Яким повинен стати Київ згідно з новим Генпланом? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Яким повинен стати Київ згідно з новим Генпланом?

Казна та Політика
1366
У Києва з’явився новий Генплан, який через 15-20 років перетворить столицю з міста борців за виживання в місце, де радіють життю. Якщо план буде реалізований, з мегаполісу зникнуть пробки, він істотно озелениться, обзаведеться власним сіті і навіть Кремнієвою долиною.
Столичний район Троєщина поблискує скляними фасадами офісних хмарочосів, а правобережна околиця Києва радує око високотехнологічним комплексом Bionic Hill – аналогом каліфорнійської Кремнієвої долини. Завдяки появі містких багаторівневих підземних і надземних стоянок автомобілі більше не паркують уздовж трас чи на тротуарах, і вони не заважають ні тим, хто їде, ні городянам, які прогулюються. А прибережні київські пагорби від музею Великої Вітчизняної війни до Подолу перетворені на суцільну пішохідну зону.
Таким Київ має стати вже в 2025 році, обіцяють експерти комунальної корпорації Інститут Генерального плану Києва (ІГП), які розробили стратегію розвитку столиці на найближчі 15-20 років.
“Зараз у Києві зручніше жити, ніж у Москві, – упевнений Сергій Целовальник, головний архітектор Києва, – але хочеться, щоб столиця України стала такою ж зручною, як Мюнхен”.
Новий проект забудови прийде на зміну нині діючому Генплану, який не врахував зростання населення міста, числа автомобілів та ділової активності. Розробка нового документа зайняла чотири роки, і найближчим часом концепція буде затверджена Київрадою та Кабміном. Кошторис перетворень становить 500 млрд грн., і це навіть для багатої столиці дуже великі гроші. Для порівняння: річний бюджет міста – 18 млрд грн.
Згідно зі свіжим Генпланом, у Києві з’являться безліч транспортних розв’язок, нова лінія метро, два підземні автомобільних тунелі, три мости через Дніпро і з десяток ділових центрів. Крім того, майже вдвічі повинні збільшитися площі житла і зелених насаджень.
“Новий Генплан дозволить зменшити пробки на дорогах, поліпшить екологію і задасть напрям в економічному розвитку столиці”, – малює майбутнє Києва Сергій Броневицький, начальник ІГП.
Перебудова з прискоренням
Рівно через рік поблизу спального району Осокорки, на березі дніпровської затоки Берковщина, заревуть бульдозери і трактори, сподіваються чиновники Київської міської державної адміністрації (КМДА), – почнеться підготовка грандіозного будівництва.
Офісні висотки, десятки кафе і ресторанів – таке коротке резюме нового бізнесцентру Kyiv City на 30 тис. робочих місць. Для реалізації цього проекту міськадміністрація планує залучити майже 10 млрд грн. іноземних і вітчизняних інвестицій.
Kyiv City стане першим каменем, закладеним у здійснення головної ідеї Генплану – перенесення ділової активності з центру на околиці. Сьогодні на лівому березі Дніпра проживають 36,2% населення столиці, хоча робочих місць тут лише 19,7%.
Результат дисбалансу – перевантажені мости і пробки на дорогах.
Розосередити ділову активність просто, вважають містобудівники які пропонують створити робочі місця поруч з житловими масивами, побудувавши десять бізнес-центрів у різних районах.
“На роботу можна буде ходити в домашніх тапочках”, посміхається Броневицький.
Яким повинен стати Київ згідно з новим Генпланом?
Однак забудовники ставляться до таких планів влади і архітекторів більш ніж стримано. На думку Олександра Говоруна, заступника директора будівельної компанії ТММ, щоб змусити потенційного роботодавця перенести офіс, наприклад, на Троєщину, необхідні вагомі аргументи – скажімо, дуже низька орендна плата і розвинена транспортна інфраструктура – хороші розв’язки і вже побудована лінія метро.
Цим умовам в найближчому майбутньому зможуть відповідати лише окремі проекти, такі як Kyiv City або бізнес-центр в районі Одеської площі, вважає Говорун.
Тим часом столичним чиновникам бачаться набагато більш великі перспективи: не обмежуючись центрами ділової активності, вони пропонують звести в передмісті Києва аналог підмосковного Сколково, а точніше – каліфорнійської Кремнієвої долини.
Технопарк Bionic Hill – центр інновацій, зона високотехнологічних виробництв і житлові комплекси для їх співробітників – виросте біля селища Коцюбинське. Ціна питання – понад $ 1 млрд. У проекту вже є перший інвестор – Київська інвестиційна група. За словами її власника Василя Хмельницького, будівництво почнеться в поточному році.
Архітектори сподіваються: створення Кремнієвої долини по-київськи збільшить кількість робочих місць (крім IT-сфери, тут розквартируються творці фармацевтичних та енергоефективних технологій та біотехнологій), а також знизить транспортне навантаження на центр міста.
Транспортний колапс, який насувається з кожною новою купленою в столиці машиною, КМДА збирається уникнути і шляхом спорудження багаторівневих паркінгів, трьох транспортних переходів через Дніпро і двох автодорожніх тунелів.
Тим часом в наборі рецептів покращення життя передбачена і гірка пігулка, яку, на думку авторів Генплану, столиці рано чи пізно доведеться проковтнути, – аеропорт Київ, розташований у Жулянах, в цілях безпеки польотів має бути винесений за межі міста.
Правда, фахівці вважають це перспективою, яка далеко виходить за часові рамки даного Генплану. Зовсім недавно аеропорт був модернізований, і вкладені в нього інвестиції окупляться нескоро.
Проте авіаційне сполучення столиці отримає новий виток розвитку: Генплан передбачає резервування території під будівництво в передмісті Києва третього аеропорту – між селами Велика Бугаївка і Рославичі.
На Берлін
Нині діюча концепція забудови Києва розроблялася в 1997 році і вже морально застаріла, вважають архітектори. Наприклад, старий Генплан був розрахований на 700 тис. автомобілів, зареєстрованих в мегаполісі, в той час як зараз їх 1,1 млн, не враховуючи ще кількох сотень тисяч, які приїжджають з передмістя.
Зодчі, які працювали над новим проектом, підійшли до завдання грунтовно, розповідає Сергій Петрик, начальник відділу по роботі з громадськістю ІГП, – за досвідом неодноразово їздили до Західної Європи, зокрема в Берлін, що став прикладом для прийдешніх перетворень у Києві.
У столиці Німеччини давно реалізована ідея компактності в плануванні: історичний центр використовується в основному як туристична Мекка, а ділові центри розкидані по місту і знаходяться поблизу житлових районів.
Також сучасний Берлін випереджає Київ за площею різного роду насаджень, хоча і українська столиця завжди вважалася зеленим містом. На кожного берлінця припадає 30 кв. м, зайнятих клумбами, чагарниками і деревами, тоді як киянину дістається лише 18 кв. м.
Яким повинен стати Київ згідно з новим Генпланом?
Справа в тому, що за останні десять років Київ втратив майже половину своєї рослинності: дерева безжально вирубувалися під різне будівництво, констатує Броневицький.
Тепер головний розробник Генплану має намір запустити зворотний механізм – для цього міська влада повинна скасувати рішення щодо землевідведень на загальній площі 2 тис. га і за рахунок цього розширити зелену зону з 5,1 тис. до 7,4 тис. га. Тетяна Меліхова, депутат Київради від фракції БЮТ, дивиться на подібні пропозиції скептично.
“Рішення щодо землевідведення брало більшість на чолі з фракцією Леоніда Черновецького і Партії регіонів, – міркує вона. – Немає жодних причин, щоб змусити їх передумати”.
Сумнівний пункт в концепції модернізації столиці знайшов Георгій Духовичний, віце-президент Національної спілки архітекторів. Пункт цей стосується створення автономного округу, що об’єднує 37 дніпровських островів. З плану не ясно, що там буде будуватися – ресторани, вертолітні майданчики або житлові будівлі, зазначає архітектор.
Духовичний наполягає на тому, щоб наміри властей відносно островів були оприлюднені.
Ще одним слизьким місцем у київському майбутньому експерти називають поміщення всіх без винятку автомобілів в підземні та надземні паркінги. Цю ідею складно втілити в життя, вважає Говорун, з причини високих тарифів на паркування та лояльності влади до порушників ПДР.
“Наприклад, в центрі місячна підземна парковка коштує 2-3 тис. грн., – Зазначає забудовник. – Зрозуміло, що поки автомобілям дозволено паркуватися на тротуарах, в підземні паркінги їх мітлою не заженеш”.
І, нарешті, найслабша ланка Генплану криється в тому, що проект робить ставку на зростання економіки країни, збільшення інвестиційної привабливості Києва і широке використання іпотеки. Це поки здається фантастикою.
Без дотримання ключових умов велика частина заходів залишиться на папері, впевнений Говорун. Проте його скепсис не бентежить оптимістично налаштованого Броневицького, за розрахунками якого, 70% фінансування реалізації Генплану ляже на плечі приватних інвесторів. Для них відкривається хороша можливість у найближчі п’ять-десять років побудувати бізнес на перспективних земельних ділянках, запевняє чиновник.
“Відповідаючи на запитання, чи реальний Генплан, скажу так, – резюмує Броневицький. – Може бути, через два роки сьогоднішні темпи наповнення бюджету здадуться сміхотворними і криза закінчиться”.
Яким повинен стати Київ згідно з новим Генпланом?
За матеріалами:
Корреспондент.net
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас