2705
«Газпром» втрачає китайський ринок
— Енергетика
Китай нарощує свою присутність в газовій галузі Туркменістану. КНР пообіцяла профінансувати розробку другого в світі за величиною газового родовища «Галкиниш». Експерти попереджають, що конкуренція за китайський ринок газу загострюється і «Газпрому» слід поквапитися зайняти на ньому свою нішу. З іншого боку, джерела в галузі відзначають, що Туркменія фактично стає газовим придатком Китаю.
Найбільше туркменське газове родовище «Галкиниш» буде освоюватися на китайські гроші. Відповідну угоду підписали «Туркменгаз» і Державний банк розвитку Китаю за підсумками переговорів глав держав Гурбангули Бердимухаммедова і Сі Цзіньпіна. Розмір кредиту не розголошується. Йдеться про фінансування другої черги облаштування «Галкиниша», проектна потужність якого складає 25 млрд кубометрів газу на рік.
«Галкиниш» об’єднує родовища «Південний Іолотань» і «Мінара», розташовані на південному сході Туркменії. На думку туркменських дослідників, ці поклади, а також ряд дрібніших, що розташовуються в тій же області, являють собою єдине родовище, у зв’язку з чим в 2011 році указом Бердимухаммедова вони були об’єднані під назвою «Галкиниш» («Відродження»). Загальна площа єдиного родовища – 1,8 тис. квадратних кілометрів, запаси оцінюються в 26 трлн кубометрів, тобто «Галкиниш» за рівнем запасів поступається тільки «Південному Парсу» (розташовується на території Ірану і Катару, запаси – 28 трлн кубометрів) і є другим за величиною в світі.
Для порівняння: світове споживання газу, за різними оцінками, становить 3 – 3,3 трлн кубометрів на рік.
Крім того, Китай і Туркменія домовилися про будівництво нової нитки трубопроводу, по якому туркменський газ поставляється в КНР. Зараз транспортування йде через територію Узбекистану і Казахстану, новий маршрут пройде через Узбекистан, Таджикистан і Киргизію. «Новий газопровід дозволить збільшити щорічне транспортування на 25 млрд кубометрів», – зазначив Бердимухаммедов. Загальні обсяги річних поставок туркменського газу до Китаю, за його словами, таким чином досягнуть 65 млрд кубів.
Джерело в газовій галузі зазначає, що з підписанням угоди Туркменія фактично стає газовим придатком Китаю. «Політика Ашхабада полягає в тому, що країна сама активно не розвиває газову галузь і не інвестує в неї, а запрошує іноземних партнерів, – пояснює співрозмовник «Газети.Ru». – Китай це повністю влаштовує, у КНР є кошти, республіка готова фінансувати всі етапи розробки ресурсів, а апетити китайців постійно зростають».
За словами джерела, цілком імовірно, що в майбутньому саме Пекін буде повністю контролювати туркменську газову галузь.
Це може перешкодити планам Росії. Аналітик Райффайзенбанку Андрій Поліщук зазначає, що конкуренція за китайський ринок загострюється. «Газпрому» слід прискорити укладення угод з Китаєм», – вважає експерт.
Москва намагається домовитися з Пекіном про постачання газу з 2004 року.
КНР гостро потребує російського газу: за прогнозами світових експертів, вже до 2020 року попит на газ у Китаї досягне 300-350 млрд кубометрів на рік. Власний видобуток дасть КНР близько 115 млрд кубометрів, ще близько 80 млрд кубометрів китайці зможуть забезпечити за рахунок закупівель зрідженого газу (ЗПГ). Поставки з країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону не перевищать 40 млрд кубів. А до 2030 року, за прогнозами світових експертів, споживання газу в Китаї перевищить європейське, яке зараз складає близько 600 млрд кубометрів.
Згідно з попереднім планом поставок, вони повинні здійснюватися за двома напрямками – західному (газопровід “Алтай” потужністю 30 млрд кубометрів на рік) і східному (труба від Хабаровська, 38 млрд кубів).
Каменем спотикання в переговорах послужила ціна. Спочатку «Газпром» наполягав на європейському тарифі. Як повідомляли джерела, в ході торішніх переговорів китайці заявили про бажання отримувати російський газ за ціною $ 250 за 1 тис. кубів. Ціна європейських поставок «Газпрому» на той момент складала близько $ 450. Пізніше, за даними джерел, китайці погодилися на ціну близько $ 350.
Китай у свою чергу заявив, що ціна російського газу повинна бути прив’язана до ціни американського Henry Hub. Це розподільний центр в Луїзіані, де сходяться вісім найбільших американських газопроводів. Саме ціна на Henry Hub служить орієнтиром для визначення цін за спотовими (разовим) газовими контрактами у США. Ціна на Henry Hub значно нижче ціни довгострокових контрактів «Газпрому» для Європи.
За даними агентства Argus, ціна спотових контрактів на газ у США на початок вересня становить $ 3,94 за 1 млн Британських термальних одиниць, що еквівалентно $ 141 за 1 тис кубів. Ціна споту в Європі становить вже $ 10,95 за 1 млн БТЕ, або $ 392 за 1 тис кубометрів. При цьому ціна довгострокових контрактів на постачання російського газу до Європи складає вже близько $ 470 за 1 тис кубометрів.
«Враховуючи депресивний стан американського індексу, викликаного «сланцевої революцією» в США (через різке зростання видобутку газу зі сланцю газові ціни впали – «Газета.Ru»), зрозуміло, чому покупці хочуть отримати прив’язку саме до американського споту, – підкреслює директор з розвитку бізнесу Argus в країнах СНД Вячелав Міщенко. – Однак складно уявити ситуацію, в якій постачальники погодяться на таку прив’язку».
«Газпром» заявив, що не має наміру прив’язувати ціни для Китаю до Henry Hub. У вівторок представник «Газпром експорту» Михайло Мальгін повідомив, що переговори з Китаєм тривають, але про їх результати стане відомо тільки до кінця року. Як повідомлялося раніше, будівництво труби в КНР почнеться відразу ж, як тільки буде підписано контракт.
Міщенко вважає, що орієнтиром для ціни китайських поставок стане європейська ціна «Газпрому».
«Але, швидше за все, російській компанії доведеться надати китайцям дисконт, – додає Андрій Поліщук. – За нашими оцінками, він може скласти від 15% до 30%».
Олексей Топалов
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
