5908
Як в Україні працює "картопляна мафія"
— Аграрний ринок
Кінець літа-початок осені – час «битви за картоплю». Ми вирішили з’ясувати, якого врожаю чекати цього року, скільки коштуватиме «другий хліб» на ринках і хто на цьому заробить. Для чого вирушили до Чернігівської області, в один з найбільш «картопляних» регіонів України.
ПОДВІЙНА ЦІНА
«У наших місцях все залежить від погоди. Якщо літо вдалося, картопля здорова, гарна і чиста зростає. Але цього року тільки один дощ пройшов. Картоплі мало, і вона дрібна», – зітхає Володимир Ліщина, фермер з невеликого села Максимівка.
Він відвів під картоплю сім гектарів своїх полів, але коли ми приїхали до нього в гості, фермер з сином Сергієм тільки готував комбайн до роботи в полі. Поруч з технікою стояли порожні каністри, лежали старі фуфайки. Все зайве чоловіки прибирали в сторону. Несподівано Сергій взяв у руки картонну табличку, та так і завмер. «Дивіться!», – Звернувся він до нас. – На одній стороні картонки написано: «Бела роса (сорт картоплі. – Авт.), велика 4 грн», а з іншого боку: «Бела роса велика 3,70 грн. Ми торік самі їздили торгувати картоплею на ринок у Прилуках. Хотіли мерщій розпродатися, і ціну поставили нижче, ніж у інших. Але прийшли інші продавці, влаштували скандал. Довелося написати для них нову ціну. Так весь день картонку туди-сюди і перевертали. Йде покупець – у нас ціна 3,70. Підходить інший продавець – 4.00. З одного боку, торгувати начебто не важко. Якщо веселі сусіди-продавці – весь день «ги-ги, га-га». Тільки знай сітки з картоплею на ваги плюхаються. Але, з іншого боку, чотири тонни за день з машини перенести доводиться. Як думаєте, втомлюєшся від цього?».
ВАЖКА РОБОТА
Втім, небагато господарів самі торгують картоплею. Не у всіх є вантажівка, та й не залишиш без нагляду корову, свиней та іншу живність. Ось і колесять по селах вантажівки купців, скуповують картоплю у селян, а потім продають її оптом. «У них робота – обдурити селянина. Ніколи не дають хорошу ціну, намагаються побільше на нас заробити, – невдоволено каже Володимир Ілліч. – Для того, щоб виростити картоплю, треба витратити 10-15 тис. грн на гектар. А заробити на ньому можна 30 тис. з гектара. Звичайно, якщо самому продавати».
Про доходи Володимира красномовно говорять дві нові іномарки. Крім того, він затіяв ремонт у будинку: поставив склопакети, покрив дах металочерепицею.
«Сусіди у нас заздрісні. Як побачили нову машину, ахнули: «Що ж ви такими скромняга прикидалися?!» А ми даремно грошей не витрачаємо, – розповідає дружина фермера Людмила. – Якщо мої хлопці мене не слухають, можу їм грошей на витрати і не дати!».
«У тебе індичка помідори клює», – невимушено міняє тему глава сімейства. «Ох, сатанюка!», – Вигукує Людмила і біжить до птиці. За словами Володимира Ілліча, заздрісники навіть сарай йому підпалили. А в сусідньому районі фермера і зовсім вбили. Хтось дізнався, що він взяв кредит, і вирішили, що гроші у нього вдома. Втім, гублять підприємливих селян не тільки розбійники, а й безнадія. Володимир Ілліч розповідає, що в сусідньому селі 11 фермерів так втомилися вкладати гроші в бізнес і заробляти копійки, що розпродали техніку і запили гірку. «Робота у нас важка, – зітхає він. – Збираємо картоплю з раннього ранку до темна. Потім її сортувати треба – відкидати гнилу. Але зате я сам на себе працюю. Крім картоплі, у нас росте кукурудза, нещодавно корів завели, молоко здаємо. Їздимо на ринку торгувати своїм салом, м’ясом. На життя не скаржимося».
Бартер
Цікаво, що зараз в Україні процвітає «сільський бартер». Фермери з південних областей везуть на Чернігівщину свій товар (кавуни, соняшникова олія, помідори) і обмінюють на картоплю – кілограм на кілограм. Селяни охоче змінюються, хоч і бурчать при цьому, що обмін нерівноцінний, адже картопля дорожче кавунів.
Скільки посадили, стільки й зібрали
«Цього року посадили на дачі два відра картоплі і викопали… два відра. Але садили велику, а вродила дрібна!» – Розповідає житель Білої Церкви Сергій. – Бум дачного картоплярства припав на голодні 90-ті. Тоді виживали, як могли, в тому числі і саджаючи картоплю на своїх шести сотках. Але з кожним роком картоплі у дачників все менше і менше. Марудна це справа. Навіть на невелику ділянку картоплі, в пару соток, півдня треба витратити. То прополоти, то жука колорадського у відро зібрати. Ми «хімією» не користуємося, а органічного добрива в нашому селі навіть фермерам не вистачає. Корів стало менше, а, значить, і гною менше. І без хорошого добрива ось такий у нас урожай смішний і вийшов. У наступному році замість картоплі квіти посадимо».
Коли картопля буває з нітратами
«У нас картопля чиста! Ми її, вибачте, тільки г .. м удобрюємо, ніяких нітратів!», – Можна почути на будь-якому ринку. Дійсно, міндобрива селянам купувати не резон – дешевше використовувати гній або перегній. «Але органікою теж можна підвищити вміст нітратів, – розповідає кандидат сільгоспнаук Олександр Бовсуновський. – У великому господарстві є агроном, власник його контролює, стежить, щоб не витрачав зайве добриво, і економив. У приватників все інакше. Насипають із запасом, раптом краще рости буде. Така картопля може призвести до діареї, авітамінозу, зниженого тиску». Нітрати в основному містяться в шкірці, і при варінні картопля втрачає їх до 80%. Тому «брудну» воду треба зливати.
Тут з 100 продавців – тільки один селянин. Решта – такі ж, як я – закупівельники. Купили картоплю в селі і привезли на продаж до Києва», – розповідає дніпропетровець Федір. Ми познайомилися з ним на оптовому ринку сільгосппродукції «Столичний». На початку цього тижня тут за кіло картоплі просили 2,7-2,8 грн. Але у мого співрозмовника ціна нижча, він готовий поступитися за 2,5 гривень. Питаю, почому був куплений товар і який очікується «навар»? «Купив я в Чернігівській області чотири тонни по 1,95 грн, – каже він. – Перш ніж приїхати на ринок, відмотав 600 км, витратив 600 грн на пальне. Потім віддав 135 грн «місцевих» і 20 гривень за аналіз на нітрати. Додай до цього 80 гривень на чай-кава-поїсти. Виходить більше 800 гривень. Ділимо цю суму на 4000 (вага товару) і отримуємо 20 копійок. Значить, я витратив на кілограми не 1,95, а 2,15. Але якщо я не продам свій товар за один день, треба до собівартості ще 5 копійок додавати (витрати на їжу і «місце»). І виходить, що в ціні 2,50 моїх тільки 30 копійок. Розпродав чотири тонни за два дні – заробив 1200 гривень. Але це якщо розпродав… Бувало, що торгівля не йшла, і я з машини всього 200 гривень «наварював». У цьому році почав працювати з травня, і весь мій дохід – 20 тис. гривень. Втратив на молодій картоплі 4000 гривень. Взяв її за п’ять гривень, а на ринок картоплі привезли стільки, що ціна впала до чотирьох гривень. Довелося собі в збиток торгувати».
За словами мого співрозмовника, його бізнес – «підтримка штанів». За 20 років торгівлі він не заробив ні на дорогу машину, ні на квартиру. При цьому його праця тільки здається легкою. «Я вже два тижні вдома не був. Блукаю по селах, потім їду на оптові ринки. І не тільки в Києві торгую, іноді вигідніше поїхати до Львова, до Одеси або Запоріжжя. Сплю в спальному мішку в кабіні, душ-пральня – на ринку. За місяць всього два-три дні відпочину вдома, а потім шукаю в інтернеті оголошення «продам картоплю». Домовляюся про ціну і в дорогу», – продовжує Федір. Наостанок питаю його про лихі 90-ті. Яке було тоді торгувати на ринку? «Тоді рекетири брали у нас гроші. Але вони стежили, щоб ніхто з торговців не збивав ціну. Не було такого як зараз: ой, мені треба швидше розпродатися, я вартість знижу. Такі закупівельники і самі не заробляють, і нам не дають».
Кінська праця
В Україні близько 97% картоплі виробляється в домогосподарствах і лише 3% вирощують великі фермерські господарства (дані «Українського клубу аграрного бізнесу».) За даними Асоціації фермерів і приватних землевласників України, 90% вирощеної картоплі викопують вручну. На Заході України коні замінюють і трактор, і комбайн. За оренду техніки треба віддати кілька тисяч гривень, а своя конячка допомагає знизити витрати.
Влад Абрамов
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
