2803
Армія стане дорогим антикваріатом
— Казна та Політика
У перший день жовтня в Україні стартував останній призов на строкову військову службу. Він проходитиме із зменшенням кількості призовників порівняно з попереднім на 2,5 тис. осіб, що пов’язано з реформуванням Збройних Сил України і переходом їх до комплектування виключно військовослужбовцями за контрактом.
На початку вересня Віктор Янукович затвердив Державну комплексну програму реформування і розвитку Збройних Сил на період до 2017 року. Документ, якого дуже довго чекали і який повинен був чітко позначити, яку армію і як будує Україна, виявився закритим. Громадськість сповістили лише про деякі його положення. Головний і цілком однозначний посил – невідворотність переходу на контрактну армію. Вже у кінці наступного року з армійських лав буде звільнений останній солдат строкової служби. Це, звичайно, добре. Проте у зв’язку з цим виникне безліч інших проблем, розв’язання яких зажадає значного фінансового ресурсу. І ці проблеми легко можуть перетворити «рожеві перспективи» на «сіру реальність».
Державна програма до 2017 року, окрім напрямків розвитку армії, її перспективних кількісних і якісних показників, окреслює розмір фінансового забезпечення. У документі на весь процес реформування передбачено 131,7 млрд грн. На бойову підготовку буде виділено близько 12 млрд грн. (збільшення з 6% до 11%), на переозброєння – 24,7 млрд грн. (збільшення з 10% до 21%) і на утримання військ (грошове постачання й інші виплати) – 90 млрд грн. (зменшення витрат з 83% до 68%).
Крім того, до кінця реформи чисельність ЗС України складе близько 122 тис. осіб, з яких близько 70 тис. становитимуть бойові частини і підрозділи, а 50 тис. – частини забезпечення. Для порівняння: сьогодні з 180 тисяч військовослужбовців української армії близько 80 тис. – бойовий склад, а 100 тис. – частини забезпечення. Безумовно, це хороший показник, який свідчить, що МО прагне до рівня сучасних європейських армій. Надію на успішну реалізацію цих планів підкріплює інтерес до армії як працедавця. Сьогодні не доводиться говорити про те, що Збройні Сили зазнають кадрового голоду. Так, кількість громадян, що уклали контракт з МО України, зросла з 1411 в 2012-му до 6789 в 2013 році. За словами міністра, укомплектованість армії контрактниками в цілому по всіх ЗСУ вже досягає 58% (до кінця минулого року цей показник становив близько 50%).
Ще один ключовий момент – значне збільшення зарплат військовослужбовців: упродовж 2014 року вони повинні вирости удвічі. Рішення правильне: очевидно, що без відповідної мотивації захисник Вітчизни може засумніватися в самому сенсі своєї роботи.
Ніхто не ставить під сумнів благі наміри керівництва оборонного відомства. Щоправда, дещо насторожує той факт, що збільшення постачання збігається за часом із стартом президентських перегонів – тут можна запідозрити і спробу підкупу виборців у погонах за вже неодноразово обкатаною схемою. Тим більше що фінансування Збройних Сил традиційно не входить до числа пріоритетних статей держбюджету. Наприклад, у поточному році замість запитаних Міноборони 20 млрд грн. Закон про держбюджет передбачає всього 15,6 млрд грн. Скільки насправді МО отримає – покаже Біла книга-2013. Але зазвичай ця цифра дещо нижча за передбачену бюджетом. Аналогічна ситуація була і в минулому році, коли оборонне відомство також запрошувало близько 20 млрд грн., у держбюджеті фігурували 16,3 млрд грн., а на практиці було виділено 14,7 млрд грн. І така ситуація складається систематично впродовж багатьох років. Тому не факт, що 24,5 млрд грн., які запрошує МО України на 2014 рік, дійсно знайдуть своє віддзеркалення на сторінках держбюджету. Отже, зовсім не факт, що «Державна комплексна програма реформування і розвитку ЗС України на період до 2017 року» буде профінансована в повному обсязі. Швидше за все, ціна її реалізації буде такою, як свого часу вирішив Мінфін – 97 млрд грн. Тобто приблизно 19,4 млрд грн. на рік без врахування інфляції, загального зростання витрат і т.д. Це означає, що МО доведеться задовольнятися тим ресурсом, який виділявся для підтримання дешевої армії строковиків чисельністю в 180 тис. осіб.
Наступний момент, який напевно вказаний у Державній програмі –оснащення ЗС сучасними зразками озброєнь і військової техніки (ОВТ). Розв’язання цього гострого питання також упирається у фінансування. Як воно відбуватиметься, залишається загадкою. Але історія знову-таки дає цілком чітку відповідь. Білі книги минулих років ясно показують: війська отримують мізерну кількість техніки. Проводиться переважно модернізація і оновлення радянських зразків. І в нинішній економічній ситуації на стрімке оновлення ОВТ можна хіба що сподіватися. Тому може скластися парадоксальна ситуація, коли молоді хлопці від солдатів до офіцерів включно, які чудово справляються з сучасними гаджетами, прийшовши у війська на пристойне грошове постачання, матимуть справу з музейними експонатами. І замість того щоб, наприклад, за GPS рухатися по заданому маршруту і відзначати контрольні точки на електронній карті шляхом банального натиснення пальцем на екрані портативного планшета, орієнтуватимуться на місцевості за сонцем, зірками і росту моху.
Цікава вийде армія. Ця системна проблема в нинішніх умовах свідчить про неможливість модернізації ЗСУ без кардинальної зміни ставлення до НАТО: принципову позаблоковість можуть дозволити собі тільки дуже багаті держави. Для України ж можливість безвідплатної передачі і лізингу ОВТ, а також відповідних кредитних програм може виявитися вельми до речі.
Наступний момент, який актуальний на тлі скорочення армії, – це адаптація звільнених військовослужбовців. Адже згідно з прогнозним показником у період 2013- 2017 років зі ЗС буде звільнено близько 42 тис. осіб, 21 тис. з яких матимуть право звернутися за послугами з адаптації (з вислугою 10 і більше років). При цьому на все це необхідно витратити 101,262 млн грн.
По-перше, цю суму ніхто не виділить з бюджету за нинішньої економічної ситуації в країні. Наприклад, на 2013 р. в рамках бюджетної програми на соціальний захист та адаптацію військовослужбовців, звільнених у запас або у від ставку передбачені всього 50 тис. гривень. По-друге, сьогодні всіма колишніми військовослужбовцями України займається лише один відділ з шести чоловік у складі Департаменту соціального захисту постраждалих від Чорнобильської катастрофи та інших категорій в Мінсоцполітики. В результаті виникає питання: А чи впорається держава належним чином і чи зможе приділити необхідну увагу всім військовим, які опиняться на вулиці в перебігу наступних п’яти років?
Дуже хочеться вірити, що відмовою від призову знакові зміни на краще в армії не обмежаться. Але чомусь у пам’яті спливають слова героя з фільму «Іван Васильович змінює професію»: «Мене терзають невиразні сумніви…»
Довідка:
Згідно з планами, платня стрільця-контрактника збільшиться з 1502,5 до 3005 грн., старшого водія – з 1651,25 до 3302,5 грн., командира відділення – з 1820,5 до 3641,5 грн., командира танка – з 2170,25 до 4340,5 грн. Виростуть і зарплати офіцерів. Так, командир взводу (зазвичай лейтенант) отримуватиме до 5243,75 грн. ($655), командир роти до 7622 грн. ($952), а командир бригади сухопутних військ – до 9752 грн. ($1219). Втім, на тлі стандартів НАТО і РФ ці цифри вражають не особливо. Так, згідно із законом, що набрав чинності в грудні 2012 року, російський лейтенант зароблятиме, як мінімум, 50 тис. рублів (приблизно $1600), а максимум – 80 тис. рублів ($2600). Французькі лейтенанти отримують від $2300 і вище, американські – від $2800, німецькі – від $3000, а британські – взагалі від $3500. Верхня планка лейтенантських доходів у натовців може доходити до $4000. Втім, зараз ганятися за цими показниками неможливо, достатньо хоч би виконати намічене. А з цим можуть виникнути проблеми.
Антон Міхненко
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
