5111
Вчені змогли ввести в мозок хибні спогади
— Світ
Американо-японська група дослідників повідомила про успішне введення в мозок лабораторних мишей хибних спогадів. За допомогою оптогенетичних методів гризунам вдалося вселити те, що певній клітці вони нібито отримували удар струмом.
Суть перепрограмування пам’яті така: вченим вдалося зв’язати реальну пам’ять про удар електричним струмом у експериментальній установці з пам’яттю про безпечну клітку. Миші, посаджені в клітку, де їх ніколи не піддавали якомусь неприємному впливу (розряди, що використовуються, швидше неприємні, ніж болючі), вели себе так само, як і при попаданні в небезпечну клітку.
Дослідники з японського інституту RIKEN і Масачусетського технологічного інституту провели з гризунами досвід, який є стандартним засобом вивчення умовних рефлексів. Тварин саджали в клітку, підлога якої складається з металевих прутів, підключених до джерела струму. Далі на прути подається напруга і миша отримує розряд. Якщо після цього посадити її в таку клітку ще раз, гризун відразу ж завмре на місці, демонструючи природну захисну реакцію. Подібна методика застосовується по всьому світу, проте в нових дослідах послідовність дій вчених істотно розширили.
Сучасні методи генної інженерії та молекулярної біології дозволили вченим ввести в ДНК мишей таку послідовність нуклеотидів, яка не просто синтезує світлочутливий білок, але і забезпечує його синтез тільки тоді, коли нейрон стикається з новою інформацією. Крім того, світлочутливий білок вбудовується в мембрану клітини і у відповідь на висвітлення активує нейрон так само, як нервовий імпульс. Крім того, вся описана система не працює, якщо в корм мишам додають антибіотик доксициклін: його видалення з раціону, навпаки, дозволяє на час експерименту «включити» мічення нейронів.
Незадовго до того, як садити мишей в установку з підлогою під напругою, гризунам перестали давати антибіотики. Потім їх саджали в клітку, яка була абсолютно безпечною, але відрізнялася від стандартної клітки віварію, де миші провели все своє життя.
У новій обстановці у них активізувалися нейрони гіпокампу, відповідального за перехід пам’яті з короткої в довготривалу форму. Ця активація привела до синтезу світлочутливого білка і нейробіологи вже знали, що просвітлення гіпокампу синім світлом тепер здатне змусити мишу згадати обстановку нової клітини навіть в іншому місці (це було доведено дослідами, описаними в 2012 році). Дослідники посадили мишей в установку з підлогою під напругою, просвітлили гіпокамп синім світлом і завдали удару струмом.
Результатом такої дії стало те, що пам’ять про неприємну дію злилася з активованим світлом спогадом про безпечну клітку. Коли таких тварин переносили в безпечну клітку, вони завмирали так само, як ніби їх тут колись піддавали неприємній дії, хоча насправді це відбувалося в іншому місці. Таким чином, вченим вдалося ввести в пам’ять мишей хибний спогад.
«Пам’ять ненадійна» – це дослівний переклад першого речення, з якого вчені почали свою статтю для журналу Science. Говорячи про практичне значення своєї роботи, дослідники підкреслюють те, що зараз на основі пам’яті найчастіше вирішується доля людини: коли мова йде про свідчення свідків у суді. Продемонструвавши хибну пам’ять у мишей, вчені розраховують довести те, що і людина не завжди пам’ятає тільки те, що було насправді. Американська судова практика знає серію випадків, коли хибна пам’ять людей про нібито перенесене сексуальне насильство призводила до скандального судового процесу.
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
