8409
Власник «Фуршету»: Сума претензій АМКУ еквівалентна прибутку всіх обвинувачених років за десять
— Казна та Політика
Антимонопольний комітет України підвів проміжні підсумки розслідування картельної змови 18 торговельних мереж. На думку фахівців відомства, узгоджені дії рітейлерів, наприклад, в частині встановлення вартості додаткових послуг і бонусів постачальникам, призвели до зростання цін на продукти харчування в 2010-2011 роках.
Сума штрафів, яка може бути накладена на фігурантів – рекордні для української практики 20 млрд гривень. Forbes запитав у Ігоря Баленка, власника однієї з найбільших торгових мереж в країні – «Фуршет», яка також фігурує в розслідуванні АМКУ, в чому полягають претензії до рітейлерів і чи правда, що підгрунтя справи – гостра необхідність наповнення бюджету.
– У 2010-2011 роках спостерігалося істотне зростання цін на більшу частину основних продовольчих товарів. Це визнають усі, в тому числі рітейлери. Яка роль мереж в цьому подорожчанні?
- Рітейл просто продавав. Цей період вже неодноразово і дуже детально аналізувався, в тому числі інспекцією за цінами і Мінекономіки. Давно доведено, що першопричина – зростання відпускних цін виробників.
Вартість продовольчих товарів схильна до коливань. Ось цибуля, наприклад, минулого року була по 90 копійок [за кг], а в цьому році – 4 гривні. Був неврожай, є дефіцит, ціни зросли. І що далі? Рітейл винен?
– Яким чином у переліку компаній, щодо яких проводилося розслідування, виявилася дослідницька компанія AC Nielsen?
- Була озвучена претензія, що АС Nielsen – комунікатор нашої змови. Нормально взагалі?
Претензії щодо компаній – це теж щось позамежне. Як можна називати бонуси або якісь маркетингові платежі «схожими діями»? Ну так, ми продаємо на однакових касах і з однакових полиць. Якщо підходити так, то так, це схожі дії. Але ж при цьому розмір самих бонусів у нас не однаковий, та й сама маркетингова система – річ не уніфікована. Як можна говорити про змову? Я не знаю, що за цим стоїть, але в даний момент це дуже дивна ситуація, яка не підлягає логічному поясненню.
– Представник однієї з мереж, також фігуранта розслідування, розповів Forbes, що в АМКУ дали зрозуміти: підгрунтя справи – гостра необхідність наповнити бюджет, і тому штраф має бути сплачений. Ви підтримуєте таку версію?
- Я можу тільки сказати, що ніякої іншої хоч мінімально логічної причини я не бачу. Це ж все одно, що прямо сказати: «Спасибі, ви попрацювали, а тепер закрийтеся».
– Ви вважаєте, що сплата штрафу порівнянна із закриттям бізнесу? Сума в перерахунку на кожну компанію настільки непідйомна?
- Однозначно. Ніхто не може стільки заплатити. А якщо не зможе – стане банкрутом. Хто тоді постраждає? Адже ми працюємо з сотнями постачальників, слідом за нами збанкрутує і ряд виробників.
Для АМКУ базою для розрахунку штрафу (до 10% від річної виручки. – Forbes) є оборот, а не прибуток. А сума, яку називають – $ 2,5 млрд, – це прибуток всіх компаній, які там беруть участь, напевно, років за десять.
Претензій до роздробу дві (нав’язування необов’язкових послуг і картельна змова з AC Nielsen. – Forbes), і по кожній з них передбачається штраф в 10% від виручки. Виходить 20% на кожну компанію. Але навіть якщо це буде 2-3% від обороту – це дуже великі суми.
– Ви апелювали до когось з чиновників, членів уряду, можливо, в Мінекономіки зверталися?
- Чесно кажучи, я думаю, це марно. Але припускаю, що представники міжнародних мереж, таких як «Ашан», «Метро», звертатимуться на міжнародному рівні. Думаю, вони в шоці від українських реалій. Штраф ще чи не накладений, це проміжні підсумки розслідування. Можливо, хтось оцінить всі можливі наслідки для ринку і споживачів, і схаменеться. Якщо ні – будуть судові розгляди.
Анна Ковальчук
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Лідери за прибутком серед держпідприємств (інфографіка)
МВФ оцінив прогрес України у реформуванні митної системи
В Україні готуються оновлення у врегулюванні колективних трудових спорів — деталі законопроєкту
До кінця 2025 року запрацює «е-ТЦК» — програма дій уряду
НБУ додав нові бенчмарк-ОВДП для покриття резервів банків
В Україні є 800 оборонних підприємств, які можуть щороку виготовляти продукцію до $40 млрд
