5466
Хто сказав, що дорожчати буде долар, а не євро?
— Валюта
Спекулянти та аналітики зациклилися на згортанні програми кількісного пом’якшення в США і явно недооцінили ефект підйому, який починається в єврозоні, вважає Андрій Гурков.
Прогнозувати валютні курси – справа вкрай невдячна. Більш-менш точно на ринку Forex вдається прогнозувати хіба що середньострокові тренди. Під враженням розмов про майбутнє згортання американської політики наддешевих грошей, саме цим багато аналітиків нинішнім літом і зайнялися. Їх теза: у найближчі рік-півтора долар США неодмінно буде дорожчати по відношенню до самих різних грошових одиниць, в тому числі, природно, і до євро.
Політика наддешевих доларів добігає кінця
Система аргументів на користь такої тези, в принципі, бездоганна. Раз Федеральна резервна система США (ФРС) припиняє або хоча б обмежує закачування в економіку додаткової ліквідності, значить, доларів “стане менше”. Скорочення пропозиції навіть при стабільному попиті веде до підвищення ціни або, в даному випадку, обмінного курсу.
Але попит на долари обов’язково буде рости, міркують далі поборники даної тези. Адже чому глава ФРС Бен Бернанке збирається почати спускати на гальмах програму так званого кількісного пом’якшення (QE)? Тому що в США нарешті набирає чинності довгоочікуваний економічний підйом. У цій ситуації міжнародні інвестори напевно перенаправляють частину грошових потоків у бік Америки. Тим більше, що там після закінчення QE колись повинно постати питання і про поступове підвищення процентних ставок. А гроші завжди течуть туди, де відсотки вище.
Все це абсолютно правильно. Проблема тільки в тому, що з середини літа, коли пішли інтенсивні розмови про можливе завершення американської програми скупки облігацій, курс долара в головній на планеті валютній парі не росте, а знижується. А ось дорожчає-то якраз євро.
Спекулянти недооцінили євро
Правда, безпосередня реакція на вперше оприлюднені Беном Бернанке 19 червня плани почати згортання QE “пізніше в цьому році” і завершити його до літа 2014 була цілком хрестоматійною. Курс євро, що досяг до того моменту майже 1,34 долара, протягом трьох тижнів падав і в якийсь момент навіть опустився нижче позначки 1,28. Проте потім він майже з такою ж швидкістю пішов вгору і зараз, в кінці серпня, знову коливається близько вихідної межі 1,34.
Настільки швидке відновлення після обвального падіння можна трактувати так: великі спекулянти типу американських хедж-фондів, прислухавшись до думки аналітиків, почали було цілеспрямовано опускати євро, але вже на рівні 1,28 зіткнулися з настільки серйозним реальним попитом на нього, що злякалися і почали спішно закривати відповідні позиції, чим дуже сприяли потужному відскоку.
Взявшись за гру на підвищення долара, спекулянти, мабуть, виявилися надто зацикленими у майбутньому згортанні кількісного пом’якшення в США і тому зовсім випустили з уваги інші очікування, теж набирають силу на ринку. А саме: очікування корінного перелому в кризі єврозони.
Єврозона: зміна макроекономічного тренда
Ознак того, що найдовша в історії єврозони рецесія добігає кінця, ставало все більше і більше з кінця весни, хоча формально про закінчення дворічного спаду було оголошено лише 14 серпня. Звичайно, зростання сумарного ВВП 17 країн у другому кварталі нинішнього року на 0,3 відсотка – це більшою мірою статистичний ефект, ніж справжній підйом, адже з п’яти найбільших економік єврозони насправді зросли лише дві – німецька і французька.
Проте це і є початок того самого корінного перелому. Нехай на даний момент в єврозоні, що продовжує підвищувати свою міжнародну конкурентоспроможність за допомогою жорстких реформ, ростуть лише небагато економік. Але в другій половині року їх коло розшириться. Зокрема, за рахунок Іспанії, а також, треба думати, Італії та Нідерландів. А якщо є економічне зростання, то відразу ж різко збільшуються можливості для боротьби з головною проблемою єврозони – надмірною заборгованістю.
Недооцінені активи
У цій ситуації стає все більш очевидним, що різні європейські активи – і акції, і особливо держоблігації цілого ряду країн, в тому числі Іспанії та Італії – сильно недооцінені. Не будемо забувати, що багато міжнародних інвесторів ще торік, до історичної промови глави Європейського центрального банку (ЄЦБ) Маріо Драгі 26 липня 2012 у Лондоні, взагалі вважали, що євро скоро рухне.
В результаті єврозона була представлена в незліченних американських і британських інвестиційних портфелях вельми слабо. Останнім часом деякі найбільш далекоглядні інвестори, у тому числі гігант Goldman Sachs, зайнялися виправленням такої ситуації. Звідси, наприклад, зростання курсів (тобто зниження прибутковості) іспанських та італійських держоблігацій. Звідси і згадуваний вже реальний попит на євро.
А от американські активи недооціненими ніяк не назвеш – ні акції (то ж бо біржові індекси в Нью-Йорку все літо оновлюють історичні максимуми), ні держоблігації (їх курси на тлі згортання QE якраз будуть падати). Це не означає, що такі папери ніхто не захоче більше купувати. Але чи виявиться попит на них настільки високим, що курс долара прямо-таки злетить? Навряд чи. Адже у європейських активів – і біржових, і небіржових – потенціал зростання поки набагато вище.
Так що найближчим часом чимала частина грошей, що гуляють по планеті, у тому числі і тих, що виводяться тепер з країн БРІК, які дещо втратили колишню привабливість, напевно потече саме в єврозону. У результаті, на думку Федерального об’єднання торгово-промислових палат Німеччини (DIHK), курс євро в 2014 році виросте до 1,35-1,40 долара. Давати подібні прогнози – справа вкрай невдячна, як ми знаємо. Але середньостроковий тренд, думається, передбачений вірно.
Андрій Гурков
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
