Спортивні арени для Євробаскету-2015 обійдуться в $ 44-80 млн кожна — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Спортивні арени для Євробаскету-2015 обійдуться в $ 44-80 млн кожна

Казна та Політика
927
Після вдалого в плані організації Євро-2012, Україні випала можливість провести не менше масштабний спортивний захід – Чемпіонат Європи з баскетболу 2015 року. Причому цю першість приймуть відразу шість міст: Харків, Донецьк, Київ, Львів, Одеса і Дніпропетровськ.
На підготовку до Євробаскету з держбюджету буде витрачено близько 7,5 млрд грн. Вони підуть на підготовку інфраструктури приймаючих міст – будівництво злітно-посадкових смуг в аеропортах, тренувальних баз, доріг, готельної інфраструктури і т.д. Водночас приватні інвестори вкладуть у підготовку до Чемпіонату 4,5 млрд грн, з яких близько 2,5 млрд грн підуть на будівництво спортивних арен. У чотирьох з шести приймаючих Чемпіонат міст (Києві, Львові, Одесі та Дніпропетровську) будівництвом спортивних об’єктів займається компанія Ігоря Коломойського United Basketball Investments, яка інвестує в арени близько $ 200 млн. У Донецьку арену побудує Борис Колесніков, загальні інвестиції в неї складуть 60 млн євро (близько $ 80 млн), в Харкові за $ 44 млн арену побудує Сергій Курченко.
Механізм фінансування наступний: 25% – кошти приватних інвесторів, 75% – пільгові кредитні кошти, які видаватимуться інвесторам на 5 років. Відсотки за цими кредитами буде компенсувати держава.
Замість стадіонів тепер потрібні баскетбольні арени.
Основна вимога ФІБА Європи до спортивних арен для проведення Євробаскету-2015 стосуюється місткості стадіонів. Так, арена повинна бути місткістю не менше 6 тис. місць для проведення матчів першого етапу, 10 тис. місць для проведення матчів другого етапу і 15 тис. місць – для фінального етапу турніру.
“Крім цього, на арені повинні бути передбачені всі необхідні функціональні зони: місця для роботи журналістів та організації телетрансляції, зони гостинності, волонтерський центр та інші технічні зони. Також арена повинна бути легкодоступна для людей з обмеженими можливостями”, – розповідає директор турніру “Євробаскет -2015” Маркіян Лубківський.
Більш складним моментом є своєчасне відпрацювання операційної діяльності арен до самого чемпіонату. Так, на нових аренах необхідно провести достатню кількість тестових заходів, це підніме рівень підготовки операційної команди і усуне функціональні недоліки. “Це, у свою чергу, повертає нас до необхідності забезпечення своєчасного введення об’єктів в експлуатацію, без якої повноцінне функціонування технічно і формально неможливо”, – продовжує Лубківський.
Що потрібно для успіху мультифункціональних арен
Щоб не повторити помилок Євро-2012, коли після проведення Чемпіонату стадіони пустують, більшість об’єктів для Євробаскету планують будувати за принципом мультифункціональних арен. У підсумку, після проведення Чемпіонату Європи з баскетболу в 2015 році такі арени можуть використовуватися для проведення не тільки спортивних чемпіонатів в інших видах спорту, а й для фестивалів, виставок, конгресів, масштабних театральних шоу і т.д.
“Україна як ринок має значний потенціал для розвитку “індустрії живих розваг”. Так, багато наших співгромадян їздять на концерти і фестивалі в Європу. Іншими словами, у багатьох українців вже сформувався попит на якісний “лайфовий” вид дозвілля, який вони не можуть задовольнити в Україні тому що в країні немає відповідної інфраструктури”, – пояснює Delo.UA Олег Бичков, директор United Basketball Investments, яка займається будівництвом чотирьох з шести арен.
Мультифункціональні арени відрізняються від класичних стадіонів в першу чергу тим, що стадіони зазвичай дуже обмежені у заходах, які вони можуть приймати. Це або футбольні матчі чи дуже великі концерти на не менш 20 тис. відвідувачів. “У свою чергу, мультифункціональні арени можуть адаптуватися для проведення заходів від 800 чоловік до своєї максимальної місткості (у Києві – 15 тис., в Одесі, Дніпропетровську і Львові – 6,6 тис.). Арени – це повністю криті споруди на відміну від стадіонів, тому у них немає прив’язки до погодних умов і сезонності”, – продовжує Бичков.
Що потрібно для успіху мультифункціональних арен
У Європі мультифункціональні арени почали розвивати ще в 80-х і 90-х. роках. Так, тільки в Польщі зараз паралельно зводиться три нових мультифункціональних об’єкта. В Україні ж вони з’являться тільки в 2015 році і їм доведеться конкурувати з уже готовими і давно функціонуючими об’єктами.
“Щоб конкурувати з вже досить розвиненим західноєвропейським ринком, потрібно забезпечити рівень сервісу, з яким вже знайомий відвідувач, а краще перевершити ці очікування. Нашими “найближчими конкурентами” на рівні країни є Чехія, Словаччина, Литва, Румунія, Польща і навіть Росія”, – каже Бичков.
Для того, щоб мультифункціональні арени стали успішними і не простоювали без діла, як це відбувається зі стадіонами після Євро-2012, вони в першу чергу повинні мати зручне місце розташування і легкодоступність міським та власним авто. Також якість самого об’єкта має бути високою: він повинен легко трансформуватися під різні типи заходів, бути сучасно технічно оснащеним, з якісною F&D (foodandbeverages) зоною, зручними сидіннями.
Крім того, необхідний грамотний мікс спортивних та розважальних заходів, який, у свою чергу, залежатиме від популярності місцевих спортивних команд. За умови, що команди ігрових видів спорту (будь це баскетбол, гандбол, волейбол і т.д.) зможуть зацікавити глядача, створити сильну національну лігу і приймати міжнародні чемпіонати, кількість спортивних заходів на рік у загальному пулі може досягати і 50%.
“За оцінками, на наших аренах у найближчі п’ять років частка спортивних заходів із загального пулу івентів не перевищуватиме 30%”, – резюмує Бичков.
Ольга Сороколетова
За матеріалами:
Діло
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас