1069
Єврозона повстає з попелу
— Світ
У середині серпня Євростат опублікував дані, що свідчать про відновлення економічного зростання в Єврозоні. Економіка регіону в другому кварталі 2013 року зросла на 0,3 % порівняно з першим кварталом (з урахуванням сезонної поправки ) – рецесія, що тривала півтора року нарешті закінчилася.
За словами Оллі Рена, єврокомісара з економічної і монетарної політики, дані, які вийшли, свідчать про те, що зароджуване економічне відновлення стало більш впевненим. У той же час Рен попередив про небезпеку, яку можуть представляти для економіки Єврозони “нові політичні кризи і небезпечні коливання фінансових ринків”.
Серед окремих країн ріст виявився розподілений досить нерівномірно. Основним його джерелом виступили ключові економіки Єврозони – Німеччина і Франція, які виросли, відповідно, на 0,7% і 0,5%. Також високі темпи зростання продемонстрували Фінляндія та Португалія – на 0,7% і 1,1% відповідно. Остання контрастує з іншими економіками европеріферіі, такими як Іспанія та Італія, які просіли на 0,1% і 0,2%, а також із Нідерландами, що продовжують перебувати в рецесії (зниження на 0.2 %).
Найбільш сильне падіння очікувано відчув Кіпр, який у першому кварталі був змушений, для отримання міжнародної фінансової підтримки, піти на хворобливу реструктуризацію банківського сектора.
Безумовно, західноєвропейська економіка все ще залишається відверто слабкою. Рівень безробіття в Єврозоні оцінюється в 12,1%. Рік до року ВВП все ще знижується – на 0,7% в останньому кварталі. Однак, початок процесу відновлення, так чи інакше, покладено.
Причини відновлення
Примітно, що серед європейських полісімейкерів немає консенсусу з приводу причин цього відновлення. Все той же Оллі Рен і подібні йому прихильники бюджетної економії сприймають початок підйому як свідчення успішності їх стратегії. Згідно з ними, благотворний ефект від структурних реформ, що супроводжували зниження дефіцитів бюджету нарешті проявився повною мірою і привів до відновлення економіки.
З іншого боку, їх опоненти – як, наприклад, Пауль де Грауве, професор європейської політекономії і глава Європейського Інституту в Лондонській Школі Економіки – дотримуються діаметрально протилежної точки зору. На їх думку, зовсім не бюджетна економія призвела до зростання, а відмова від неї.
Дійсно, наприкінці травня Єврокомісія змінила свої рекомендації країнам-членам Євросоюзу щодо цільових показників їх державних бюджетів. Франція, Іспанія, Польща і Словенія отримали два додаткові роки на скорочення дефіцитів своїх бюджетів, Португалія і Нідерланди – рік. Глава Еврокомміссіі Жозе Мануел Баррозу оголосив, що Європа повинна зосередитися на стимулюванні зростання і зниження рівня безробіття, замість того, щоб зосереджуватися на державних фінансах.
Зміна політики має цілком конкретні причини. Франція – ключовий член Єврозони – не могла виконати висунуті до неї вимоги щодо фіскальної політики. У той же час, у другому ключовому члені об’єднання – Німеччини – наближаються вибори, що змушують уряд продемонструвати певні економічні успіхи і зміну ситуації в кращу сторону, чому бюджетна економія, очевидно, заважає.
На думку де Грауве, саме зміна підходу і привела до відновлення зростання в ряді країн, в першу чергу – у Франції. Підтвердженням його думки може служити приклад Нідерландів – єдиної країни, яка не відмовилася від бюджетної економії і чия економіка продовжила скорочуватися.
Противники бюджетної економії побоюються, що після відновлення економічного зростання Оллі Рен і його соратники знову почнуть вимагати прискореного скорочення державних витрат і дефіцитів бюджету, що може підкосити відновлення економіки. Поки що, однак, явних закликів такого роду в європейській політичній дискусії не звучить.
Втім, обидві сторони сходяться в своїй думці з приводу другої причини відновлення зростання – рішучих дій Європейського центрального банку ( ЄЦБ). Обіцянка глави цієї організації Маріо Драгі приступити до закупівель державних облігацій проблемних країн, у випадку, якщо ці країни виявляться відрізані від ринкового фінансування високими процентними ставками, усунула фактор фінансових потрясінь, які відбувалися в Європі з частотою в півроку і завдавали величезної шкоди економіці регіону.
Бюджетна економія також не є єдиною небезпекою для регіону. Усередині Єврозони, фактично, намічається протистояння між країнами -кредиторами в ядрі цього об’єднання та країнами-боржниками на його периферії. На думку де Грауве, впевнене самопідтримуюче і швидке відновлення економіки неможливе, якщо борги цих останні не будуть хоча б частково списані, просто в силу того, що політика, необхідна для повернення цих боргів, буде наносити пряму шкоду економічному зростанню. Крім того, в будь-який момент існує ризик відмови периферійних урядів від виплат за цими боргами на шкоду інтересам власних громадян, а це вже загрожує розвалом Єврозони.
День прийдешній
Так чи інакше, початок відновлення європейської економіки – позитивний знак як для Євросоюзу, так і для його сусідів. Чехія вийшла з рецесії паралельно з Єврозоною, продемонструвавши зростання ВВП у другому кварталі на рівні 0,7 % порівняно з першим кварталом. У той же час, Угорщина і Польща зросли на 0,1% і 0,4% відповідно.
Загальноєвропейське зростання хороше і для України. Незважаючи на те, що в другому кварталі ВВП нашої країни продовжив знижуватися – на 0,4 % порівняно з першим кварталом – відновлення в Єврозоні дає надію на те, що і наша економіка у третьому кварталі зможе – таки перестати знижуватися і перейти до зростання. Будемо сподіватися, що Європа буде лише нарощувати темпи, а не скотиться в нову рецесію або в політичну кризу.
Павло Кухта
За матеріалами: lb.ua
Поділитися новиною
