6923
Чому українські патріоти купують імпортні товари
— Особисті фінанси
“Всі товари, які продаються в торговельній мережі, повинні бути тільки вітчизняного виробництва” – це безглуздя. Історія знає спроби, коли окремі країни намагалися продавати тільки вітчизняні товари в країні і не допускати імпорту. Самий безглуздий приклад такої політики – Албанія часів Едвіна Ходжі, а зараз Північна Корея, що намагається жити цими методами. Але практика показує, що це глухий кут. Кожна розвинена країна світу завжди має і вітчизняні, і імпортні товари. А в умовах світової глобалізації тільки гримуча суміш великої кількості імпортних і вітчизняних товарів має право на існування. Україна не виняток. Українські магазини завалені імпортними та вітчизняними товарами, на відміну від магазинів Української радянської соціалістичної республіки.
Коли заходиш у продовольчий магазин
За підсумками першого півріччя 2013 85,5% всього продовольства, яке купують українці, вітчизняного виробництва. Що-що, а продукти харчування українська промисловість навчилася робити і багато, і якісно. Тому вистачає і собі, і на експорт. Близько 96% всього м’яса, яке купують українці – вітчизняного виробництва. Тому різного роду заяви, що Україну завалили бразильським чи польським м’ясом – це вигадки. Насправді в Україні м’ясо птиці і свинини виробляється в надлишку, і тільки яловичини не вистачає, тому дійсно яловичину імпортують в невеликих кількостях, але тільки для виробництва ковбасних виробів, а не для продажу. Ще Україна імпортує баранину. Своєї не вистачає.
Що стосується молока і молочних продуктів, то частка української продукції в магазинах більше 90%. Така ж картина спостерігається і з продажу соняшникової олії, цукру, кондитерських виробів, хлібобулочних і макаронних видань. Дійсно, в українських магазинах можна зустріти і імпортні кондитерські вироби, і справжні італійські спагеті. Але це і є ринок, коли покупцеві надається вибір що купувати: дорожчі італійські макарони або дешевші вітчизняні. Кожен вибирає сам.
Близько 88% всього пива, яке купують українці – це наше пиво. Те ж саме і з коньяком, горілкою, а от вино тільки на 70% вітчизняне. Частка імпортного вина в українських магазинах помітна. А чому б ні? Молдавські і грузинські вина користуються попитом в Україні. А запити покупців варто задовольняти.
Близько 77% овочів, які продають в українських магазинах, вітчизняного виробництва, але тільки 49% фруктів є українськими. На даний момент дійсно частка імпортних фруктів велика і це не тільки цитрусові, які можуть бути тільки імпортними. Досить-таки велика частка імпортних яблук і винограду. Ось де є реальне місце для битв і завоювання українського ринку. А для цього потрібні хороші сорти фруктів, хороші умови для зберігання. Українці будуть завжди патріотами, якщо їм пропонують якісний товар.
Пройшовшись магазином промтоварів
Частка українських товарів у загальній структурі продажу промтоварів для населення складає всього 40,1%. У секторі торгівлі українські виробники поки що програють і програють істотно.
Та обставина, що частка продажу українських комп’ютерів і різних ІТ іграшок складає всього 1%, логічна. Безглуздо конкурувати зі смартфонами. Це якраз і є частина глобалізації, коли українські споживачі мають можливість купувати найкрутіші новинки в світі електронних іграшок. Теж можна зрозуміти, що тільки 5% побутової техніки, яка продається в Україні, – це техніка українських виробників. Хоча останнім часом ряд західноєвропейських компаній почали збирати свою техніку вже в Україні. Побутова техніка Зануссі вже збирається в Івано-Франківській області, але при цьому вважається імпортом. Хто власник, той і продає. Передбачається, що договір про асоціацію з ЄС має збільшити кількість такого роду міжнародної кооперації, коли українська промисловість буде виробляти продукцію спільно з європейськими компаніями. Їх технології – наше вміння.
Та обставина, що частка продажу українських комп’ютерів і різних ІТ іграшок складає всього 1%, логічна. Безглуздо конкурувати зі смартфонами. Це якраз і є частина глобалізації, коли українські споживачі мають можливість купувати найкрутіші новинки в світі електронних іграшок. Теж можна зрозуміти, що тільки 5% побутової техніки, яка продається в Україні, – це техніка українських виробників. Хоча останнім часом ряд західноєвропейських компаній почали збирати свою техніку вже в Україні. Побутова техніка Зануссі вже збирається в Івано-Франківській області, але при цьому вважається імпортом. Хто власник, той і продає. Передбачається, що договір про асоціацію з ЄС має збільшити кількість такого роду міжнародної кооперації, коли українська промисловість буде виробляти продукцію спільно з європейськими компаніями. Їх технології – наше вміння.
Про це вже говорили і писали не один раз. Частка українських автомобілів складає всього 10% у загальних обсягах продажу автомобілів. Рік тому цей показник був 13%. У 2008 році цей показник був майже 25%. Час покаже, наскільки спецмито і податок на утилізацію змінить цю тенденцію і збільшить частку продажів вітчизняних автомобілів в Україні.
Продукція легкої промисловості в Україні – це в основному імпорт. Тільки 9,4% продаваного одягу – українського виробництва, і 2% взуття. Хоча і тут, є невелика хитрість. Дійсно, українські магазини дуже багато продають китайського, в’єтнамського та турецького одягу. Ефект ціни. Робоча сила в Китаї була і буде дешевою, і тому одяг китайського виробництва завжди буде дешевше українського. Можна сперечатися про якість, але коли стоїть завдання купити дешево, українські виробники не можуть конкурувати з китайськими насамперед через вартість української робочої сили, яка за один долар у день працювати не буде, на відміну від китайських швачок. При цьому українські швейні компанії завантажені замовленнями від західноєвропейських компаній з дуже відомими брендами. В результаті, дуже часто продукція легкої промисловості, яка дуже дорого продається в українських бутиках, тільки за дизайном є імпортною, але була виготовлена в Україні. Їх бренд – наша робота. Так працюють багато відомих брендів одягу і взуття. Згідно всіх правил, головним у цьому бізнесу є бренд і ім’я дизайнера, а от виробництво – це вже технологічний процес. І ця тенденція буде тривати й далі, поки українські швейні компанії не розкрутять свої бренди і тоді буде вважатися, що це українська продукція. Такі у них правила. Хоча, знову ж таки, що стосується дешевого одягу та взуття, конкурувати з Китаєм безглуздо. Нехай він і далі забезпечує весь світ дешевим ширвжитком.
У нас багато зарубіжних промтоварів, але й вітчизняних теж вистачає. Близько 60% будівельних матеріалів вітчизняного виробництва. У 2008 році частка була тільки 30%. Як кажуть, криза змусила замислитися. Близько 50% всіх лікарських препаратів, що купуються в Україні, вітчизняного виробництва. Аналогічний показник і щодо вітчизняних меблів. Частка українських ювелірних виробів в українських магазинах становить 81%. І близько 90% всієї друкованої продукції – українського виробництва.
Час від часу структура споживання змінюється і змінюються захоплення покупців. Були часи, коли вітчизняних продуктів харчування було менше 50% у загальній структурі споживання. Але пройшов час і картина змінилася. Що стосується ринку промтоварів для населення, з часом тут теж можуть бути часткові зміни, але не варто фантазувати, що українці купуватимуть українські смартфони. Краще нехай українці купують українське сало.
Олександр Охріменко, к.е.н.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
