7535
Реальна ситуація на ринку праці в Україні
— Казна та Політика
Українці все частіше замислюються про те, чи добре їм там, де і ким вони працюють. Так, за даними опитування порталу Work.ua, тільки двох з десяти українських працівників влаштовує їх поточна професія. Згідно з опитуванням, 54,5% респондентів хотіли б змінити свою професію для збільшення доходу. Також змінити рід своєї діяльності, але вже з причини втрати інтересу до поточної, хотіли б 26,2% працівників. І тільки 19,3% опитаних повністю задоволені своєю професією.
Якщо поглянути на статистику ринку вакансій, то робочих професій в топах не знайдеш: у середньому в Україні на кожні три вакансії сьогодні припадає два IT-фахівця. При цьому відкритих вакансій IT-фахівців набагато більше, ніж, власне фахівців.
“У середньому в Україні на кожні три вакансії всього два IT-фахівця. Прогноз потреб ринку праці у фахівцях свідчить, що затребуваність в IT-фахівцях буде рости і далі. Зростання інформаційних технологій в Україні дуже динамічнt – темпи зростання ринку програмного забезпечення очікуються на рівні 17 відсотків на рік. Таким чином, у найближчі 5 років в IT-сфері буде створено більше 30 тис. нових робочих місць”, – стверджує перший заступник Міністра освіти і науки Євген Сулима.
Що погано в трудовій сфері
Якщо порівнювати заробітну плату в IT з іншими сферами, то вона на порядок вище. Так, одному штатному київським працівникові в травні нарахували 7,75 тис. грн. У Львові, за деякими даними, середня зарплата IT-шника становить 10 тис. грн.
Тим не менш, в інших секторах ситуація не настільки райдужна. Хоча за даними Держстату середня зарплата в Україні в червні 2013 р. складе 3 тис. 380 грн, в реальності є занадто багато людей, які отримують значно менше. Так, за даними все того ж Держстату половина населення отримує за роботу менше 2,5 тис. грн.
Цікаво, що Міністр соціальної політики Наталія Королевська і сама не вірить, що середній оклад в країні трохи більше 3 тис. грн. За даними Королевської, в Україні “мінімалку” отримують 1,8 млн осіб. Більшість з них, як вважає міністр, потрапляють під систему, коли їм платять мінімальну зарплату, а решту видають у “конвертах” для мінімізації податків.
“Середня заробітна плата, я вважаю, сьогодні необ’єктивна, бо трохи менше 15% людей отримують у нас мінімальну зарплату”, – зазначила міністр.
Недбайливих роботодавців все обіцяють і обіцяють покарати, але очевидно, що вигода схеми із зарплатою в “конвертах” перемагає будь-який страх бути покараним.
А хорошого що?..
І раз вже ми заговорили про роботодавців, то варто згадати про недавні новації для них. Так, за словами заступника директора Департаменту контролю за виконанням законодавства про працю та зайнятість Державної інспекції України з питань праці Олени Коновалової, роботодавцям, які порушують трудові права вагітних, загрожує штраф до 100 неоподатковуваних податками мінімумів або арешт на півроку. Крім того, за рішенням суду їм може бути призначено покарання у вигляді виправних робіт терміном на два роки. Але цих покарань можна уникнути, якщо несправедливість до вагітних буде виправлена.
Буквально днями з’явилася ще одна новація Мінсоцполітики. Воно запропонувало, і уряд підтримав пропозицію про включення до страхового стажу відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.
Порятунок безробітних – справа рук самих безробітних
Тим часом, поки уряд піклується про вагітних і матерів, складається відчуття, що про безробітних українцях забули геть. Так, на початку серпня з’явилася інформація, що Центр зайнятості влаштовує людей на тимчасову роботу, за яку мав би сплачувати їм зарплату. Однак люди скаржаться, що грошей не бачили вже три місяці. У казначейській службі на таку несправедливість відповіли, що перш за все гроші виділяють на зарплати. На допомогу та дотації фінансів поки не вистачає. Як стверджували незадоволені безробітні, провиною всьому вихід депутатів у відпустку – мовляв, на це грошей вистачило. Але не варто забувати, що у відпустку пішли не тільки депутати, а й лікарі, вчителі. Адже ніхто не скаже, що їх не варто було відпускати на відпочинок.
І кілька цифр. За даними Держстату, в червні 2013 р. в Державній службі зайнятості було зареєстровано 465,3 тис. безробітних, з них 360,3 тис. осіб отримують допомогу з безробіття. Середній розмір допомоги на одного безробітного в червні 2013 р. складе 1 тис. 87 грн.
Як кажуть знаючі люди, дуже часто робота центрів зайнятості неефективна. Стоїш ти в реєстрі, шукають тобі роботу з мінімальним окладом і взагалі не з твоєї професії. А якщо сам знаходиш роботу, то центр миттєво записує це в свої заслуги, і таким чином підвищує загальну ефективність боротьби з безробіттям.
Ще один цікавий факт: за даними опитування, проведеного Центром «Соціальний моніторинг» спільно з Українським інститутом соціальних досліджень ім. Олександра Яременка, 41,2% українців вважають, що більшість безробітних насправді не намагаються знайти роботу. 34,2% респондентів тією чи іншою мірою не згодні з даною тезою. Примітно, що з даним твердженням згодні 23,5% безробітних і не згодні 29%. Дві третини українців (68%) упевнені, що багато отримують пільги і послуги, на які вони не мають права, і лише 9% не погодилися з такою думкою.
Закордонний досвід
Десь життя все ж стає краще, хоч і маленькими кроками. Так, у червні поточного року рівень безробіття в 27 країнах Європейського союзу (ЄС) знизився вперше майже за 2,5 роки, з січня 2011 року, і склав 10,9% порівняно з 11% у травні, свідчать дані Статистичного управління Європейського союзу. Тим не менше, навіть якщо економіка ЄС повертається до зростання, пройде ще 6-9 місяців, перш ніж ситуація з безробіттям почне поліпшуватися. Тому цілком імовірно, що безробіття залишиться високим і зростатиме до наступного року.
Якщо ж говорити про те, з чого ми почали на початку статті – про місце роботи та плати за неї – то можна розглянути приклад Німеччини. Так, все більше німців не задовольняються прибутком від однієї роботи. Кожен десятий громадянин ФРН додатково підробляє після основної роботи. Якщо ж проглянути подібну статистику по Україні, то за даними опитування порталу rabota.ua за лютий цього року, кожен п’ятий українець поєднує основну роботу з підробітком. А якщо згадати звернення прем’єра Миколи Азарова до молоді, то українцям дійсно варто задуматися про дві роботи, щоб заробити на ту ж квартиру.
Загалом, ситуація на українському ринку праці далеко не однозначна. Залишається сподіватися, що Мінсоцполітики, та й весь уряд, знає, як виконати ті райдужні плани щодо збільшення зарплат, робочих місць і соцгарантій, які закладені в різноманітні Плани на 2013-2015 роки.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною