Дефолт 1998 року: Росія 15 років залишається країною невивчених уроків — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Дефолт 1998 року: Росія 15 років залишається країною невивчених уроків

Світ
3667
Після російської кризи 1998 року пройшло 15 років. Дефолт став серйозним потрясінням, але влада так і не винесла уроків з нього, вважають економісти.
Дефолт 1998 року, який увійшов в історію сучасної Росії під назвою “чорний вівторок”, став найважчою економічною кризою в новітній історії країни. Власне технічний дефолт, тобто відмова держави виконувати зобов’язання за своїми облігаціями, був оголошений 17 серпня, а наступного дня внаслідок цього кроку обвалилася економіка країни.
Сьогодні безпосередні учасники тих подій і економісти розходяться не тільки в думках про причини того, що сталося, але і в поглядах на те, які уроки були винесені з кризи 1998 року. По-різному бачать опитані DW експерти і подальший розвиток ситуації в Росії.
Причин багато – криза одна
Одностайні фахівці лише в тому, що економічна криза 1998 року в Росії призвела до таких наслідків, як девальвація національної валюти (курс долара по відношенню до рубля протягом декількох днів збільшився в 4,5 рази), різкого зростання цін і настільки ж стрімкого падіння рівня життя. Крах великих банків змусив населення Росії надовго втратити довіру до банківської системи і до фінансового ринку в цілому, стверджують експерти.
Екс-міністр економіки, заступник голови уряду Росії в 1997-98 роках, а нині радник голови правління “Роснано” Яків Уринсон вважає, що кризи можна було уникнути. “Так, ця криза була викликана політичними, економічними і соціальними протиріччями, накопиченими в Росії, – заявив Уринсон в розмові з DW. – Але основними причинами стали проблеми в системі організації роботи влади”.
Науковий керівник НДУ Вищої школи економіки Євген Ясін, навпаки, переконаний, що до кризи призвів фатальний збіг обставин. За словами експерта, крім напруженості російського бюджету і прогресивного зростання боргових зобов’язань за державними короткостроковими облігаціями (ДКО) дефолт 1998 року був викликаний економічною кризою, що почався в Азії, зокрема, в Південній Кореї.
Трагедія нафтової залежності
Ще одним важливим фактором, що вплинув на розвиток ситуації у 1998 році, стало падіння вартості нафти на світових ринках, вважають експерти. До моменту дефолту барель нафти марки Urals коштував 7,5 долара, при цьому середня річна ціна становила 12 доларів за барель. Як зауважив проректор з інноваційного розвитку Фінансового університету при уряді Росії Сергій Сильвестров, 7,5 долара – ціна нижче собівартості.
Причину такого різкого падіння вартості вуглеводнів на ринку пояснив голова Наглядової ради Банку ВТБ, екс-міністр фінансів РФ і колишній глава ЦБ РФ Сергій Дубінін у своїй лекції, приуроченій до 15-річної річниці дефолту. За його словами, в 1998 році багато держав прагнули знизити витрати на виробництво одиниці продукції. Досягти цього намагалися не шляхом зменшення заробітної плати, оскільки це підвищило б небезпеку соціального вибуху, а за допомогою зниження енерговитрат, пояснює Дубінін. У підсумку ціна на російську нафту, що була одним з головних енергоресурсів для країн Європи, почала стрімко падати, що і призвело до катастрофічних наслідків для Росії, вважає експерт.
На нафтовій трубі як на пороховій бочці?
При цьому, на думку Дубініна, Росія не отримала урок з дефолту 1998 року, і країні може загрожувати повторення кризи. “Після економічної кризи 2008 року весь світ знову шукає шляхи для зниження витрат на одиницю продукції”, – стверджує колишній російський міністр фінансів.
Яків Уринсон, у свою чергу, не згоден з тим, що на світових ринках можливе зниження попиту і ціни на російську нафту. За словами експерта, сьогодні країни Європи поступово виходять з кризи, і їх потреба в енергоресурсах природним чином зростає. А нестабільність на Близькому Сході робить російські вуглеводні майже незамінними.
Євген Ясін також вважає, що ймовірність зниження ціни на нафту найближчим часом украй мала. “Причиною падіння вартості продукту може стати тільки зниження попиту на нього, а в нинішніх обставин це малоймовірно” – заявив економіст в інтерв’ю DW. Більш того, падіння ціни на нафту для Росії сьогодні стало б скоріше благом, ніж катастрофою, впевнений Ясін.
Головний урок – реформи
Парадокс полягає в тому, пояснює експерт, що в даний час в країні досить багато грошей, тільки використовуються вони вкрай нераціонально. Потрясіння у вигляді падіння ціни на нафту могло б змусити владу переглянути свою політику. “Щоб уникнути повторення кризи, Росії сьогодні потрібні реформи: політична, економічна і правова”, – вважає Євген Ясін.
Ось тільки криза Росії не загрожує, вважає Яків Уринсон. Згідно з його прогнозом, 2013 рік буде ще важким, і економічного зростання в Росії не буде, але от у 2014 і особливо в 2015 році, які завдяки сформованій зараз світовій кон’юнктурі схожі на перші роки після кризи 1998 року, економіка почне зростати. Однак, підкреслив Уринсон, це відбудеться лише за умови, що гроші, одержувані від продажу нафти, підуть не на будівництво “чергового стадіону чи чергової дороги”, а будуть вкладені у промисловість чи сільське господарство. Крім того, обов’язковою умовою успішного розвитку Росії, за словами експерта, є розподіл грошей не “за командою згори”, а за законами ринку. А цього в країні не відбувалося ні до кризи 1998 року, ні після неї.
Єгор Виноградов
За матеріалами:
Deutsche Welle
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас