1661
Росія в СОТ: нові бар'єри замість старих
— Світ
Перший рік російського членства в СОТ розчарував партнерів в Євросоюзі. Бізнесмени та політики роздратовані винахідливістю Москви, а експерти сподіваються на довгостроковий ефект.
Святкувати явно нічого. Через рік після офіційного вступу до Світової організації торгівлі (СОТ) 22 серпня 2012 Росія так до цих пір і не може зрозуміти, чи пішов їй цей крок на користь чи на шкоду. Що ж до її торгових партнерів в Євросоюзі, то у них розчарування буквально на обличчі написано.
Утілізаціоонний збір призвів до першого позову
“Росія робить прямо протилежне тому, що взагалі-мала б робити”, – заявив ще рік тому єврокомісар з торгівлі Карел де Гюхт. Приводом для настільки різкого висловлювання став утилізаційний збір на автомобілі, введений РФ 1 вересня 2012 – буквально через кілька днів після того, як вона стала повноправним членом СОТ. Москва до попереджень не прислухалася, і на початку липня 2013 ЄС довелося від слів перейти до справи: Брюссель подав перший в рамках СОТ позов до Росії.
Правила організації передбачають 60-денний термін, протягом якого сторонам пропонується домовитися в ході консультацій. Якщо аж до початку вересня врегулювати конфлікт на дипломатичному рівні не вдасться, він буде переданий на розгляд арбітражної комісії. На подальші процедури можуть піти багато місяців. Зайнята Росією позиція вважається досить вразливою.
І сам утилізаційний збір, і його абсолютно несумірні з точки зору ЄС ставки – яскравий приклад тієї винахідливості, яку Москва проявляє після того, як своїм підписом зобов’язалася слідувати правилам СОТ. Збір спрямований, перш за все, проти іномарок і фактично служить тій же цілі, що і імпортні мита на автомобілі, які Росії через вступ в цю організацію довелося знизити: він покликаний обмежити доступ на внутрішній ринок закордонної продукції.
Список конфліктів розширюється
“Такі дії суперечать членству в СОТ”, – підкреслює Райнер Лінднер (Rainer Lindner), виконавчий директор Східного комітету німецької економіки – впливової організації, що представляє інтереси фірм, що працюють в Росії і на інших східноєвропейських ринках.
Аналогічної точки зору дотримується і відомий фахівець у питаннях вільної торгівлі та протекціонізму, професор університету швейцарського міста Санкт-Галлена Саймон Евенетт (Simon Evenett): “Інші члени СОТ очікують від Росії дотримання правил цієї організації. Росії слід було б серйозно поставитися до цього, інакше буде ще багато інших позовів”.
Дійсно, за перший рік членства в СОТ Росія провокувала своїх закордонних партнерів не тільки утилізаційним збором на імпортовані автомобілі. Через зміни гігієнічних вимог було введено заборону на імпорт охолодженого та замороженого м’яса з Європи, США і Канади. У результаті вже в першому кварталі 2013 року постачання свинини з Німеччини до Росії скоротилися на третину.
Митний транзит: що буде після 14 вересня?
Тим часом назріває ще один конфлікт, пов’язаний з рішенням Федеральної митної служби Росії (ФМС) змінити умови міжнародних вантажних автоперевезень. Йдеться, використовуючи термінологію фахівців, про “поміщення товарів під митну процедуру митного транзиту з використанням книжок МДП”.
Зміна цієї процедури може призвести до того, що транспортним компаніям доведеться надавати митниці додаткові фінансові гарантії і навіть оплачувати митне супроводження вантажів, що обернеться для них зростанням витрат і бюрократичною тяганиною. До того ж вельми велика небезпека, що біля кордонів Росії знову виростуть гігантські черги вантажівок, як це вже траплялося в 2008 році, коли були змінені правила огляду автотранспорту.
Спочатку ФМС мала намір ввести новий режим митного транзиту вже з 14 серпня 2013 року, що мимоволі стало б вельми оригінальним “подарунком” бізнесу до першої річниці членства Росії в СОТ. Проте 8 серпня було оголошено про перенесення введення намічених заходів на місяць – на 14 вересня. Керівництво ФМС заявляє, що сподівається до цього часу домовитися з Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників (АСМАП).
Виходить, що членство Росії в СОТ за рік не принесло ні їй, ні її торговим партнерам нічого, крім нових конфліктів? Західні експерти закликають не поспішати з висновками. Позитивні наслідки цього історичного кроку, запевняють вони, реально почнуть позначатися через 3-5 років.
Німецький експорт у Росію: уповільнення зростання
“Членство в СОТ піде на користь Росії, оскільки їй доведеться впровадити у свої закони та інструкції такі принципи цієї організації, як чесна конкуренція, неприйняття дискримінації та прозорість”, – вважає професор Саймон Евенетт. А російська промисловість, запевняє він, в нових умовах волею-неволею стане більш конкурентоспроможною.
Для технічного переозброєння російської промисловості потрібні новітні верстати і обладнання. Одним з їхніх головних постачальників до Росії є Німеччина. Завдяки зняттю митних бар’єрів у міжнародній торгівлі така продукція стане більш доступною для російських підприємств.
“Втілення в життя всіх заходів щодо зниження митних тарифів, обумовлених у рамках домовленостей про вступ Росії до СОТ, дозволить одному лише німецькому бізнесу знизити свої витрати приблизно на один мільярд євро. Але відбудеться це, природно, лише в тому випадку, якщо Росія не замінить митні ставки якимись іншими протекціоністськими заходами”, – підкреслює виконавчий директор Східного комітету німецької економіки Райнер Лінднер.
Поки ж темпи зростання німецького експорту до Росії не ростуть, а падають. За підсумками перших п’яти місяців нинішнього року поставки в грошовому вираженні збільшилися всього лише на 1,3 відсотка. Так що ні до якого напливу німецьких товарів на російський ринок членство в СОТ вже точно не привело.
Райна Бройер, Андрій Гурков
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
