9899
Роботодавці беруть самоучок на престижні посади і дають хорошу зарплату
— Особисті фінанси
Багато українців зараз працюють не за основним фахом. Хтось отримує другу вищу освіту в університеті, а хтось вчиться вдома, обклавшись ноутбуками і планшетами. Поговоримо про других – про тих, хто освоїв нові професії за допомогою вебінарів, онлайн курсів, віртуальних майстер-класів та інших інтернетівських джерел інформації. Та так освоїли, що тепер працюють на престижних роботах і отримують дуже навіть непогані гроші.
«Сьогодні» знайшла хлопців, які завдяки своїй цікавості і вмінню не відриватися від комп’ютера до тих пір, поки все не з’ясують, влаштувалися на нову роботу і домоглися в ній великого успіху. А ще ми розповімо, чому багато роботодавців не бояться брати в штат людей без профільної освіти, скільки вони готові їх вчити і яку зарплату їм давати.
Тестувальник різних програм
Стати тестувальником програмного забезпечення (ПЗ) можна двома способами. Перший – вивчити основи тестування програм в інтернеті.
«Майбутні фахівці з тестування ПЗ повинні мати загальне уявлення про процес тестування, а також знати різні моделі циклу розробки ПЗ. Крім того, необхідно мати досвід роботи в операційній системі Windows (або Linux) і дуже бажано знати, як працювати з системами управління проектами і завданнями, такими як Jira або Bugzilla», – пояснив Дмитро Рябоконь, керівник програми підготовки молодих фахівців в компанії, яка займається розробкою ПЗ – Luxoft.
«Вивчивши основи тестування, шукайте в інтернеті сайти, де розробники викладають пілотні версії програм, які можна завантажити і оцінити. Ви можете перевірити, чи є в них якісь помилки, а якщо є, то відіслати докладний звіт розробникам або ж висловити свої зауваження та пропозиції щодо покращення. Це робота бета-тестувальника, і вона, як правило, не оплачується. У середньому треба відпрацювати так два-три місяці, щоб отримати невеликий практичний досвід роботи, зрозуміти тонкощі тестування ПЗ, додатків, ігор або сайтів. Коли відчуєте себе впевнено, можна шукати роботу молодшого тестувальника на сайтах з пошуку роботи», – радить Юлія Павличенко, керівник Департаменту тестування якості компанії Pocket Book. За словами Юлії, їх компанія може прийняти на роботу і тестувальників-самоучок. Головне для працівника – увага до деталей і вміння чітко і логічно донести до розробника проблему. Плюс – знання англійської на розмовному рівні (обов’язково), а також такі якості в роботі, як посидючість, наполегливість і допитливість.
Безкоштовне стажування.
Другий спосіб стати «тестером» – відвідати один з головних сайтів айті-спільноти: dou.ua. Там можна знайти пропозиції не тільки по роботі, а й по стажуванню та курсам для отримання знань і досвіду від різних компаній, що розробляють ПЗ.
«У нашу компанію може прийти будь-хто, охочий отримати знання, необхідні тестувальнику. А от щоб працювати у нас, потрібно пройти конкурс і вступити до інтернатури (навчання триває три місяці). За цей час здобувач освоює теорію, яку викладають на курсах, і бере участь у виробничих проектах компанії. Стажери не платять за освітні курси і отримують невелику зарплату. Кращих ми беремо на роботу молодшими тестувальниками, після тримісячного випробувального терміну ми оформляємо їх у штат», – пояснив Дмитро Рябоконь.
Платні освітні курси для тестерів можуть коштувати 2000-3000 грн .. Роботодавці, яким ми дзвонили під виглядом шукачів, готові платити молодшому тестеру 4000-5500 грн на місяць, а міддл (середньому) тестувальнику – 8000-9000 грн.
Особистий досвід
Ольга Мялківська (28 років),
Тестувальник з Києва:
Тестувальник з Києва:
«За освітою я – інженер телекомунікацій. Після закінчення вузу кілька років працювала за фахом, але потім потрапила під скорочення. Почала працювати фрілансером, виконувала приватні замовлення.
Якось знайомі з компанії з розробки програмного забезпечення запропонували спробувати попрацювати тестувальником. Коли я прийшла, то нічого не знала: перші пару тижнів всьому вчилася, вивчала документацію, дізнавалася, як користуватися тими чи іншими програмами, спілкувалася з програмістами, дізнавалася, що і як треба перевіряти. Я всьому вчилася поступово; завдання мені спочатку давали попростіші, а вже через місяць я втягнулася в робочий процес, і мене взяли у штат компанії. Основним моїм завданням було знаходити помилки в програмах, імітуючи дії, які може зробити звичайний користувач. Якщо при цьому з’являлися якісь збої в роботі ПЗ, я докладно і поетапно описувала в звіті, що я робила до того, як вони виникли, яка за планом розробників повинна була бути реакція програми на них, і яка в підсумку вийшла проблема. Потім цей звіт я віддавала програмістам, вони виправляли збої, я знову перевіряла ПЗ… І так до тих пір, поки програма не починала працювати без помилок.
Спочатку я працювала як джуніор-тестер (тобто молодший), а через два роки мене підвищили до мідл-рівня (тобто середнього). Ще існує сеніор-тестувальник (старший). Вище цієї посади в нашій професії вже не буває».
Що потрібно вивчити:
- Bugzilla
- Jira
- Jira
Дизайнер: плюс – віддалена робота
Щоб спробувати себе в якості дизайнера (веб – або графічного), для початку потрібно освоїти такі програми як CorelDRAW, Adobe Illustrator, Adobe InDesign і фотошоп.
«Далі все залежить від таланту і працьовитості. Новачкам я б порадив практикуватися, практикуватися і ще раз практикуватися у створенні різних макетів, логотипів або в оформленні сайтів. Коли наб’єте руку, пробуйте брати різні завдання для дизайнерів – фрілансерів в інтернеті, нехай і за невелику оплату. І лише після того, як напрацюєте портфоліо, починайте шукати постійну роботу», – радить Андрій Волхонський, керівник дизайн студії. За словами Андрія, багато дизайнерів у нього в студії самоучки, і, коли він їх брав на роботу, то дивилася не на дипломи, а на те саме портфоліо.
Далеко не всі роботодавці готові оформляти дизайнерів офіційно, але зате часто пропонують трудитися віддалено з дому і з’являтися в офісі раз-два на тиждень. Тим більше що зарплати «офісних» і «домашніх» дизайнерів не відрізняються. Українські роботодавці готові платити дизайнеру від 3500 до 10 000 грн. – все залежить від рівня компанії, обсягу роботи і професіоналізму здобувача.
Особистий досвід
Володимир Бувайло (39 років),
Дизайнер з Києва:
Дизайнер з Києва:
«Я, як і багато моїх колег, графічних дизайнерів, самоучка (за освітою я – інженер-гідравлік). Кар’єру починав близько 18 років тому. Коли був на 4-му курсі інституту, друг запропонував працювати в редакції його батька складачем текстів. Так я пропрацював два роки: вдень – інститут, ввечері – редакція. У цей же час я став серйозно придивлятися до дизайнерів-верстальщикам, які брали участь у випуску газет. Тоді практично не було спецлітератури, так що доводилося все осягати експериментальним шляхом. Якщо щось було зовсім незрозуміло – перепитував. Через кілька місяців я вже міг на пристойному рівні виконувати дизайн і верстку видавничих смуг.
Після армії я влаштувався в одну велику газету складачем і попутно знайшов другу роботу дизайнера-верстальника в невеликій газеті оголошень. Там я з’являвся кілька разів на тиждень. Пропрацював всього півроку (видання закрилося), але зате руку набив грунтовно і став набагато впевненіше у своїх силах. Після цього я звільнився з основної роботи і влаштувався працювати дизайнером-верстальником у велике бухгалтерське видавництво, де я пропрацював 6 років. Там мені доводилося часом робити на місяць по 150-200 смуг на двох мовах, а заодно створювати рекламні блоки, календарі, плакати та багато іншого. Але хотілося чогось більшого, тому я постійно самовдосконалювався, вивчаючи нові програми, відвідуючи рекламні виставки, переглядаючи зразки креативних рішень в інтернеті і всіляких тематичних журналах. Брався за будь-які роботи, які дозволяли підвищити свій професіоналізм.
Найцінніший досвід. Важливою сходинкою у моїй кар’єрі стала робота в чоловічому глянцевому автожурналі, куди я потрапив після бухгалтерського видавництва. Там я вже зміг розвернутися, створюючи свої найкреативніші роботи. За три роки, що я там пропрацював, отримав колосальний досвід. Зараз працюю графічним дизайнером в найбільшому виставковому центрі, де займаюся виготовленням рекламної друкованої продукції, пов’язаної з анонсами наших виставок. Графічному або веб-дизайнеру абсолютно реально навчитися всьому самому: зараз в інтернеті повно безкоштовних самовчителів і вебінарів. А далі треба якомога більше практикуватися і проявляти фантазію в роботі. Щоб стати хорошим дизайнером, важливо бути не тільки креативним, але і посидючим і обов’язковим. І, звичайно, мати «широкі горизонти», постійно прагнучи освоювати щось нове ».
Що потрібно вивчити:
- Adobe Photoshop
- Adobe Illustrator
- Adobe Indesign
- Adobe Illustrator
- Adobe Indesign
Режисер монтажу
Чудовим варіантом для творчих людей може стати заняття режисурою монтажу коротких відеороликів, передач, серіалів і навіть фільмів. Для цієї роботи потрібно оволодіти такими програмами, як Final Cut Pro, Avid і Adobe Premiere Pro.
«У нас у відділі працюють режисери монтажу без профільної освіти. Правда, коли ми їх приймали на роботу, у них вже було не менше двох-трьох років досвіду роботи за фахом. Взагалі великі телеканали не беруть людей без досвіду і з небажанням беруть практикантів. Тому початківцям режисерам монтажу я б порадила влаштуватися стажистами на дрібні телеканали і продакшн-студії (на них знімають передачі, серіали чи фільми). За час стажування (2-3 місяці) вони не тільки навчаться чомусь новому, але і зможуть себе добре зарекомендувати і в результаті отримати роботу. Початківцям режисерам монтажу, які хотіли б працювати з короткими відеороликами та анонсами, я б порадила самостійно зробити альтернативні версії трейлерів передач, серіалів або фільмів і включити їх у своє відео-портфоліо, яке можна розсилати разом з резюме на різні телеканали або продакшн-студії», – розповіла Світлана Бережна, керівник відділу анонсування телеканалу «Україна».
Заробляють такі фахівці багато – від 10 тис. грн. і до плюс нескінченності: все залежить від працездатності.
Особистий досвід
Михайло Возненко (28 років),
Режисер монтажу з Києва:
Режисер монтажу з Києва:
«Я в теле-і кінобізнес потрапив випадково: мій друг, який працював асистентом режисера монтажу на зйомках одного телесеріалу, змушений був терміново виїхати, попросив підмінити. На те, щоб освоїти всі програми, у мене було всього три дні! Після стажування керівництво проекту подивилося результат моєї роботи, і мене взяли в знімальну групу. Мені доводилося позмінно (одна зміна – 8-12 годин) працювати 9 місяців, поки тривали зйомки. Іноді зміни тривали по 16-17 годин поспіль з перервами на 4-5 годин. Я недосипав, було важко, але кінопроцес мене так затягнув, що я себе вже не бачив ні в чому іншому.
Якось екс-колега запросила мене на конкурс-співбесіду на один з українських телеканалів. Було відзнято кілька випусків передачі, до виходу в ефір залишалося три дні, і все це треба було змонтувати. З монтажної я практично не виходив 40 годин! Але у мене все вийшло, і мене взяли на проект. Оволодіти знаннями, необхідними для режисера монтажу, можуть багато хто. Але ось чи захопить їх це настільки, щоб можна було спокійно ставитися до недосипу і інших складнощів робочого графіка, – окреме питання. Щоб знайти роботу режисера монтажу, починаючим фахівцям потрібно дзвонити, проситися або навіть нав’язуватися на стажування в студії продакшнів або постпродакшна, нехай навіть за це і не заплатять».
Що потрібно вивчити:
- Adobe Premiere Pro
- Avid
- Final Cut Pro
- Avid
- Final Cut Pro
Євгенія Павлюкова
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
