4221
Туристи потріпали Крим
— Казна та Політика
З канатної дороги в Криму евакуйовані 52 людини, у тому числі вісім російських громадян. Курортний український півострів за 20 років незалежності від Росії не став ні комфортнішим, ні безпечнішим, його інфраструктура все більше зношується. Але популярність Криму серед туристів і підприємців тільки зростає.
Найзнаменитіший атракціон Криму – канатна дорога, що проходить між селищем Місхор на півдні Криму і плато Ай-Петрі, – зламався. Як повідомили в регіональному управлінні державної служби України з надзвичайних ситуацій, до 21.00 за місцевим часом були евакуйовані всі 35 пасажирів вагончика, що зупинився на висоті 50 метрів недалеко від станції Місхор. З 40 пасажирів вагончика, що зупинився з боку Ай-Петрі на висоті близько 130-140 метрів, були евакуйовані, за останніми даними, 17 осіб – вісім громадян Росії і дев’ять громадян України. Серед останніх було шестеро дітей.
Рятувальні роботи проходили насилу. У відомстві розповідали, що на спуск однієї людини йшло в середньому по 10 хвилин. Перешкоди створювали і крони сосен, і сильний шквалистий вітер, що досягав часом 10-12 метрів в секунду. Всього в рятувальній операції взяли участь близько ста осіб: місцеві рятувальники, співробітники ДСНС і МВС та працівники канатної дороги.
Як з’ясувалося пізніше, вагончики зупинилися через поломку на канатній дорозі. Влада інформацію про причини аварії не поширюють.
Рятувальники лише відзначили, що рішення про евакуацію пасажирів було прийнято, оскільки запустити канатну дорогу в аварійному режимі виявилося неможливо.
Канатна дорога Місхор – Ай-Петрі протяжністю 2980 метрів діє цілий рік і є чи не головним туристичним об’єктом півострова. Кабіна розрахована на 40 пасажирів. Відстань у три кілометри вона долає зазвичай за 15 хвилин.
Влада автономії намагається всіляко себе захистити від можливої критики у зв’язку з розвалом інфраструктури регіону. «Поки робота дороги зупинена. Фахівці будуть робити остаточний висновок. Є таке поняття, як втома металу валу. Просто на сьогодні технічна документація не обмежує терміни експлуатації обладнання: тобто існує ресурс підшипника, ресурс футерування з вироблення, норми зносу, а ресурсу металу немає. Доглядати за ним – це температуру перевіряти, змащувати, періодично розбирати, чистити, переглядати. Може бути, це брак у процесі виготовлення. Плановий ремонт ми проводимо щороку. Дрібні перевірки проходять протягом дня три рази, їх змащують, а великий ремонт – при підготовці до сезону», – виправдовується начальник проектно-конструкторського відділу підприємства «Місхор – Ай-Петрі» Микола Сітало.
Зношена, малопридатна для роботи з точки зору безпеки інфраструктура Криму – головна проблема регіону. Але, незважаючи на майже повну (в порівнянні з популярними курортами Туреччини, Єгипту, Болгарії та інших відносно дешевих країн) відсутність сервісу і адекватно працюючої інфраструктури, популярність Криму зростає.
Нещодавно міністерство курортів і туризму Криму відзвітувало, що, за даними на 24 липня, на півострові відпочили 3,1 млн осіб, що на 2,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Начальник відомства Олександр Лієв додає, що росіян у цьому році в Криму відпочило на 18% більше, число відпочиваючих з Білорусії виросло на 32%, з Латвії – на 3%. У нинішньому році зафіксовано 37-відсоткове зростання потоку туристів з Туреччини – це пояснюють скасуванням віз та поліпшенням маркетингової політики.
Більше того, багато іноземців облюбували Крим як постійне місце проживання.
За перші шість місяців 2013 15 500 іноземців отримали дозвіл на постійне проживання на Україні, повідомляє Держміграційної служба. При цьому протягом 2010-2013 років в Україну переїхали майже 170 тисяч осіб, що більш ніж удвічі перевищує кількість мігрантів за 2006-2009 роки.
Найчастіше іноземці переїжджають жити до Криму, відзначають у відомстві. У Криму стали селитися навіть французи та американці. Вони розповідають, що їм дуже подобається природа Криму, а відсутність в ньому належного рівня сервісу для працюючих іноземців навіть перевага, а не недолік. «Працювати в туристичній галузі у Франції дуже важко: всі ніші зайняті сотнями конкурентів. А тут зроби один нормальний бар або один хороший хостел – і не буде відбою від клієнтів», – розповідає «Газеті.Ru» француз Мішель. Цього року він збирається переїхати до Ялти на ПМП.
Відпочинок в Криму вже не можна назвати дешевим. Відпочинок в українських здравницях вже обходиться дорожче не тільки відпочинку в Туреччині та Єгипті, але часом і тижневої подорожі до Греції.
Наприклад, місце двомісному номері санаторію «Донбас» (Велика Ялта) обійдеться мінімум 430 гривень на добу, «Місхор» – 480 гривень на добу, тобто від $ 50 до $ 60. За ці гроші відпочивальникам пропонують, як правило, скромне триразове харчування, користування пляжем і невеликий санвузол – один на два-три номери. Недешево обходиться і дорога, особливо якщо добиратися до Криму літаками (14 тис. рублів в обидва кінці з Києва до Сімферополя). Навіть залізничні квитки з Києва до Криму практично неможливо знайти дешевше, ніж за $ 40 в один бік. Бронювати їх краще за все як мінімум за місяць до відправлення, в іншому випадку місць у поїздах може просто не бути.
Експерти кажуть, що двотижневий відпочинок на двох обійдеться як мінімум в $ 2-3 тис. І за ці гроші туристи, як показує історія з канатною дорогою на Ай-Петрі, не можуть розраховувати ні на якісний сервіс, ні на дотримання хоча б мінімальних норм безпеки.
Максим Швейц
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
