318
Для країн "арабської весни" мирне життя важче революції - ЗМІ
— Світ
У Лівії озброєні угруповання заповнили вакуум влади, в Сирії народні хвилювання обернулися громадянською війною, на тлі якої привільно почувають себе екстремісти, в Тунісі загострюється політична ворожнеча, пишуть оглядачі The New York Times Бен Хаббард і Рік Гледстон, відзначаючи, що Арабська весна надломила або знищила авторитарний статус-кво.
Як пишуть журналісти, в Єгипті армія і поліція скинули демократично обраного президента, а тепер вбили сотні його прихильників, оголосили надзвичайний стан і посилили глибоку поляризацію суспільства.
Жодне повстання поки не призвело до задоволення вимог народу, якому потрібні робочі місця, продовольство, охорона здоров’я та елементарна повага до людської гідності, зазначає видання.
“Більше того, невдоволення посилилося”, – констатують журналісти.
Багато арабських активістів розчаровані в рухах, заради яких вони ризикували життям, відзначають автори.
Сохейл Алі, колишній командир сирійських повстанців, каже: “Перший час це була справжня революція”. Він купив зброю і боєприпаси на власні гроші, але тепер відійшов від боротьби, нарікаючи на корупцію в номінальному керівництві повстанців і небажання деяких загонів воювати з Асадом.
Для фундаментальних політичних змін, як правило, потрібні десятки років, зміна декількох поколінь, констатують історики. А спостерігачі відзначають, що в арабському суспільстві все ж відбуваються глибинні, малопомітні з боку зміни.
“Однак неясно, яка модель прийде натомість”, – йдеться в статті. У більшості випадків повстання скотилися в люту міжусобицю.
Газета вважає: “арабська весна” оголила і посилила глибокі протиріччя між секуляристами та ісламістами, а також між різними конфесіями.
“Політична поляризація на стероїдах. Обидві сторони намагаються вигнати одна одну з політики”, – коментує експерт Джеффрі Мартіні.
Політико-економічна стагнація – поганий грунт для формування нових урядів і громадянського суспільства. Широкі цілі арабських рухів – демократія, повага до гідності людини, права людини, соціальна рівність і економічна безпека – тепер здаються далекими як ніколи, відзначають оглядачі The New York Times.
За матеріалами: Inopressa
Поділитися новиною
