1148
Митний збір прем'єрів
— Світ
В Астані пройшло засідання Вищої євразійської економічної ради на рівні глав урядів. За підсумками зустрічей білоруські представники заявили, що не бачать загрози для економіки від створення зони вільної торгівлі України та ЄС. Позиція Росії залишилася незмінною: Україна може зберегти статус спостерігача, але про повноцінне членство в Митному союзі мови не йде. Прем’єр Росії Дмитро Медведєв заявив, що Росія може застосувати економічні захисні заходи щодо товарів з України, і не виключив, що обсяг економічного співробітництва буде звужуватися. Відносно Вірменії Росія займе таку ж позицію.
В Астані пройшло засідання Вищої євразійської ради на рівні глав урядів. У ньому взяли участь делегації Росії, Білорусії і Казахстану – членів Митного союзу. У зустрічах брали участь делегації України і Киргизії.
Киргизія, яка претендує на вступ до Митного союзу, запропонувала країнам Митного союзу створити спеціальний інститут розвитку або фонд допомоги країнам, які мають намір вступити в союз і чия економіка менше економіки країн МС.
Пропозицію озвучив прем’єр Киргизії Жанторо Сатибалдієв.
«Не секрет, що рівень ВВП на душу населення в Киргизстані в рази менше, ніж у країнах Митного союзу. Тому таким механізмом могло б стати створення спеціального фонду або інституту розвитку. Такі механізми існують практично у всіх інтеграційних об’єднаннях світу», – сказав Сатибалдієв на засіданні.
Про намір Киргизії приєднатися до Митного союзу було оголошено в жовтні 2011 року на засіданні Міждержавної ради ЄврАзЕС у Санкт-Петербурзі.
У травні 2013 року глава Євразійської економічної комісії (ЄЕК) Віктор Христенко заявив журналістам, що до кінця року має бути готова «дорожня карта» з приєднання Киргизії до МС. У травні в Мінську ЄЕК і Киргизія підписали меморандум про поглиблення взаємодії. Христенко пояснював, що Киргизія отримала можливість отримувати інформацію про всі події в рамках діяльності Митного союзу.
«Найскладніше при підключенні Киргизії до формату Митного союзу – домовитися про ті вилучення з єдиного митного тарифу, які б задовольняли всі сторони. Ця робота проводиться», – сказав перший віце-прем’єр Ігор Шувалов на нараді прем’єра Дмитра Медведєва з віце-прем’єрами 9 вересня.
Представники України в якості країни-спостерігача також брали участь у засіданні Євразійської економічної комісії. Прем’єр України Микола Азаров в Астані провів зустрічі з прем’єром Росії Дмитром Медведєвим і прем’єром Білорусії Михайлом Мясниковичем.
Україна в листопаді цього року має намір підписати угоду про асоціацію з ЄС і створити зону вільної торгівлі з Європою. Російська влада раніше неодноразово висловлювала побоювання, що після створення зони вільної торгівлі (вона передбачає обнулення мит на 99,1% товарів з ЄС і на 98,1% – українських товарів до ЄС) на територію Митного союзу з боку України почнуть «безконтрольно» надходити товари. Помічник президента Сергій Глазьєв не виключав, що для Росії виникне загроза реімпорту товарів з Європи, Туреччини та інших країн.
Білорусія – ще один член Митного союзу – на відміну від Росії не бачить загроз для своєї економіки від вступу України в ЄС.
«Треба прагматично оцінювати зону вільної торгівлі з ЄС», – сказав Мясникович і запропонував шукати компроміс у питаннях торговельно-економічного співробітництва.
Микола Азаров після зустрічі з прем’єром Білорусії заявив, що Україна може приєднатися до 70 угод, які діють в Митному союзі.
Також Азаров повідомив, що діючі правила СОТ дозволять Росії і Україні вирішити проблеми в торгових відносинах і після того, як Україна підпише угоду про асоційоване членство в ЄС.
Проте Дмитро Медведєв вважає малоймовірним підписання Україною такого числа угод в рамках роботи з МС.
«Якщо вони приєднаються до 70 угод, а їх всього під 80, то це означатиме повноцінне членство. Ми будемо тільки раді цьому. Тільки я боюся, що в умовах, коли буде діяти договір про асоційоване членство, всі такі угоди повинні будуть узгоджуватися з Брюсселем. Я не думаю, що наші колеги з Європейського союзу до цього поставляться так легко. Саме в силу нестиковки багатьох правил, які є», – сказав Медведєв журналістам.
Позиція Росії щодо асоційованого членства України в ЄС і одночасного членства в МС залишилася незмінною, підтвердив Медведєв.
«Як тільки Україна підпише договір про асоційоване членство з ЄС, вона закриє можливості повноцінної участі у Митному союзі. У статусі спостерігачів, звичайно, можна залишатися», – сказав Медведєв журналістам за підсумками засідання Вищої євразійської економічної ради на рівні глав урядів.
Він не виключив, що після підписання угоди між Україною та ЄС обсяг економічного співробітництва Росії та України буде звужуватися.
У рамках договору про зону вільної торгівлі СНД Росія (у нього входять і Росія, і Україна) може застосувати відносно України додаток № 6 про захисні заходи у разі загроз економічного характеру, «якщо такі будуть», сказав Медведєв. Про це ж він заявив Азарову.
Раніше, 23 вересня, Медведєв заявляв, що після того, як Україна стане асоційованим членом в ЄС, «партнерський режим» з Росією закінчиться. Партнерський режим означає, що зараз для всіх товарів з території України (крім білого цукру) застосовується нульова ставка мита, а також спрощене оформлення товарів.
Раніше Сергій Глазьєв попереджав, що Росії доведеться посилити митну перевірку вантажів з території України, а перший віце-прем’єр РФ Ігор Шувалов за підсумками серпневих переговорів Медведєва і Азарова заявив, що Росія може ввести єдиний митний тариф по відношенню до товарів, що надходять до МС з України.
Зараз країни Митного союзу розглядають заявку Вірменії на вступ до МС. Про намір вступити до Митного союзу президент Вірменії Серж Саргсян заявив на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним у заміській резиденції «Ново-Огарьово» 3 вересня.
Вірменія раніше також заявляла про наміри парафувати угоду про асоційоване членство з ЄС і створення зони вільної торгівлі в листопаді на саміті у Вільнюсі.
13 вересня комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле заявив, що ніяких документів з Вірменією у Вільнюсі підписано не буде.
При цьому він заявив, що тиск Росії на Вірменію в питанні підписання угоди з ЄС неприйнятний і що ЄС підтримуватиме Вірменію, щоб від цього тиску захистити.
Високопоставлений чиновник з російської делегації заявив «Газеті.Ru», що стосовно Вірменії Росія має намір застосувати ту ж політику, що і відносно України: створення зони вільної торгівлі з ЄС зробить для Вірменії неможливим вступ до Митного союзу.
«Всі ці рішення відносяться до компетенції органів управління Митним союзом, включаючи глав держав, з економічних питань – глав урядів, і будуть прийматися в рамках існуючих процедур – відкрито, з урахуванням існуючих реалій і можливостей. Ніяких інших угод бути не може», – заявив Дмитро Медведєв.
Також на Раді було прийнято рішення скасувати спеціальні захисні мита на ввезення комбайнів на територію МС, вони замінені на імпортні квоти. Квота становить 774 комбайна на рік, уточнив Віктор Христенко.
Крім того, для Білорусії і Казахстану продовжено термін пільгового безмитного ввезення середньомагістральних цивільних літаків – до 1 липня 2019 року.
Також в рамках засідання Медведєв провів зустріч з Мясниковичем. Перед зустріччю він заявив про намір обговорити з білоруським колегою тему «Уралкалія» і затримання гендиректора цієї компанії Владислава Баумгертнера. Раніше цю тему на полях саміту ОДКБ в Сочі коротко обговорили президенти Росії і Білорусії. У четвер вранці стало відомо, що Баумгертнер переведений із СІЗО під домашній арешт.
Яна Мілюкова
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
