6210
Банки почали повально проводити облави на українців через старі борги
— Кредит&Депозит
Банки почали масово і без дозволу списувати гроші з рахунків пересічних українців. З зарплатних, соціальних і приватних карток несподівано зникають кошти. Причина завжди одна – заборгованість по кредиту. Або власник рахунку сам є позичальником і вчасно не заплатив за позикою, або виступає в ролі поручителя – кредит оформив його родич або друг (і порушив терміни погашення), а він лише підписав у банку договір поруки. Завжди страждають клієнти одного банку: кошти починають зникати лише у випадку, якщо зарплатна або приватна картка відкривається в тому ж банку, в якому колись оформлявся кредит (або підписувався договір поруки). «Банки незаконно списують кошти клієнтів або блокують їх на картковому рахунку», – підтвердив «Вістям» старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.
ЗНЯЛИ 3 ТИСЯЧІ ПЕНІ. Самі по собі списання – не нове явище. Банки і раніше займалися одностороннім списанням коштів з рахунків позичальників, але дотримувалися непорушного правила: клієнта заздалегідь повідомляли про вилучення грошей, а в деяких випадках навіть просили з’явитися особисто і підписати платіжку. «Банк має право на безспірне (безакцептне) списання, тільки якщо така можливість передбачена договором, підписаним з клієнтом. А також якщо фінустанова отримала відповідну постанову суду», – прокоментував «Вістям» ситуацію Ростислав Кравець.
Тепер же банки перестали дотримуватися всі необхідні формальностей – і гроші зникають з рахунків без попередження. «Внесла останній платіж по кеш-кредиту ще два місяці тому і забула про нього. Але виявляється, що в кредитному договорі був пункт (дрібним шрифтом) про сплату обов’язкової разової комісії в 1 тис. грн наприкінці виплати позики. Дізналася про нього тільки після того, як моя компанія випустила мені зарплатну карту (в тому ж банку, де я раніше гасила кредит) і той списав з мене заборгованість. До 1000 гривень мені додатково нарахували пені на 3 тисячі гривень і зняли їх з рахунку», – каже позичальник Ірина.
«ГРОШІ НА ДІТЕЙ» ЗНІМАТИ НЕ МОЖНА. Ганяючись за грошима клієнтів, банкіри нерідко закривають очі на обмеження. Такі, наприклад, як заборона на списання коштів з соціальних карт: банк, скажімо, не має права стягувати кошти з нарахованиої державою допомоги на народження дитини. Але банкіри списують гроші, нараховані державою матерям (Надвірнянський суд Івано-Франківської області нещодавно зажадав повернення 3073 грн в ході розгляду судового позову однієї з матерів). Також до копійки «вимітаються» з рахунків представників інших соцкатегорій, де обсяги вилучення регламентовані законодавством. «Наприклад, з карток, на які нараховуються пенсії та стипендії, фінустанова може списувати не більше 20% від такого доходу. Якщо говорити про зарплати, то тут може утримуватися до 50% надходжень (після утримання з зарплати всіх податків)», – роз’яснив «Вістям» партнер юридичної компанії «КПД Консалтинг» Михайло Курочка.
«ТІЛЬКИ ЛІНЬ МОЖЕ ЗАВАДИТИ ПОВЕРНУТИ ГРОШІ». Неофіційно фінансисти визнають, що влаштували погоню за грошима позичальників не від хорошого життя, а через зростання неплатежів по кредитах, яке не припиняється з початку року: за даними Нацбанку, частка «поганих» кредитів в нашій банківській системі виросла з 8,9% до 9,1% загального кредитного портфеля. В офіційних же коментарях банкіри нарікають на так званий людський фактор. «Якщо прецеденти незаконного списання дійсно мали місце, мені не цілком зрозуміла позиція правових служб таких банків. Очевидно, що правових підстав для таких дій немає і тільки лінь може перешкодити поручителю по кредиту повернути собі гроші», – сказав «Вістям» начальник управління по роботі з проблемною заборгованістю «Банку Національний кредит» Андрій Вдовиченко.
ПОДАВАЙТЕ ЗУСТРІЧНІ ПОЗОВИ Кількість позовів проти банків, що списали гроші, за липень-серпень зросла на 20-30%. Їх могло бути значно більше – українці вважають себе безпорадними в суперечках з фінустановами. «Якщо банк вже подав позовну заяву про стягнення грошей з рахунку, потерпілому варто подати зустрічний позов, зажадавши повернути списане, причому з урахуванням відсотків за користування грошима, а також компенсацію моральної шкоди», – радить юрист Михайло Можаєв.
Суди з банком можуть тривати як лічені місяці, так і затягуватися на рік. Багато чого залежить від позиції кожної фінустанови. Правда, у громадян є можливість заощадити на судових витратах: списання коштів з рахунків фізосіб потрапляє в орбіту Закону «Про захист прав споживачів».
Олена Лисенко
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
