2014
Міндоходів хоче контролювати операції українського бізнесу з 92 країнами
— Казна та Політика
З 1 вересня в Україні ступив в силу закон про трансфертне ціноутворення (ТЦО). Одне з основних питань цього документа – які операції бізнесу контрагентами підпадуть під контроль Міністерства доходів і зборів.
Частина критеріїв добре відома – компаніям потрібно буде обгрунтовувати ціноутворення у всіх операціях з пов’язаними особами, сумарний обсяг яких за рік перевищить 50 млн гривень. Але ще частина – тільки опрацьовується. Кабмін повинен скласти список країн, операції з якими будуть перевірятися в будь-якому випадку – чи є формальний зв’язок між їх контрагентом і українською компанією чи ні.
У списку – більше 90 держав і територій, повідомив вчора на засіданні Громадської ради Міндоходів начальник управління методології податку на прибуток підприємств МДС Олексій Задорожний. Це юрисдикції, в яких ставка податку на прибуток на 5% менше, ніж в Україні. Зараз проект постанови уряду, що містить список, знаходиться на узгодженні в секретаріаті Кабміну.
Список (є у розпорядженні Forbes) міг бути коротшим. У першій версії проекту закону про ТЦО контролювати пропонувалося лише ті країни і території, де податок на прибуток менше на 5 процентних пунктів (п.п.), а не на 5%. Податок на прибуток в Україні сьогодні – 19%, тобто під контроль потрапляли б операції з державами, де податок на прибуток нижче 14%. Але у фінальній версії документа замість «п.п.» поставили знак «». І тепер під контролем – країни, в яких ставка податку на прибуток нижче 18,05.
«Це – виключно фіскальне трактування закону», – говорить топ-менеджер великої телекомунікаційної компанії, що попросив на нього не посилатися через політичну чутливість питання. У підсумку перелік країн, що підпадають під контроль, розширився десь на 20 позицій – з близько 70 до 92.
Хто у списку? По-перше, всі юрисдикції, офіційно визнані Україною офшорами. По-друге, більшість країн і територій, що мають славу низькоподаткових юрисдикцій – від Кіпру до Люксембургу та Ліхтенштейну.
Крім того, в ньому – більшість сусідів України: від Молдови та Білорусі до Угорщини, Грузії та Румунії. Привід підозрювати деякі з них у тому, що український бізнес використовує їх компанії для ухилення від податків, дійсно, є. Згідно з довідником 2013 Worldwide Corporate Tax Guide, який готує аудиторська компанія EY, ставка податку на прибуток у Болгарії – 10%, у Молдові – 12%, Латвії та Литві – 15%.
Український бізнес не сперечається з тим, що контроль над ТЦО потрібен, сказав вчора на засіданні громадської ради голова Ради підприємців при Кабміні Леонід Козаченко. Але появу окремих держав співрозмовники Forbes сприйняли з подивом. «Це смішно, вважати, що хтось буде виводити кошти через Білорусь. Так, ставка податку там трохи нижче (18%), але ніхто не стане інвестувати в країну, де висока загроза націоналізації», – підкреслює топ-менеджер великої металургійної компанії. З тієї ж причини викликає нерозуміння присутність у списку майже всіх середньоазійських країн (крім Казахстану) і Катару. «Одна з ключових умов створення компанії в Катарі – щоб контрольний пакет належав його громадянам. На таких умовах «прокладки» для відходу від податків ніхто не створює», – пояснює співрозмовник.
Деякі країни були включені до переліку, навіть незважаючи на більш високу ставку податку на прибуток, ніж 18,05%. Хороший приклад – Мальта, що фігурує в списку. За законодавством, податок на прибуток у ній – 30%, констатує радник МЮФ Integrites Ярослав Абрамов. Але з урахуванням усіх винятків і пільг ефективна ставка податку – 5%, що робить Мальту дуже цікавою для структурування угод, додає він.
З іншого боку, в списку можна знайти Німеччину. І це також викликає запитання. Згідно Worldwide Corporate Tax Guide, податок на прибуток у ній – 15%, але ще 5,5% – солідарний збір. «У цій країні – самий жорсткий контроль за податковою та фінансовою звітністю бізнесу. З точки зору податкового регулювання на неї рівняються всі країни ЄС, – розповідає Абрамов. – Більше того, Німеччина дуже дорожить своєю репутацією, і включати її, особливо напередодні саміту Україна-ЄС у Вільнюсі, просто некоректно».
Ще один спірний з точки зору бізнесу фігурант – Швейцарія. «Податок на прибуток у Женеві – 33%, але в кантоні Цуг ефективна ставка податку – лише 7%», – відзначає Абрамов. Підготовлений Міндоходів перелік країн передбачає, що під контроль підпадуть не окремі кантони, а вся Швейцарія.
Нижче порогу в 18,05% і ряд регіонів Росії. Але в документі, поданому на узгодження до Секретаріату Кабінету міністрів, РФ в списку країн не була присутня.
Наприкінці серпня на одному із засідань у Міндоходів бізнес звернувся до чиновників з проханням змінити закон так, щоб мова йшла все ж про процентні пункти, а не відсотки – і під контроль потрапляла менша кількість юрисдикцій, говорить Абрамов. Зробити це можна лише шляхом зміни законодавства, пояснив вчора Задорожний той факт, що до бізнесу не прислухалися.
В результаті тут же, на засіданні, Український союз промисловців і підприємців звернувся до Ради підприємців при Кабміні з проханням розробити законопроект, який внесе необхідні зміни в правила трансфертного ціноутворення.
Ще один шанс на скорочення списку країн з’явиться з січня 2014 року, коли ставка податку на прибуток в Україні, відповідно до Податкового кодексу, повинна знизитися до 16%. Тобто тоді з «чорного» списку повинні випасти юрисдикції, в яких ставка податку вище 15,2%.
Але в проекті бюджету України на 2014 рік, який Кабміну 16 вересня передав до парламенту, Мінфін запропонував відкласти зниження ставки податку на прибуток.
Дар’я Марчак
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
