першій половині 2013 року оберталося 15,1 мільярда євробанкнот.

За оцінкою фахівців, створення і подальше поширення якісної підробки стодоларової купюри обійдеться не менш ніж у п’ятдесят справжніх доларів. В американських ЗМІ регулярно наводять докази невигідності фальшивомонетництва. Наприклад, на сайті журналу Slate наведено декілька причин, чому підробка доларів США – це «дурний» злочин. Для створення достовірної копії у зловмисників має бути дороге обладнання, спеціальний папір, який надзвичайно складно придбати (влада США купує папір для банкнот у компанії Crane) та інші важкодоступні ресурси та технології. Автор дослідження Джастін Пітерс (Justin Peters) наполягає, що навіть у разі створення прийнятної за якістю копії банкноти, підробку швидко виявлять в банках. Таким чином, виходить, що друк фальшивих грошей (або, як пожартував один із блогерів, натякаючи на надм’яку політику ФРС, «кількісне пом’якшення» в домашніх умовах) економічно неефективний.

Захист статусу

Постійна загроза з боку фальшивомонетників стала головною, але не єдиною причиною, чому державам доводиться постійно думати про підвищення ступеня захисту банкнот. На кону стоїть репутація провідних світових держав і блоків. Наприклад, долар і євро ведуть боротьбу не тільки за статус основної світової резервної валюти, а й за звання найнадійніших у всіх сенсах грошей. Фінансова потужність США після Другої світової війни майже ніким не оскаржувалася, проте ФРС не приділяла достатньої уваги захисту готівкових доларів. Лише в 1990 році – вперше за шістдесят років – Вашингтон зважився на часткову зміну дизайну та підвищення захисту банкнот.

Фальшиві банкноти становлять цілком реальну загрозу. У достатній кількості вони можуть підірвати економіку держави через високу інфляцію – неконтрольоване збільшення грошової маси і, відповідно, зниження вартості валюти. Подібний прийом з успіхом використовувала Великобританія проти повсталих колоній у Північній Америці, а в XX столітті з аналогічними цілями в гітлерівській Німеччині хотіли налагодити масовий випуск британських фунтів і американських доларів. Незаконний друк банкнот іноземних держав може вважатися ворожим актом. На початку XXI століття фахівці звинувачують КНДР у друку високоякісних підробок доларів США – так званих «супердоларів».

У купюри номіналом від п’яти доларів додали мікротекст навколо портрета та смужку з поліестеру, яку можна було побачити тільки на світлі. У 1996 році була представлена нова стодоларова банкнота. Вона містила зображення Франкліна на водяному знаку в правій частині купюри, чорнило, яке міняло колір із зеленого на чорний при різних кутах зору, а також спеціальну печатку навколо портрета державного діяча. При цьому купюра зберегла традиційні ступені захисту у вигляді тонкого паперу, зробленого з бавовни та льону, а також смуги волокон шовку, які були вплетені в папір і відчувалися при торканні. Увага ФРС саме до стодоларової банкноти цілком зрозуміла – на неї припадає до половини номіналу фальшивих доларів.

У Європейському союзі, немов перебуваючи під враженням від удаваної простоти виготовлення фальшивих доларів США, серйозно перестрахувалися. Введення в обіг готівкового євро в 2002 році було суперпроектом ЄС, і Брюсселю дуже хотілося, щоб нова європейська валюта була найзахищенішою в світі. У результаті євро друкуються на папері, зробленому з бавовни, що ускладнює їх підробку і дозволяє продовжити термін служби. Банкноти містять кілька водяних знаків, голограму, рельєфний друк, захисні нитки і смуги, інфрачервоні мітки.

На якийсь час євро дійсно встановив стандарт захисту, а долар в порівнянні з ним став виглядати занадто легкою здобиччю для фальшивомонетників. Тому починаючи з 2003-2004 років в долари додали додаткові заходи безпеки. Серед них – захисна смуга, що світиться під ультрафіолетовим випромінюванням. Для п’ятидоларової банкноти світіння повинно бути блакитним, для десятидоларових – помаранчевим, для банкноти в 20 доларів – зеленим, а для номіналу в 50 і 100 доларів – жовтим і червоним відповідно. Крім того, для 50-доларової купюри захисна смужка збільшилася наполовину в порівнянні з іншими банкнотами.

Збиток економіки Євросоюзу від фальшивих євробанкнот з 2002 року, за даними Єврокомісії, склав щонайменше 500 мільйонів євро.
ФРС вирішила також дещо відійти від традиційної зеленої гами – банкноти різних номіналів отримали власні характерні колірні відтінки. Рожевий – для купюри в 50 доларів, червоний, помаранчевий і жовтий відтінки – для банкноти в 10 доларів, блакитний – для банкноти в 20 доларів; купюра в п’ять доларів отримала світло-фіолетовий відтінок. Індивідуальні кольори, використані для оформлення банкнот, не дають фальшивомонетникам використовувати папір купюри меншого номіналу для друку купюр більшого номіналу, що було поширеною практикою в 1990-і роки.

Запущена в обіг 8 жовтня нова купюра в 100 доларів містить захисну тривимірну синю стрічку, на якій в залежності від кута зору можна розглянути дзвони або цифру «100». Стрічка вплетена в папір, а не надрукована на ньому. Голографічне зображення дзвоника у районі портрета Франкліна на банкноті також може змінювати свій колір – від зеленого до золотистого і навпаки. Плече знаменитого американця при цьому виділено рельєфом, який відчувається при дотику. Поліпшені заходи захисту обійдуться американцям в 12,7 цента – саме стільки коштує друк кожної нової банкноти в 100 доларів. Виробництво попередньої купюри оцінювалося в 7,8 цента. Всього в світі налічується близько 8,6 мільярда купюр номіналом 100 доларів, а середня тривалість «життя» банкноти – близько 15 років.

Навіть на цьому тлі захист банкноти в 1000 російських рублів виглядає цілком достойно. Купюра містить металеву захисну смугу, вплетену в папір, волокна чотирьох кольорів, а також люмінесцентні знаки, які світяться в інфрачервоному спектрі. Як і в інших державах, в РФ для друку грошей використовують особливий за складом папір і водяні знаки.

Сбербанк 9 жовтня тимчасово заборонив своїм банкоматам приймати п’ятитисячні купюри через зростання кількості підробок. Слідом за ним відмовилися брати купюри і кілька інших російських банків з числа найбільших. У ЦБ пояснили, що фальшивомонетники придумали спеціальні банкноти, в яких підробку легко може розрізнити людина, але не банкомати, чиї системи розпізнавання підробок виявилися дурнішими, ніж злочинці.

Незважаючи на підвищений захист, фальшивомонетники в Росії, як і в решті світу, воліють підробляти купюри з великим номіналом. За даними ЦБ, у другому кварталі 2013 року російські банки виявили 17445 підроблених банкнот. На тисячні купюри припадає трохи більше 8000 випадків, а на банкноти в 5000 рублів – 7553 фальшиві екземпляри. Підробки сторублевих банкнот були відзначені в 97 випадках. Інтерес зловмисників до підробки валюти може служити непрямою ознакою її популярності у населення – друкувати рідкісні валюти або банкноти економічно нерозвинених держав не має сенсу через відсутність на них попиту.

У битві за звання найбільш захищеної купюри беруть участь не тільки найбільші світові економіки. Найчастіше найнадійнішими банкнотами визнаються гроші не найрозвиненіших держав. У 2010 році американський телеканал CNBC представив свій рейтинг банкнот, найбільш складних для копіювання. У цей список увійшли 10 непальських рупій, 50 мексиканських песо, 10000 казахських тенге. З розвинених держав в списку виявилася лише Великобританія з купюрою в 20 фунтів і Швеція з банкнотою в 1000 крон. Російський рубль в рейтингу не фігурував, але у вітчизняному ЦБ в тому ж 2010 році названо нову 1000-рубльовку найнадійнішою в світі.

Австрало-канадська альтернатива

Незважаючи на істотні відмінності, у доларів США, євро і рублів є одна принципова схожість – вони друкуються на папері. Наприкінці XX – початку XXI століття декілька держав вирішили провести експеримент з впровадження пластикових (вони також називаються полімерними) готівкових коштів. Далі всіх серед великих країн у цьому напрямку просунулися Австралія та Канада. В Австралії банкноти з полімерів діють з 1996 року. Вже в грудні 1997 року представник Королівського банку Австралії повідомив, що за 1996 рік вони зафіксували понад 7 тисяч випадків підробки паперових купюр. З впровадженням пластикових банкнот кількість підробок паперових купюр скоротилася в сім разів. Як зазначили в організації, на виготовлення першої підробленої пластикової банкноти номіналом 100 доларів зловмисникам знадобилося близько півроку, а новий екземпляр був дуже низької якості. Крім кращого захисту від фальшивомонетників пластикові банкноти мають і інші переваги – термін їх служби більш ніж у два рази перевищує «життя» паперових грошей. Вони стійкіші до механічних пошкоджень – пластикові купюри складно порвати або зіпсувати при випадковому пранні.

У Канаді пластикові гроші з’явилися в 2011 році. Першопрохідцем стала банкнота в 100 доларів, слідом за якою з’явилися менші за номіналом купюри в 50, 20, 10 і 5 доларів. Останні з них були запущені в серію в 2013 році. За даними канадської Служби протидії фальшивомонетникам (RCMP), за весь 2012 рік у країні було виявлено 44 975 підроблених банкнот – це на 92 відсотки менше, ніж було в 2004 році. Що ж стосується полімерних банкнот, то, за даними поліції, їм попалося лише шість штук, і якість виготовлення їх була надзвичайно низькою.

Пластикові банкноти мають свої недоліки. Насамперед, до них відносять високу вартість виготовлення. Друк канадських банкнот обходиться в 19 центів – це майже в два рази дорожче, ніж виробництво паперового аналога. Критики нововведень звертають увагу на те, що нові купюри «злипаються» в портмоне і гаманцях. Крім того, в Канаді ходять чутки, що полімерні банкноти можуть «плавитися». Подібні чутки палко спростовує емітент.

У тому випадку якщо нові канадські долари надовго знизять інтерес фальшивомонетників, у пластикових грошей будуть всі шанси перетворитися з новомодного захоплення розвинених держав на стандартний інструмент. Банк Англії у вересні 2013 року вже повідомив, що розглядає появу пластикових купюр в 2016 році. Тим часом на нову технологію вже перейшли в Брунеї, Новій Зеландії та В’єтнамі.

Основна небезпека, що загрожує банкнотам майбутнього (як пластиковим, так і «надзахищеним» паперовим купюрам), буде виходити не від злочинців, а від технічних змін. Фальшивомонетництво в його традиційному розумінні на початку XXI століття явно перебуває в занепаді, перетворившись скоріше в спорт чи розвагу для талановитих одинаків, ніж на величезну галузь тіньового бізнесу. У минулому паперові гроші почали активно підробляти тоді, коли вони замінювали металеві. Зараз паперові гроші поступово виходять з обігу, поступаючись безготівковим платежам, а значить, шукати новий тип фальшивомонетників варто насамперед серед хакерів та інших кіберзлочинців.

Олександр Ратніков

За матеріалами:

Лента.РУ

Місце для вашої реклами

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Також за темою

Нові ключові аеропорти, які змінять спосіб польотів протягом 10 років

26.01 18:00

439

Найбільше скорочення в історії Amazon за 30 років: під загрозою 30 тис. робочих місць

26.01 01:15