Економічне напівчудо — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Економічне напівчудо

Світ
3226
Американська економіка поступово відновлюється від безпрецедентної за масштабами фінансової кризи. США змогли істотно прискорити зростання ВВП, підняли до рекордних значень експорт, скоротили безробіття і навіть частково вирішили головну біду США – найсильнішу закредитованість громадян. Положення Америки як і раніше далеке від ідеалу, але воно істотно краще, ніж, приміром, в Європі або деяких країнах, що розвиваються.
В останні два тижні в США було опубліковано багато макроекономічної статистики, яка показала, що в цілому країна показує досить пристойні темпи відновлення після кризи, за деякими параметрами шкоди порівнянної з війною. По-перше, ВВП країни в другому кварталі виріс на 1,7 відсотка в річному численні. У попередні три місяці зростання становило лише 1,2 відсотка. Паралельно були переглянуті дані за минулий рік і з’ясувалося, що економіка збільшилася у розмірах не на 2,2 відсотка, як передбачалося раніше, а на 2,8 відсотка, що є найкращим показником з передкризових часів (хоча трипроцентну планку, яка свідчить про прискорений розвиток, подолати так і не вдалося).
По-друге, баланс зовнішньої торгівлі в який вже раз приємно здивував аналітиків. Експорт у липні досяг 191 мільярди доларів, що є рекордним результатом. Дефіцит знизився до 34 мільярдів доларів проти прогнозу в 43 мільярда. Цей показник також досить непоганий з урахуванням того, що п’ять-шість років тому дефіцит коливався в районі 70 мільярдів за місяць.
Безробіття продовжило падати, склавши в липні всього 7,4 відсотка, а економіка додала 162 тисячі робочих місць. Працевлаштування все більшої кількості американців має дати свої плоди у збільшенні витрат домогосподарств і, отже, підстьобнути внутрішній попит. Але ще більше на споживання має вплинути поліпшення іншого показника – співвідношення узятих кредитів до наявного у володінні майна. За даними американських статистиків, зараз американці володіють активами на 70 трильйонів доларів, що дозволило рівню закредитованості впасти до мінімуму за останні 33 роки. Чим більше статок жителів США, тим більш впевнено вони себе почувають при здійсненні покупок, а значить – економічний бум не за горами. Принаймні, так міркують багато економістів.
Отже, практично всі показники свідчать про те, що нової хвилі кризи в Штатах очікувати не слід, навпаки, країна розвивається дуже інтенсивно. На тлі стагнації Європи, якій вдалося лише стабілізувати ситуацію на межі прірви – результат вражаючий. Що ж стало причиною нового американського прориву?
Перш за все, політика низьких ставок. Федеральна резервна система в кінці 2008 року прийняла вольове рішення знизити базову ставку до діапазону в 0-0,25 відсотка річних. Цього виявилося замало, і американський регулятор почав скуповувати державні облігації США, заливаючи ринок ліквідністю. Багато дослідників застерігали від такого кроку, вважаючи його небезпечним в довгостроковій перспективі, але поки він працює. ФРС продовжила свою надм’яку кредитну політику, і після деякої паузи вона все ж дала свої плоди.
Нульові ставки в США діють вже більше п’яти років. Для порівняння, після краху «дот-комів» на початку 2000-х на тодішньому мінімумі ставку тримали всього близько року, однак і остання криза за своїм впливом незіставна з попередньою.
У першу чергу, низькі ставки сприятливо позначилися на ринку житла. Банки здешевили свої позики слідом за ФРС, і це дозволило громадянам більш-менш вільно позичати кошти в іпотеку. Хоча ціни на житло дуже довго залишалися низькими, з кінця 2011 року вони почали поступово зростати по всій країні. За останньою статистикою, в червні 2013 року вони піднялися на 11,9 відсотка до того ж місяця 2012-го, що саме по собі дуже хороший сигнал для економіки. Попит на нерухомість потягнув за собою будівництво, а потім і інші галузі економіки.
У ЄС, втім, низькі ставки теж діють, але подібної з Америкою віддачі вони не принесли. Тут у справу вступає інший фактор під назвою «дешеві вуглеводні». Широке поширення нових технологій дозволило налагодити видобуток сланцевого газу, а потім і сланцевої нафти. Надлишок пропозиції на ринок обрушили ціни на сировину, внаслідок чого природний газ у США став коштувати майже в три рази менше, ніж у Європі. Причому в 2012 році був період позамежно низьких цін: у квітні минулого року тисяча кубофутів (28,6 кубометра) цього ресурсу коштувала всього 1,89 долара. Зараз з ряду причин відбулася корекція до 3,3 долара, але і це в три рази менше, ніж, скажімо, п’ять років тому.
Економічне напівчудо
США завдяки цьому змогли майже повністю замістити імпорт газу своїм видобутком і тим самим істотно скоротити дефіцит торгового балансу, що самим позитивним чином позначилося на ВВП. Але головний результат поліпшення ситуації на вуглеводневому ринку – дешевизна сировини для виробників. Падіння витрат зробило промвиробництво в США більш вигідним, ніж будь-коли за останні років тридцять.
Зауважимо, втім, що «сланцева революція» як спосіб відновлення економічного зростання підходить далеко не всім країнам. Зараз попадаються самі різні оцінки щодо запасів сланцевого газу в різних державах, але випадок США, де виробництво сланцевого газу і нафти вийшло налагодити порівняно швидко, поки залишається унікальним. З одного боку, всі запаси в США знаходяться в легко доступних місцях, з іншого – щільність населення країни досить мала, щоб можна було бурити без особливого огляду на екологію (а технологія гідророзриву пласта, як не крути, до екологічно чистих не відноситься).
Не останню роль у піднесенні грає і демографія США. Населення в країні продовжує збільшуватися, причому в основному за рахунок природного приросту, що забезпечує економіку великою кількістю робочих рук і ротів. У Європі та Японії в той же час як і раніше фіксується демографічна стагнація.
Є куди рости
Незважаючи на всі успіхи, говорити про американське економічне диво поки рано. У першу чергу, слід зауважити, що темпи зростання поки не досягли максимальних показників 2000-х років. Тобто поки розвиток йде в рамках «нової норми», згідно з якою навіть на відносному піку економічного циклу приріст ВВП у країні буде досягати 2-3 відсотки, а не 3-4, як раніше.
Крім того, ситуація з безробіттям також не настільки прекрасна, як здається на перший погляд. Дійсно, відсоток безробітних знижується, але в першу чергу за рахунок тих, хто влаштовується на неповний робочий день. За постійні робочі місця як і раніше йде досить і досить жорстка конкуренція. Крім того, з моменту кризи близько 5 мільйонів громадян взагалі пішли з робочої сили, залишивши спроби пробитися на несприятливому трудовому ринку. Мова в першу чергу йде про працюючих пенсіонерів, школярів, студентів, а також заміжніх жінок, які при труднощах з роботою переходять в домогосподарки.
Що стосується зростання майнової забезпеченості, то не варто забувати, що вона досягнута завдяки безпрецедентному зростанню на фондовому ринку, який швидше відбивав надлишок ліквідності у фінансовій системі, ніж реальні зміни в економіці. Настільки сильний зліт може припинитися відразу після того, як ФРС почне закручувати гайки фінансової політики, продаючи облігації , що знаходяться на її балансі і підвищуючи ставки. А рано чи пізно це робити все одно доведеться, оскільки ставку на нульовому рівні не можна тримати вічно. Інакше є ризик повторити досвід Японії, якій на початку 90-х теж здалося, що м’якою кредитною політикою вона поборола економічну кризу. Підсумок такої самовпевненості – 20 років стагнації.
США за багатьма показниками, звичайно, відрізняються від Японії. Проте, владі країни належить зробити титанічні зусилля для того, щоб повернути державу в русло докризового розвитку навіть в умовах вигідної кон’юнктури на тому ж ринку нафти і газу. І не факт, що це взагалі вдасться. Але поки що доводиться констатувати, що Америка бореться з кризою куди успішніше, ніж велика частина іншого «розвиненого світу».
Дмитро Мігунов
За матеріалами:
Лента.РУ
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас